Постанова № 65507478, 23.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Справа № 876/7284/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ровер ЛТД» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості № №205000011/2015/000071/2 від 10.09.2015 року, №205000011/2015/000072/2 від 10.09.2015 року, №205000011/2015/000074/1 від 15.09.2015 року, №205000011/2015/000079/1 від 22.09.2015року, №205000011/2015/000097/2 від 15.10.2015 року, №205000011/2015/000100/2 від 16.10.2015 року,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ровер ЛТД» в грудні 2015 року звернулося з позовом в суд до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості № №205000011/2015/000071/2 від 10.09.2015 року, №205000011/2015/000072/2 від 10.09.2015 року, №205000011/2015/000074/1 від 15.09.2015 року, №205000011/2015/000079/1 від 22.09.2015року, №205000011/2015/000097/2 від 15.10.2015 року, №205000011/2015/000100/2 від 16.10.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що застосування відомостей митного органу щодо вартості товару є неправомірним, а декларантом представлено всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товарів за ціною договору (за основним методом), що передбачено ст. 57, 58 Митного кодексу України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року у справі №803/3848/15 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Волинською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року у справі №803/3848/15 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.08.2015 року між P.P.S., S.A., Pol. EІ Compillo 75, Zuera, Zaragoza, Spain (продавець) та ТзОВ «Ровер ЛТД» (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 40. Відповідно до умов вказаного договору продавець продає, а покупець купує товар вказаний у специфікації, яка є додатком до договору і є його невід'ємною частиною. Розділом 2 вказаного договору визначено, що продаж товару здійснюється на умовах СІР Львів. До вказаного договору застосовуються умови Інкотермс 2010. Розділ 3 договору регулює ціну і порядок розрахунків, зокрема ціна за один кілограм поставленого товару встановлюється згідно із специфікацією. Оплата за поставлений товар проводиться в євро шляхом банківського переводу грошових коштів. Оплата проводиться на підставі рахунку-фактури. Умови оплати згідно рахунку-фактури.

09.09.2015 року на підставі договору купівлі-продажу товарів від 17.08.2015 року № 40 ТзОВ «Ровер ЛТД» ввіз на митну територію України, товар «їстівні субпродукти морожені свійський свиней, без будь-якої теплової кулінарної обробки, не консервовані, без вмісту харчових добавок, солі, спецій, приправ та інших домішок - печінка свинна заморожена» (далі - «печінка свинна заморожена»). В поліблоках вагою 21601 кг на загальну суму 6480,30 євро.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом ТзОВ «Плато-К» були подані на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС наступні документи: договір купівлі-продажу товарів від 17.08.2015 року № 40; специфікація №1 від 24.08.2015 року до договору від 17.08.2015 року № 40; інвойс №2389 від 04.09.2015 року; МД №205070000/2015/012249 від 09.09.2015 року; міжнародна автомобільна накладна CMR, сертифікат якості від 04.09.2015 року; прайс-лист від 31.08.2015 року; висновок експертного товарознавчого дослідження №19-09/304 від 08.09.2015 року; розрахунок ціни (калькуляція) б/н; пакувальний лист від 04.09.2015 року №4740; декларація країни відправлення; та інші документи, перелічені в графі 44 МД.

В графах 12, 45 МД №205070000/2015/012249 від 09.09.2015 року декларантом було вказано митну вартість у розмірі 162148,60 грн., або 6480,30 євро визначену за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів, тобто 0,3 євро за 1 кг. товару.

Як встановлено судом, митним органом було запропоновано декларанту відповідно до статей 53, 54 МК України подати: договір на перевезення, заявку на перевезення, інші перевізні документи, які стосуються даного товару та дадуть змогу ідентифікувати вартість перевезення, а також проформу-інвойс та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

10.09.2015 року позивач листом №635/2015 на вимогу митного органу щодо подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару «печінка свинна заморожена» повідомив Волинську митницю ДФС про те, що відповідно до умов виконання договору від 17.08.2015 року № 40 умови поставки даного товару СІР Львів (Інкотермс 2010). Дані умови поставки передбачають те, що продавець зобов'язується доставити товар у визначене покупцем місце, тобто місто Львів, у зв'язку з чим надати договір на перевезення, заявку на перевезення та інші перевізні документи неможливо. Окрім цього, надав відповідачу лист перевізника з поясненням зміни маршруту перевезення вантажу, заявку про купівлю іноземної валюти або банківських металів №118 від 09.09.2015 року та проформу-інвойс від 03.09.2015 року №4740.

10.09.2015 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2015/000072/2 від 10.09.2015 року, згідно якого митним органом у графі 30 визначено митну вартість товару за ціною 0,4479 євро за 1 кг., що становить 9675,09 євро у зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Аналогічні поставки відбулись 09.09.2015 року, 14.09.2015 року, 22.09.2015 року, 13.10.2015 року, 16.10.2015 року та були прийняті аналогічні рішення.

Судом встановлено, що з метою випуску товарів у вільний обіг, позивачем було надано Волинській митниці (м/п Луцьк) такі документи: 10.09.2015 року митні декларації з уточненою митною вартістю №205070000/2015/012565 та № 205070000/2015/012566; 15.09.2015 року митну декларацію з уточненою митною вартістю №205070000/2015/013305; 22.09.2015 року митну декларацію з уточненою митною вартістю №205070000/2015/014670; 15.10.2015 року митну декларацію з уточненою митною вартістю №205070000/2015/018379; 16.10.2015 року митну декларацію з уточненою митною вартістю №205070000/2015/018663. В зазначених митних деклараціях було вказано митну вартість товару, яка була визначена позивачем, однак всі митні платежі сплачено з митної вартості товарів, що була визначена в оскаржуваних рішеннях Волинської митниці про коригування митної вартості товару, що вбачається з графи «подробиці розрахунків». Внаслідок коригування митної вартості товарів, позивачем було сплачено донараховану суму мита, додаткового збору, податок на додану вартість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 1 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Частиною 2 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених в частині першій статті 58 МК України. Посадовою особою Волинської митниці ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та перевірки поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документів було встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності.

За митними деклараціями:

від 09.09.2015 року №2050070000/2015/012250;

від 09.09.2015 року №2050070000/2015/012249;

від 14.09.2015 року №2050070000/2015/013087;

від 22.09.2015 року №2050070000/2015/014518;

У гр. 29 митної декларації країни відправлення зазначено пункт перетину кордону на польській стороні 401060 (Кормова), що межує з пунктом пропуску на українському кордоні «Краковець». Фактично, відповідно до товаросупровідних документів та графи 29 МД вантаж перетнув митний кордон через пункт пропуску «Дорогуськ-Ягодин». Отже, маршрут перевезення вантажу відмінний від зазначеного у експортній декларації.

Відповідно до положень правил Інкотермс 2010 термін СІР «фрахт/перевезення та страхування оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна СІР на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, обов'язок щодо здійснення перевезення та страхування товару покладено на продавця. З наведеного слідує, що витрати на транспортування товару до визначеного пункту включаються до ціни товару, а тому ціна товару залежить від протяжності маршруту перевезення.

Пунктом 3.3 контракту від 17.08.2015 року № 40 передбачено, що оплата за товар здійснюється на основі рахунку-фактури і умови оплати - відповідно до рахунку - фактури. У рахунках-фактурах від 04.09.2015 року №2384, від 04.09.2015 року №2389, від 08.09.2015 року № 2437, від 17.09.2015 року №2499 передбачена 100% передоплата перед завантаженням.

Статтею 53 МК України визначено документи, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.1, 2 вказаної статті, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, які стосуються оцінюваного товару. При цьому, платіжних документів декларантом не надано.

З калькуляції за 1 кг продукції без дати та номера вбачається, що собівартість печінки свинної, замороженої складає 0.28 Євро/кг. При цьому, на яких умовах поставки здійснено розрахунок собівартості товару, та станом на яку дату вказана калькуляція є актуальною, з поданого документа встановити неможливо. Окрім того в даній калькуляції відсутні витрати на здійснення страхування товару, що є обов'язковим на умовах поставки СІР.

За митною декларацією від 13.10.2015 року №2050070000/2015/017981, ціна товару відповідно до митної декларації країни відправлення не відповідає інвойсу. Пунктом 3.3 контракту передбачено, що оплата за товар здійснюється на основі рахунку - фактури і умови оплати - відповідно до рахунку-фактури. У рахунку-фактурі від 07.10.2015 року №2608 передбачена 100 % оплата за товар перед навантаженням, платіжних документів декларантом не надано. Окрім того, наявні розбіжності, що наведені у наданій калькуляції собівартості.

За митною декларацією від 16.10.2015 року №2050070000/2015/018489 п. 3.3 контракту передбачено, що оплата за товар здійснюється на основі рахунку-фактури і умови оплати - відповідно до рахунку-фактури. У рахунку-фактурі від 08.10.2015 №2749 передбачена 100% оплата за товар перед навантаженням, платіжних документів декларантом не надано. Окрім того, наявні розбіжності, що наведені вище, у наданій калькуляції собівартості.

Пунктом 2 ч.5 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №631 у разі здійснення митного оформлення товарів за ЕМД інформація про необхідність подання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару згідно з Кодексом надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим ЕЦП посадової особи митного органу.

У зв'язку з наявними розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, керуючись п.2 ч.5 ст.54 МК України, посадовою особою Волинської митниці ДФС направлено повідомлення про необхідність надання наступних документів: договір на перевезення; заявку на перевезення; інші перевізні документи, які стосуються даного товару та дадуть змогу ідентифікувати вартість перевезення; проформу-інвойс; банківські і платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Декларантом відповідачу надано: лист без дати та номера щодо зміни маршруту, проформу-інвойс та заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів.

Решти витребовуваних митницею документів декларантом не надано.

Таким чином, підприємством витребувані митницею належні документи було надано не в повному обсязі, а додатково надані документи містили розбіжності, що дало підставу закінчити процедуру консультацій та визначити митну вартість у спосіб, передбачений ст.57 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту приймається митним органом в письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про мигну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Волинською митницею ДФС у відповідності до ч.5 ст.55 МК України було проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Результати даної процедури, а також причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), відображені в графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Так, у ч.3 ст.57 МК України вказано, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод 2а (ст.59 МК України) та метод 2б (ст.60 МК України) з причин відсутності у митниці та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари не міг бути застосований так як у декларанта та митниці не було даних на ідентичні або на подібні (аналогічні товари).

Метод 2в (ст.62 МК України) та метод 2г (ст.63 МК України) не міг бути застосований з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Так, у органу доходів і зборів відсутня інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування. Так, у митниці відсутні дані та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетину митного кордону України; прибутку, що одержує експортер в результаті поставки в Україну.

Враховуючи наведене, митна вартість задекларованого товару правомірно митницею визначена із застосуванням резервного методу, відповідно до статті 64 МК України, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

З огляду на ведене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС задовольнити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року у справі №803/3848/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 24.03.2017 року