Постанова № 65506984, 06.03.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 р. Справа № 818/1121/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумбуд» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сумбуд» звернулося до суду із позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №37 від 08.08.2016р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, мотивуючи свої вимоги тим, що розгляд справи про правопорушення, передбаченого ч.9 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", проводився без участі представників суб'єкта містобудування, внаслідок чого він був позбавлений можливості викласти свою позицію. Спірна постанова про накладення штрафу негайно не оголошена та направлена на адресу позивача поштою лише 05.09.2016р., що свідчить про її складання поза межами строку, встановленого Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553.

Крім того, у письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи, представник позивача зазначив, що на момент проведення позапланової перевірки тривали судові справи за участю замовника об'єкту - 10-поверхового багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Суми, між вулицями Харківською, проспектом М. Лушпи, вул. Д. Коротченко (пр-т М. Лушпи, 5, корпус 4), та ТОВ «Сенс», яке є користувачем земельної ділянки, розташованої по сусідству, відтак, до їх завершення проведення перевірки є неможливим. Пояснив, що наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015р. №976, на який міститься посилання у направленні для проведення позапланової перевірки від 24.06.2016р. №386, взагалі не стосується даної перевірки, оскільки саме Управління ДАБІ у Сумській області повинно було видати наказ на здійснення перевірки.

Представник позивача, у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.110).

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.109), у судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти позову (а.с.28-31), посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято ним на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки позивач не допустив працівника управління до перевірки, чим порушив ч.9 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, порушений не був, відомості про час і місце розгляду справи повідомлені ПАТ «Сумбуд» за 5 діб до розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4003006878826, тобто 03.08.2016р. Проте, представник суб'єкта містобудування на розгляд справи не з'явився, письмових пояснень не надав, клопотань про перенесення розгляду справи від нього не надходило, тому було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 29000грн. У задоволені позовних вимог просить відмовити.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання у справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно зі ст.ст.12,41 КАС України не здійснюється, та суд вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначена у Законі України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами (ч.1 ст.1 вказаного вище Закону України).

Судом встановлено, що 26.07.2016р. на підставі звернення директора ТОВ «Сенс» Тітаренко К.Ю. від 01.06.2016р. головному державному інспектору будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Бондаркову В.І. Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області видано направлення від 24.06.2016р. №386 для проведення позапланової перевірки по об'єкту «Будівництво 10-поверхового багатоквартирного житлового будинку по проспекту М. Лушпи,4, корпус №4 м. Суми» строком дії з 21.07.2016р. до 27.07.2016р. (а.с.32-33).

21.07.2016р. головний державний інспектор Управління ДАБІ у Сумській області прибув на об'єкт перевірки, проте не був до нього допущений головою правління «Сумбуд» Бритовим О.Б. та директором ТОВ «Сервіс-Маркет» Хоботом В.С., про що свідчить написання власноруч на направленні №386, що «зараз тривають судові процеси, тому перевірку вважаю недоцільною», у зв'язку з чим складено акт про недопущення посадових осіб Управління архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва №386 (а.с.34).

21.07.2016р. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №386/2 (а.с.35-36), де вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год.00хв. 08.08.2016р. у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області.

Відповідно до п.17 Порядку накладення штрафів за правопорушення містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. N735), відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

28.07.2016р. рекомендованим листом №40-1018/2560-16 ПАТ «Сумбуд» направлено матеріали перевірки згідно з додатком та вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 08.08.2016р. о 10 год. 00 хв. у приміщенні Управління Держархбудінспекції у Сумській області (а.с.37, зворотній бік).

Лист отримано товариством 03.08.2016р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4003006878826 (а.с.37), тобто за 5 діб до розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що спростовує доводи позивача про позбавлення його можливості викласти свою позицію під час вирішення питання щодо притягнення до встановленої законом відповідальності.

08.08.2016р. на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності представник ПАТ «Сумбуд» не з'явився, про час і місце був належним чином повідомлений, письмових пояснень не надано, клопотань про перенесення справи не надходило, тому відповідачем винесено постанову №37 про накладення штрафу за правопорушення, передбаченого ч.9 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у розмірі 29000грн. (а.с.38).

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (п.1,2 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок), відповідно до п.5 якої державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, серед іншого, мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 14 Порядку №553 встановлено обов'язок суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, та обов'язок подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Як вбачається з матеріалів справи, голова правління ПАТ «Сумбуд» Бритов О.Б. не допустив посадову особу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на об'єкт «Будівництво 10-поверхового багатоквартирного житлового будинку по проспекту М. Лушпи,4, корпус №4 м. Суми», замовником якого є позивач (а.с.83-84), шляхом відмови у наданні проектної, виконавчої та іншої документації для перевірки та не надано доступу для огляду вказаного об'єкта.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2016 року Управлінням проводилась планова перевірка об'єкта будівництва «Будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по пр.-ту М.Лушпи, 5 (корпус 4) в м. Суми». На дану перевірку також було не допущено головного інспектора будівельного нагляду, про що свідчить складання акту про недопущення від 14.04.2016 № 183 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ПАТ «Сумбуд» №183/1 (а.с.41-43).

За результатами розгляду справи було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.04.2016 № 13 та накладено штраф, передбачений п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у сумі 14500грн. (а.с.44).

07.06.2016 штраф сплачено в добровільному порядку про, що свідчить платіжне доручення від 07.06.2016р. №879 (а.с.45).

Згідно з ч.9 ст.2 "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.

Так, судом встановлено, що направлення на проведення перевірки видано на підставі звернення директора ТОВ «Сенс» Тітаренко К.Ю. від 01.06.2016р., керуючись п.7 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553,згідно з наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015р. №976 (а.с.106), за формою, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012р. №240 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 р. за N 1116/21428).

Посилання позивача на відсутність наказу відповідача на проведення позапланової перевірки та на триваючі судові процеси за його участю та за участю ТОВ «Сенс», яке є користувачем земельної ділянки, розташованої по сусідству, як на підставу для задоволення позовних вимог суд вважає необґрунтованими, оскільки Порядком №553 не передбачено пред'явлення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення позапланової перевірки наказу на її проведення, а встановлено лише обов'язок посадової особи надати суб'єкту містобудування службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Крім того, в якості підстави для відмови у допуску головного державного інспектора Управління ДАБІ у Сумській області до проведення перевірки на направленні вказано, що «зараз тривають судові процеси, тому перевірку вважаю недоцільною», а не «відсутність у посадової особи службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки».

Варто відмітити, що чинним законодавством не встановлена така підстава для відмови у допуску до проведення позапланової перевірки «як наявність судових спорів з іншими особами, що є власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок», також, питання щодо дотримання чи не дотримання суб'єктом містобудування вимог щодо мінімально допустимої відстані між об'єктом, що будується, та діючими об'єктами, має бути з'ясовано саме за наслідками проведення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, згідно з підпунктом 1 пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Отже, факт наявності чи відсутності порушень ПАТ «Сумбуд» п.3.16 таблиці 3.2, п.7.50 таблиці 7.5 Наказу Держкоммістобудування від 17.04.1992р. №44 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» ДБН 360-92» міг бути підтверджений чи спростований під час здійснення відповідачем державного архітектурно-будівельного контролю без очікування результатів розгляду судового спору у справі №591/6935/15-а за позовом ТОВ «Сенс» (а.с.51-58).

Також, суд вказує на необґрунтованість посилань позивача на той факт, що постанова про накладення штрафу направлена на адресу товариства поштою лише 05.09.2016р., що свідчить про її складання поза межами строку, як на підставу для задоволення позовних вимог, оскільки це не спростовує наявність допущеного ним порушення ч.9 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За змістом частин 4,5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на виконання вимог чинного законодавства, а тому постанова №№37 від 08.08.2016р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не суперечить чинному законодавству, відтак, позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Сумбуд» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Осіпова