Постанова № 65507250, 23.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 рокусправа № 804/7428/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі №804/7428/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, атестаційної комісії № 15 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03 листопада 2016 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), атестаційної комісії № 15 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) згідно з яким, просить:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо проведення атестації слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії №15 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.09.2016 року, оформлений протоколом ОП №00033638.0073483 від 06.09.2016, із висновком « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", складений відносно слідчого Слідчого управління Головного управління в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дії відповідача-1 щодо проведення атестації стосовно нього та висновок атестації є протиправними. Позивач стверджує, що при прийнятті оскарженого рішення Атестаційною комісією не враховано всіх критеріїв, що підлягають оцінці, а висновок зроблено на підставі даних, достовірність яких не доведена. Отже висновок атестації є необ'єктивним й таким що не ґрунтується на перевірених та встановлених фактах, тому він підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення (висновок) Атестаційної комісії №15 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.09.2016 року, оформлений протоколом ОП №00033638.0073483 від 06.09.2016, із висновком « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», складений відносно слідчого Слідчого управління Головного управління в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного рішення. Спірне рішення відповідачем прийняте протиправно, оскільки в протоколі засідання атестаційної комісії щодо атестації позивача, відсутні обґрунтування та мотиви прийнятого рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідач-1 оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неврахування наданих відповідачем-1 доказів та не надання їм належної оцінки, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення втрутився в дискреційні повноваження відповідача, не врахував мотиви звільнення позивача які зазначено в протоколі Атестаційної комісії та не розглянувши заяву відповідача про відвід судді здійснив розгляд адміністративної справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача-1 яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року №1 о/с "По особовому складу" відповідно до розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" з 07.11.2015 року на відповідні посади до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області було призначено тих осіб, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням їм спеціальних звань поліції в порядку переатестування, та з установленням посадових окладів згідно з штатним розписом.

Так, відповідно до цього наказу позивача (М-077866), який мав спеціальне звання підполковник міліції з 07.11.2015 року, було призначено слідчим Слідчого управління Головного управління в Дніпропетровській області та присвоєно спеціальне звання підполковник поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.08.2016 року №2356 "Про оголошення персонального складу атестаційних комісій для проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області" було оголошено персональний склад атестаційної комісії №15 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Як свідчать матеріали справи, відносно позивача складений атестаційний лист, відповідно до якого:

- розділ ІІ містить висновок заступника начальника Слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції (Федоренко Д.В.), як прямого керівника про невідповідність позивача займаній посаді;

- розділ ІІІ містить дані, що позивач отримав наступні бали за результатами тестування: загальне тестування - 43/60; професійне тестування - 37/60.

Згідно з протоколом ОП №15.00033638.0073483 від 06.09.2016р. членами Атестаційної комісії №15 ГУНП в Дніпропетровській області під час проведення атестації було досліджено: декларацію про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. Членами атестаційної комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Зазначені результати атестування занесені у розділ ІV атестаційного листа позивача, з яким він ознайомлений 03.10.2016 р.

Згідно з протоколом від 06.09.2016р. засідання Атестаційної комісії №15 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області членами комісії під час проведення атестації позивача було досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

Правомірність та обґрунтованість вказаних дій та рішень відповідачів є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідачем прийняте протиправно, оскільки в протоколі засідання атестаційної комісії щодо атестації позивача, відсутні обґрунтування та мотиви прийнятого рішення.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з матеріалами справи представником відповідача-1 14.11.2016 року до суду першої інстанції було подано заяву про відвід судді Ляшко О.Б. (а.с. 57-58).

Статтею 31 КАС України передбачено, що у разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Проте в матеріалах справи відсутня ухвала суду щодо вирішення цієї заяви. Отже судом першої інстанції вона не розглядалась та процесуальне рішення з цього приводу судом першої інстанції не приймалось, що є порушенням вимог ст. 31 КАС України.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 6) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, йдеться про суд, визначений законом для вирішення конкретного спору, у тому числі з огляду на його повноваження щодо вирішення справи з урахуванням предмету спору, інстанційної та територіальної підсудності.

Термін «неповноважний склад суду» не може сприйматися лише як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов'язків. Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах, визначених КАС України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судочинство, яке здійснюється з порушенням цих правил, за наявності сумнівів в безсторонності і неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, а прийняті з допущенням таких порушень судові рішення не можуть залишатися в силі через їх незаконність.

Статтею 202 КАС України визначено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З врахуванням наведених правових норм та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що в порушення вимог чинного процесуального законодавства позов розглянуто неповноважним складом суду, що тягне за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції.

Відносно заявлених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо проведення атестації позивача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення атестації позивача - 06 вересня 2016 року атестаційною комісією було проведено співбесіду з ОСОБА_1, що підтверджується додатком №1 до протоколу атестаційної комісії №15 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОП №00033638.0073483 від 06.09.2016 року (а.с.13 зворот).

Тобто, про факт призначення та проведення атестації позивача, останній дізнався не пізніше 06 вересня 2016 року.

Враховуючи те, що законодавством встановлено місячний строк для звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, а також те, що позивач про факт призначення та проведення атестації Атестаційною комісією № 15 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відносно нього дізнався не пізніше 06 вересня 2016 року, при цьому з позовом щодо оскарження дій по проведенню атестації звернувся 03 листопада 2016 року, а також те, що позивач підстави для поновлення строку звернення до суду в позові не зазначив та позовна заява з доданими до неї документами не містить підстав для його поновлення, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача-1 щодо проведення атестації позивача та як наслідок необхідності залишення їх без розгляду.

Клопотання про поновлення цього строку позивач суду не надав.

З огляду на частину 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вирішуючи спірні відносини допустився порушення процесуального законодавства не застосувавши до спірних відносин місячний строк звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Щодо іншої частини позовних вимог слід зазначити наступне.

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, визначається Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Положеннями пунктів 10-13 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії. Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується. Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Приписами пункту 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

З аналізу наведених норм права вбачається, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Як вбачається зі змісту атестаційного листа позивача від 02.08.2016 року, він містить висновок начальника слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області, полковника поліції Федоренка Д.В., як прямого керівника позивача, про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та необхідності його звільнення (а.с. 64).

З розділу ІІІ атестаційного листа встановлено, що позивач отримав наступні бали за результатами тестування: тестування на загальні навички - 43/60; професійний тест - 37/60 (а.с. 64).

Також, в атестаційному листі зазначено, що ОСОБА_1 за період служби в органах внутрішніх справ заохочувався 10 разів.

За час служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді в Національній поліції зарекомендував себе наступним чином: посередній працівник, має досвід в розслідуванні кримінальних проваджень, але при цьому вказівки керівництва ігнорує, систематично допускає порушення службової дисципліни, в зв'язку з чим має діючи дисциплінарні стягнення. За складом характеру не щирий, у випадку необхідності, з метою уникнення відповідальності, може доповідати обставини, які не відповідають дійсності. Авторитетом в колективі не користується. Ввічливий, але безвідповідальний, до доручень керівництва відноситься безвідповідально, виконує їх з порушенням терміну виконання. В термін з 7.11.2015 по 1.05.2016 у провадженні у ОСОБА_1 знаходилось 13 кримінальних проваджень, однак, по жодному з них провадження не закінчено та не направлено до суду з обвинувальним актом.

Крім того, з позивачем атестаційною комісією було проведено співбесіду, під час якої позивач показав рівень теоретичних та практичних знань які за оцінкою комісії є неповними, на запитання щодо порушень та зловживань службовим становищем відповідав невпевнено, обґрунтованих пояснень не надав. Зміст співбесіди відображено у додатку № 1 до протоколу № ОП №00033638.0073483 від 06.09.2016 року (а.с.13 зворот).

Згідно з інформацією, викладеній в інформаційній довідці, вбачається, що за підсумковими заліками за 2014-2015рр. з функціональної підготовки позивач отримав 3 (задовільне), вогневої та фізичної підготовки позивач отримав 3 (задовільно), загальна оцінка 3 (задовільно). За період проходження служби заохочувався 11 разів та притягувався до дисциплінарної відповідальності 7 разів, з них за: 2016 рік догана та оголошення про неповну посадову відповідальність (а.с. 90).

Згідно з інформації зі скарги з сайту поліції Рибалка Дмитро Вікторович повідомляє поліцію про неодноразові порушення позивачем норм кримінально-процесуального законодавства (а.с. 77).

Як встановлено з протоколу № ОП №00033638.0073483 від 06.09.2016 року, при проведенні атестування позивача комісією дотримано вимоги пункту 16 розділу IV Інструкції, в частині врахування визначених цим пунктом критеріїв в ході дослідження усіх документів, які характеризують поліцейського. Так комісією досліджені всі зібрані відносно позивача документи: атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, а саме декларація про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» та інформацію з відкритих джерел.

За результатами голосування (за - 4, проти - 1), комісія прийняла рішення, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, виходячи з наступного: прийнято до уваги висновок прямого керівника в матеріалах атестаційної справи (а.с. 64); відкрите звернення адвокатів - скарга на бездіяльність (а.с. 67-69), висновок про результати службового розслідування (а.с. 106-108), а також скарги з сайту облполіції (а.с. 77).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що атестація позивача була проведена з урахуванням визначених пунктом 16 розділу IV Інструкції критеріїв, а висновок про невідповідність позивача займаній посаді зроблено атестаційною комісією з урахуванням всіх матеріалів, зібраних в ході атестування та наявних в матеріалах справи, які у своїй сукупності засвідчили невідповідність позивача займаній посаді, та слугували підставою для висновку про звільнення позивача зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, які у рішенні атестаційної комісії вважаються встановленими та як наслідок оскаржене рішення атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді є необґрунтованим, оскільки такий висновок спростовується дослідженими в судовому засіданні та наявними в матеріалах справи переліченими вище доказами, у зв'язку з чим позов в цій частині вимог не підлягає задоволенню.

Водночас, в оскарженому рішенні суд першої інстанції не зазначає з якими саме доказами, за його висновками, не узгоджується оцінка атестаційної комісії, та які саме критерії, визначені у пункті 18 розділу ІV Інструкції, не було враховано атестаційною комісією.

Доводи позивача щодо неврахування атестаційною комісією при прийнятті рішення: рівня його теоретичних знань, професійних якостей, наявності заохочень, результатів тестування є безпідставними, оскільки документи, що містять інформацію щодо зазначеного відповідачем-2 досліджувались, про що вказано в протоколі № ОП №00033638.0073483 від 06.09.2016 року, а отже це свідчить про їх врахування при прийнятті оскарженого рішення. Крім того, дослідження Атестаційною комісією інформації з сайту облполіції не свідчить про те, що комісія з'ясувала протиправність зазначених в ній дій позивача. Фактично атестаційна комісія повинна була врахувати лише наявність або відсутність скарг на працівника поліції.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування та прийняття нового рішення, яким позов частині вимог щодо визнання протиправними дій відповідача-1 по проведенню атестації позивача слід залишити без розгляду, а в іншій частині вимог у задоволені позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі №804/7428/16 - скасувати.

Позов ОСОБА_1, в частині вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо проведення атестації слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 24 березня 2017 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко