ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2017 року Справа № 876/9923/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді-доповідача Яворського І.О.
суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.
секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
з участю осіб:
позивача по справі: ОСОБА_2, представника ОСОБА_3
відповідача по справі: представника ОСОБА_4, інспектора Бутковського М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 18 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил,
У С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_2, у жовтні 2016 року звернулася в суд з позовом до Львівської митниці ДФС та просила скасувати постанову №2753/20918/16 від 17.08.2016 року про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил та провадження закрити.
Позивач обґрунтувала свої вимоги тим, що не ввозила та не могла ввезти на територію України транспортний засіб марки «AUDI 100» реєстраційний номер НОМЕР_1, так як не мала ні посвідчення водія, ні техпаспорту на авто та й взагалі не перетинала кордон з Республікою Польща так як не мала візи, про що зазначила в своїх пояснення, які надала відповідачу.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 18 листопада 2016 року в справі №464/7796/16а адміністративний позов було задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Львівською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 18 листопада 2016 року в справі №464/7796/16а та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.07.2016 року головним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Угринів» Львівської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 2753/20918/16, згідно з яким 07.10.2015 року о 00 годин 45 хвилин позивачка ввезла на територію Україна транспортний засіб марки «AUDI 100» НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 в митному режимі «Транзит» та станом на 16 годину 00 хвилин 04.07.2016 року зазначений транспортний засіб не був вивезений з території України та не поміщений у інший митний режим, чим порушено вимоги ст. 95 МК України.
17.08.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС винесена постанова у справі про порушення митних правил № 2753/20918/16, якою позивачку визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Постановою головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Департаменту боротьби з митними правопорушеннями ДВС України від 16.09.2016 року скаргу представника позивача залишено без задоволення, а постанову від 17.08.2016 року залишено без змін.
Стаття 470 МК України передбачає відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.
Частиною третьою даної статті передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною першою статті 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 92 МК України, митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.
Статтею 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
07.10.2015 року о 00 годин 45 хвилин позивач ввезла на територію Україна транспортний засіб марки - автомобіль «AUDI 100» НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 в митному режимі «Транзит».
Посилання позивача та її представника на те, що ОСОБА_2 не могла ввезти вказаний автомобіль, оскільки не вміє керувати автомобілем та не має водійського посвідчення, не заслуговує на увагу.
Так, в своїх поясненнях в судовому засіданні позивач зазначила, що погодилась на пропозицію незнайомого чоловіка на ім'я «Олександр» та 06.10.2015 року на автомобілі виїхала за межі України та через деякий час повернулася на тому ж автомобілі на територію України. При цьому, позивач отримала за це 50 доларів США. Аналогічні обставини викладені в заяві, яку позивач направила начальнику ГУ НП у Львівській області та в якій просила визнати її потерпілою.
Крім того факт перетину кордону з Республікою Польща підтверджується відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за кордон (а.с.15).
При цьому, для оформлення ввозу транспортного засобу на територію України, особа не повинна бути водієм, вона може бути пасажиром, але мати при собі документи на автомобіль.
Про наявність у позивачки документів на автомобіль свідчить той факт, що позивачку на вказаному автомобілі 07.10.2015 року було без перешкод пропущено на територію України.
Таким чином, суд вважає доведеним факт ввезення позивачем вищезазначеного автомобіля в режимі «транзит»
Натомість, положеннями статті 467 МК України визначені строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.
Якщо справа про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядається органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.
З аналізу наведених положень вбачається, що порушення митних правил визначене у ст.470 МК України віднесене до триваючих, отже адміністративне стягнення за порушення митних правил передбачене у ч.3 ст.470 МК України може бути накладене не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Враховуючи зазначене суд вважає, що відповідачем при прийнятті спірної постанови не пропущений шестимісячний строк для притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за порушення ч.3 ст.470 МК України.
Стосовно закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, суд звертає увагу, що адміністративні суди згідно ст.162 КАС України не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити, постанову Сихівського районного суду м. Львова від 18 листопада 2016 року в справі №464/7796/16а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський
Судді Р.В. Кухтей
С.П. Нос
Повний текст виготовлено 24.03.2017 року
Судове рішення № 65507553, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/7796/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: