Постанова № 65506920, 13.03.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2017 р.Р і в н е 817/1797/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Татарчук Л.І.,

третьої особи позивача: представник Федченко О.О.

відповідача: представники Форет М.С., Сергійчук О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сірникова фабрика" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Рівненська митниця Державної фіскальної служби у Рівненській області до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т АН О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» (далі - ТОВ «Українська сірникова фабрика») звернулось до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2016 №0003291407, №0003301407, №0003311407.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що відповідачем неправомірно застосовано положення ст. 58 Митного кодексу України у випадках, коли при визначенні митної вартості імпортованих товарів позивачем було застосовано 6 (резервний) метод. Крім того, вказав, що у випадках застосування 1 методу визначення митної вартості, позивачем було надано всі належні первині документи у яких виділено вартість транспортування товару після митного кордону України, а тому він мав встановлене законом право на не включення їх до митної вартості товару. Крім того, зазначає, що в кожному випадку ним задекларовано митну вартість товару, про що до митних декларацій внесено відповідні відомості у відповідних графах і митним органом було визнано таку митну вартість під час митного оформлення імпортованих товариством товарів. У зв'язку з наведеними обставинами просив позов задовольнити повністю.

Відповідач заперечував проти позову, подав письмове заперечення проти позовної заяви, посилаючись на те, що дії податкового органу вчинені в межах правового поля, а встановлені, за наслідком перевірки, порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Зокрема вказує, що перевіркою встановлено, що відомості щодо складання митної вартості оцінюваних товарів, заявлені декларантом до митного оформлення не в повному обсязі або не підтверджені документально (первинні документи складені товариством з безпосереднім учасником перевезення не відповідають показникам, заявленим при митному оформленні задекларованих товарів, а саме не містять даних щодо конкретного місця надання послуг та розподілу загальної суми понесених транспортних та транспортно-експедиційних витрат за межами митної території України та по території України). З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Рівненську митницю Державної фіскальної служби України (далі - Рівненська митниця ДФС).

Представник Рівненської митниці ДФС надав суду митні декларації та документи, які були подані декларантом при митному оформленні імпортованих товарів. Вказав, що митне оформлення товарів було проведене з дотриманням чинного законодавства, жодних порушень з боку декларанта не було виявлено.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 22.08 по 19.09.2016 року співробітниками ГУ ДФС у Рівненській області проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Українська сірникова фабрика» з питань державної митної справи, в тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за наслідками якої складено акт №230/6/17-00-14-07-06/0032413704 від 28.09.2016.

Згідно висновків такого акту, документальною плановою виїзною перевіркою встановлені наступні порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема ст. 49, ч. 1 ст. 51, статей 52, 53, п. 5, 6 ч. 10, ч. 11, ч. 21 ст. 58, ч. 1 ст. 257, 289 Митного кодексу України, у зв'язку з чим:

- збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України СГ у розмірі 20417,21 грн., в тому числі 16333,77 грн. за податковим зобов'язанням, 4083,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір у розмірі 7175,01 грн., в тому числі 5740,01 грн. за податковим зобов'язанням, 1435,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України СГ у розмірі 87965,88 грн., в тому числі 70372,70 грн. за податковим зобов'язанням, 17593,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 11.10.2016 № 0003291407, № 0003301407 та №0003311407.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог та перевіряючи правомірність визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд враховує наступне.

Податковим органом зазначається, що в ході перевірки по 12-ти митних деклараціях (204060000/2014/000107 від 13.01.2014, 204060000/2015/000916 від 06.03.2014, 204060000/2014/004421 від 03.09.2015, 204060000/2016/001336 від 18.03.2016, 204060000/2014/004438 від 29.08.2014, 204060000/2014/004982 від 26.09.2014, 204060000/2014/005263 від 09.10.2014, 204060000/2015/000473 від 06.02.2015, 204060000/2015/000886 від 04.03.2015, 204060000/2013/005180 від 14.10.2013, 204060000/2014/001494 від 04.04.2014, 204060000/2015/006153 від 27.11.2015) виявлені факти заниження митної вартості внаслідок включення не в повному обсязі витрат на транспортування при визначенні митної вартості товарів під час митного оформлення.

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні.

Згідно з ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Положеннями ч.ч. 3-4 ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Судом встановлено, що при визначенні митної вартості ввезених товарів за вказаними деклараціями позивач застосував 1 метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та 6 - резервний метод.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у тому числі, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктом 2 частини 11 цієї ж статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, у тому числі, витрати на транспортування після ввезення.

Отже митним законодавством встановлено загальне правило, згідно якого транспортування по території України, не включається до митної вартості товарів.

Що стосується 6 (резервного) методу, то згідно з ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Отже, позивач застосовуючи 1 метод визначення митної вартості товарів повинен був до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додати витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України за умови, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена і за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена.

У разі застосування 6 (резервного) методу, митна вартість повинна ґрунтуватися на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

Також, судом встановлено, що за вказаними деклараціями ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічними контрактами на умовах поставки FCA, FOB, CIF.

Відповідно до термінів Інкотермс 2010 вказані умови поставки означають наступне:

- FCA (Free Carrier) - «Франко перевізник» означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

- FOB (Free On Board) - «Франко борт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

- CIF (Cost Insurance and Freight) - «Вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Виходячи з вказаних норм права, суд надав оцінку митним деклараціям.

За митною декларацією №204060000/2014/000107 від 13.01.2014 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №RP/CH-UKR/15102013 від 15.10.2013, укладеним з SICHUAN YONG LIN CHEMICAL CO., LTD (PHOSPHATE AREA SHUANGSHENG, SHIFANG SICHUAN 618400 Китай) згідно якого був виставлений рахунок №YL20131015-UMF від 15.10.2013 на суму 25700,00 дол. США на умовах поставки CIF Одеса, Україна.

Зважаючи на умови поставки CIF Одеса, Україна, у ціну товару було включено вартість доставки до м. Одеси, Україна, тобто до митного кордону України.

Доставка товару з м. Одеси до м. Березне, Рівненської області (місцезнаходження ТОВ «Українська сірникова фабрика») була здійснена ТОВ «МШК Україна» на підставі договору про надання послуг №V00074 від 15.05.2013.

За надання вказаних послуг, ТОВ «МШК Україна» було виставлено рахунок №IMINP/00234/2014-MSU від 09.01.2014 на суму 25612,04 грн. з ПДВ, з яких 10,07 грн. витрати по конвертації, 4074,90 грн. зберігання небезпечних вантажів, 2576,77 грн. послуги з організації перевалки вантажів, 14401,97 грн. експедирування і транспортні витрати, а всього 21063,71 без ПДВ та 335,58 грн. демередж.

09 січня 2014 року між сторонами був підписаний акт надання послуг №IMINP/00234/2014-MSU про виконання вказаних робіт.

Отже, вказаними документами підтверджено, що витрат на транспортування товару до митного кодону України не було.

Крім того, як вбачається з митної декларації №204060000/2014/000107 від 13.01.2014 митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом (графа 43) на рівні 257374,60 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2014/000916 від 06.03.2014 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №RP/CH-UKR/15102013 від 15.10.2013 та додатку №2 від 21.11.2013, укладеними з SICHUAN YONG LIN CHEMICAL CO., LTD (PHOSPHATE AREA SHUANGSHENG, SHIFANG SICHUAN 618400 Китай) згідно якого був виставлений рахунок №YL20131121-UMF від 21.11.2013 на суму 26250,00 дол. США на умовах поставки CIF Одеса, Україна.

Зважаючи на умови поставки CIF Одеса, Україна, у ціну товару було включено вартість доставки до м. Одеси, Україна, тобто до митного кордону України.

Доставка товару з м. Одеси до м. Березне, Рівненської області (місцезнаходження ТОВ «Українська сірникова фабрика») була здійснена ТОВ «МШК Україна» на підставі договору про надання послуг №V00074 від 15.05.2013.

За надання вказаних послуг, ТОВ «МШК Україна» було виставлено рахунок №IMINP/03059/2014-MSU від 03.03.2014 на суму 21016,69 грн. без ПДВ, з яких 17888,44 грн. експедирування і транспортні витрати, 3128,25 грн. послуги з організації перевалки вантажів.

03 березня 2014 року між сторонами був підписаний акт надання послуг №IMINP/03059/2014-MSU про виконання вказаних робіт.

Отже, вказаними документами підтверджено, що витрат на транспортування товару до митного кодону України не було.

Крім того, як вбачається з митної декларації №204060000/2014/000916 від 06.03.2014 митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом (графа 43) на рівні 304254,58 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2015/004421 від 03.09.2015 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №PCI/CH-UKR/30092014 від 30.09.2014 укладеними з Tianjin Dingshengxin Chemical Limited (B-350, №189 Xinda Road, Hebei District, Tianjin, Китай) згідно якого був виставлений рахунок №DSX20150625-111 від 28.07.2015 на суму 28625,00 дол. США на умовах поставки FOB Фучжоу Китай.

Отже, портом відвантаження товару покупцю є м. Фучжоу, Китай.

Доставка товару з м. Фучжоу, Китай до м. Березне, Рівненської області (місцезнаходження ТОВ «Українська сірникова фабрика») була здійснена ТОВ «МШК Україна» на підставі договору про надання послуг №V00074 від 15.05.2013.

За надання вказаних послуг, ТОВ «МШК Україна» було виставлено рахунок №IMINP/07103/2015-MSU від 02.09.2015 на загальну вартість 87803,17 грн. з ПДВ, з яких 14824,00 грн. додаткове зберігання імпорт, 22762,91 грн. експедирування і транспортні витрати, 7030,50 грн. послуги з організації перевалки вантажів, 2500,90 витрати по конвертації, а всього на суму 47118,31 грн. без ПДВ, та 29430,00 грн. за морський фрахт, 1831,20 грн. демередж - штраф за прострочення повернення контейнерного обладнання.

02 вересня 2015 року між сторонами був підписаний акт надання послуг №IMINP/07103/2015-MSU про виконання вказаних робіт.

Таким чином, вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України виділена з ціни, що була фактично сплачена.

Разом з тим, як вбачається з митної декларації №204060000/2014/004421 від 03.09.2015, митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом (графа 43) на рівні 753111,74 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2016/001336 від 18.03.2016 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №PCI/CH-UKR/28092015 від 28.09.2015 укладеними з Tianjin Dingshengxin Chemical Limited (B-350, №189 Xinda Road, Hebei District, Tianjin, Китай) згідно якого був виставлений рахунок №DSX20151221-136 від 27.01.2016 на суму 27500,00 дол. США на умовах поставки FOB Шанхай, Китай.

Отже, портом відвантаження товару покупцю є м. Шанхай, Китай.

Доставка товару з м. Шанхай, Китай до м. Березне, Рівненської області (місцезнаходження ТОВ «Українська сірникова фабрика») була здійснена ТОВ «МШК Україна» на підставі договору про надання послуг №V00074 від 01.03.2016.

За надання вказаних послуг, ТОВ «МШК Україна» було виставлено рахунок №IMPNV/00041/2016-MSU від 04.03.2016 на суму 83714,86 грн. з ПДВ, з яких 14913,49 грн. паливна надбавка, 1573,91 грн. поправка на зміну курсів валют, 6552,50 грн. надбавка за перевезення небезпечних вантажів, 1441,55 надбавка за піратський ризик, 524,20 надбавка за проходження Суецького каналу, 14309,35 морський фрахт, а всього на суму 39315,00 грн. та 27367,70 грн. експедирування і транспортні витрати, 1179,45 грн. витрати по конвертації, 8452,73 грн. послуги з організації перевалки вантажів.

04 березня 2015 року між сторонами був підписаний акт надання послуг №IMPNV/00041/2016-MSU про виконання вказаних робіт.

Таким чином, вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України виділена з ціни, що була фактично сплачена.

Разом з тим, як вбачається з митної декларації 204060000/2016/001336 від 18.03.2016, митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом (графа 43) на рівні 914474,14 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2014/004438 від 29.08.2014 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №PCI/CH-UKR/18092012 від 18.09.2012 укладеними з Tianjin Dingshengxin Chemical Limited (B-350, №189 Xinda Road, Hebei District, Tianjin, Китай) згідно якого був виставлений рахунок №DSX140604-029 від 29.06.2014 року на суму 28000,00 дол. США на умовах поставки FOB Фучжоу, Китай.

Отже, портом відвантаження товару покупцю є м. Фучжоу, Китай.

Доставка товару з м. Фучжоу, Китай до м. Березне, Рівненської області (місцезнаходження ТОВ «Українська сірникова фабрика») була здійснена ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування.

За надання вказаних послуг, ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000007 від 29.08.2014 на суму 32348,34 грн. без ПДВ.

29 серпня 2014 року між сторонами був підписаний акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000012 від 29.08.2014 на суму 32348,34 грн. за експедирування та №ОУ-0000011 від 29.08.2014 на суму 30051,99 грн. за фрахт.

Таким чином, вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України виділена з ціни, що була фактично сплачена.

Разом з тим, як вбачається з митної декларації 204060000/2014/004438 від 29.08.2014, митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом (графа 43) на рівні 460233,83 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2014/004982 від 26.09.2014 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №RP/CH-UKR/15102013 від 15.10.2013, укладений з SICHUAN YONG LIN CHEMICAL CO., LTD (PHOSPHATE AREA SHUANGSHENG, SHIFANG SICHUAN 618400 Китай) згідно якого був виставлений рахунок №YL20140606-UMF від 06.06.2014 на суму 27300,00 дол. США на умовах поставки CIF Одеса, Україна.

Зважаючи на умови поставки CIF Одеса, Україна, у ціну товару було включено вартість доставки до м. Одеси, Україна, тобто до митного кордону України.

Доставка товару з м. Одеса до м. Березне, Рівненської області (місцезнаходження ТОВ «Українська сірникова фабрика») була здійснена ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування.

За надання вказаних послуг, ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000017 від 23.09.2014 на суму 29583,34 грн. без ПДВ.

23 вересня 2014 року між сторонами був підписаний акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000013 від 23.09.2014 на суму 29583,34 грн. без ПДВ експедирування.

Отже, вказаними документами підтверджено, що витрат на транспортування товару до митного кодону України не було.

Крім того, як вбачається з митної декларації №204060000/2014/004982 від 26.09.2014 митна вартість була визначена за 6 методом (графа 43) на рівні 417008,42 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2014/005263 від 09.10.2014 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №PCI/CH-UKR/18092012 від 18.09.2012 укладеними з Tianjin Dingshengxin Chemical Limited (B-350, №189 Xinda Road, Hebei District, Tianjin, Китай) згідно якого був виставлений рахунок №DSX20140729-034 від 20.08.2014 на суму 28175,00 дол. США на умовах поставки FOB Фучжоу, Китай.

Отже, портом відвантаження товару покупцю був м. Фучжоу, Китай.

Доставка товару з м. Фучжоу, Китай до м. Березне, Рівненської області (місцезнаходження ТОВ «Українська сірникова фабрика») була здійснена ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування.

За надання вказаних послуг, ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000019 від 03.10.2014 на суму 30481,91 грн. за морський фрахт та рахунок-фактуру №СФ-0000020 від 03.10.2014 на суму 32543,33 грн. без ПДВ за експедирування.

03 жовтня 2014 року між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000027 від 03.10.2014 на суму 30481,91 грн. фрахт та №ОУ-0000028 від 03.10.2014 на суму 32543,33 грн. без ПДВ експедирування.

Таким чином, вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України виділена з ціни, що була фактично сплачена.

Разом з тим, як вбачається з митної декларації №204060000/2014/005263 від 09.10.2014 митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом (графа 43) на рівні 443544,52 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2015/000473 від 06.02.2015 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №PCI/CH-UKR/30092014 від 30.09.2014 укладеними з Tianjin Dingshengxin Chemical Limited (B-350, №189 Xinda Road, Hebei District, Tianjin, Китай) згідно якого був виставлений рахунок №DSX140930-043 від 20.12.2014 на суму 28425,00 дол. США на умовах поставки FOB Фучжоу, Китай.

Отже, портом відвантаження товару покупцю є м. Фучжоу, Китай.

Доставка товару з м. Фучжоу, Китай до м. Березне, Рівненської області (місцезнаходження ТОВ «Українська сірникова фабрика») була здійснена ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування.

За надання вказаних послуг, ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000006 від 02.02.2015 на суму 29507,50 грн. за морський фрахт, рахунок-фактуру №СФ-0000007 від 02.02.2015 на суму 58208,33 грн. за експедирування, рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 11.02.2015 на суму 5481,67 грн. за демередж.

02 лютого 2015 року між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000009 від 02.02.2015 на суму 29507,50 грн. фрахт та № ОУ-0000010 від 02.02.2015 на суму 58208,33 грн. без ПДВ за експедирування, та 11.02.2015 підписано акт здачі-прийняття робіт ОУ-0000014 від 11.02.2015 на суму 5481,67 без ПДВ демередж

Таким чином, вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України виділена з ціни, що була фактично сплачена.

Разом з тим, як вбачається з митної декларації №204060000/2015/000473 від 06.02.2015 митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом (графа 43) на рівні 616491,88 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2015/000886 від 04.03.2015 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №RP/CH-UKR/15102013 від 15.10.2013, укладений з SICHUAN YONG LIN CHEMICAL CO., LTD (PHOSPHATE AREA SHUANGSHENG, SHIFANG SICHUAN 618400 Китай) згідно якого був виставлений рахунок №YL20141210 від 10.12.2014 на суму 27000,00 дол. США на умовах поставки CIF Одеса, Україна.

Зважаючи на умови поставки CIF Одеса, Україна, у ціну товару було включено вартість доставки до Одеси, Україна, тобто до митного кордону України.

Доставка товару була здійснена ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування.

За надання вказаних послуг, ТОВ «ФОРМАТ БРИДЖ» було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000009 від 24.02.2015 на суму 71500,00 грн. без ПДВ.

25 лютого 2015 року між сторонами був підписаний акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000015 на суму 71500,00 без ПДВ за експедирування.

Отже, вказаними документами підтверджено, що витрат на перевезення товару до митного кодону України не було.

Крім того, як вбачається з митної декларації №204060000/2015/000886 від 04.03.2015 митна вартість була визначена за 1 методом (графа 43) на рівні 670157,77 грн.

Перевіряючи правильність розрахунку митної вартості за 1 методом, суд встановив, що визначена митна вартість у сумі 670157,77 грн. відповідає ціні сплаченій за товар (у яку включено вартість доставки) 670157,77 грн. = 27 000,00 дол. США * 24,820658.

За митною декларацією №204060000/2013/005180 від 14.10.2013 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №PCI/CH-UKR/28082012 від 28.08.2012 укладеними з Tianjin Dingshengxin Chemical Limited (B-350, №189 Xinda Road, Hebei District, Tianjin, Китай) згідно якого був виставлений рахунок №DSX130621-020 від 29.08.2013 на суму 24000,00 дол. США на умовах поставки CIF Клайпеда (Литва).

Отже, портом відвантаження товару покупцю був Клайпеда (Литва).

Доставка товару з порту Клайпеди (Литва) була здійснена UAB «Baltijos Pervezimai» (Клайпеда, Литва).

15 жовтня 2013 року між сторонами був підписаний акт виконаних робіт №01/BP/SPF на суму 2163,00 євро за транспортно-експедиційні послуги.

Разом з тим, як вбачається з митної декларації №204060000/2013/005180 від 14.10.2013 митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом (графа 43) на рівні 219008,20 грн., тобто ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.

За митною декларацією №204060000/2014/001494 від 04.04.2014 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №643/00401294/00083 від 13.01.2014 укладеними з ЗАТ «Плитспичпром» (м. Балабаново, Росія), згідно якого був виставлений рахунок-фактура №2514 від 28.03.2014 на суму 1314580,00 руб. За умовами контракту (п. 2.1.) ціна на товар встановлена на базі поставки FCA м. Балабаново, Росія (Інкотермс 2010).

Отже, місцем відвантаження товару було м. Балабаново, Росія.

Доставка товару з м. Балабаново, Росія була здійснена ФОП ОСОБА_8 на підставі договору №9/03/14 на транспортне обслуговування від 27.03.2014.

За здійснення перевезення був виставлений рахунок №9 від 03.04.2014 на суму 4000,00 грн., в т.ч.: 1400,00 грн. від Балабаново (РФ) до пункту пропуску Бачівськ - Троєбортне; 2600,00 грн. від пункту пропуску Бачівськ - Троєбортне до м. Березне, Рівненська обл. (Україна).

04 квітня 2014 року між сторонами був підписаний акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), складений про те, що виконавцем були проведені роботи (міжнародні перевезення по маршруту м. Балабаново (РФ) - м. Березне (Україна) автомобілем НОМЕР_4 по рахунку №9 від 03.04.2014 згідно договору.

Таким чином, вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України виділена з ціни, що була фактично сплачена.

Як вбачається з митної декларації №204060000/2014/001494 від 04.04.2014 митна вартість була визначена за 1 методом (графа 43) на рівні 416820,42 грн.

Суд, перевіривши розрахунки, приходить до висновку, що визначена митна вартість включає договірну ціну 415420,42 грн. (1314 580,00 руб. * 0,31601000) та 1400,00 грн. вартість перевезення до пункту пропуску (митного кордону України), окремо виділена з ціни, яка була сплачена, що в сумі складає 416820,42 грн.

За митною декларацією №204060000/2015/006153 від 27.11.2015 позивачем здійснено митне оформлення товарів в митному режимі «імпорт».

Ввезення товарів на митну територію України проводилось за зовнішньоекономічним контрактом №643/00401294/00594 від 06.07.2015 укладеними з ЗАТ «Плитспичпром» (м. Балабаново, Росія), згідно якого був виставлений рахунок-фактура №8036 від 23.09.2015 на суму 3736,50 дол. США. За умовами контракту (п. 2.1.) ціна на товар встановлена на базі поставки FCA м. Балабаново, Росія (Інкотермс 2010).

Отже, місцем відвантаження товару було м. Балабаново, Росія.

Доставка товару з м. Балабаново, Росія була здійснена ТОВ «Лемберг Експрес» на підставі договору №01/09/14 від 01.09.2014.

25 листопада 2015 року між сторонами був підписаний акт наданих послуг №197 на суму 8387,32 грн., в тому числі 80,00 грн. організація індивідуального відправлення (по митній території України), 8291,32 грн. організація індивідуального відправлення (після митного кордону України), 16 грн. ПДВ.

Таким чином, вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України виділена з ціни, що була фактично сплачена.

Як вбачається з митної декларації №204060000/2015/006153 від 27.11.2015 митна вартість була визначена за 1 методом (графа 43) на рівні 96558,64 грн.

Суд перевіривши розрахунки приходить до висновку, що визначена митна вартість включає договірну ціну 88171,32 грн. (3736,50 дол. США * 23,597302) та 8387,32 грн. вся вартість транспортування згідно акту наданих послуг №197 від 25.11.2015, що в сумі складає 96558,64 грн.

Що стосується акту наданих послуг №196 від 25.11.2015 на суму 706,00 грн. з ПДВ на яку посилається відповідач у акті №230/6/17-00-14-07-06/0032413704 від 28.09.2016.

Даний акт відсутній в документах поданих до митного оформлення та долучених до матеріалів справи третьою особою Рівненська митниця ДФС.

Проте, позивач надав суду лист від ТОВ «Лемберг експрес» від 10.03.2017 за вих. №9 про те, що у відповідності до договору №01/09/14 від 01.09.2014 виконавцем 25.11.2015 були виконані наступні роботи (надані послуги): згідно акту наданих послуг №197 від 25.11.2015 на суму 8387,32 грн. організація перевезення поштових документів та згідно акту наданих послуг №196 від 25.11.2015 на суму 706,00 грн. з ПДВ організація індивідуального перевезення запчастин.

Отже суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно включено в митну вартість лише плату за перевезення запчастин.

Таким чином, надані позивачем документи дають можливість для ідентифікації та виділення витрат на транспортування імпортованого товару після ввезення, не включених до ціни, з загального розміру витрат на транспортування до митного кордону України, що в свою чергу не суперечить загальновизнаним принципам бухгалтерського обліку та вказує на безпідставність доводів контролюючого органу.

Відповідно до ч. 6 п. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Наказу Мінфіну України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», в графі 20 вантажної митної декларації зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ВМД) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ВМД). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Судом встановлено, що у разі наявності витрат на транспортування до митного кордону України (умови поставки FCA, FOB), у відповідності до вказаних вимог закону, позивачем у кожному окремому випадку, з урахуванням документів у яких окремо виділено вартість перевезення до митного кордону України, задекларовано митну вартість товару, про що до вантажних митних декларацій внесено відповідні відомості у відповідних графах і митним органом було визнано таку митну вартість під час митного оформлення імпортованих позивачем товарів.

Тобто, під час митного оформлення ТОВ «Українська сірникова фабрика» надало всі необхідні документи на підтвердження вартості перевезення до місця ввезення на митну територію України, інших документів митницею не вимагалось.

Отже, митне законодавство не передбачає конкретний спосіб, в який вартість перевезення від місця за кордоном до митного кордону України повинна бути виділена з ціни окремим рядком в акті надання транспортних послуг, а тільки вказує, що така вартість повинна бути документально підтверджена та піддаватися обчисленню.

Крім того, в документах, які надавалися під час митного оформлення, ціна за надання транспортних послуг до митного кордону України, була виділена, відповідно наявність наданих документів під час митного оформлення та первинних документів дозволяє обчислити вартість перевезення від місця за кордоном до митного кордону України.

Таким чином, аналіз документів наданих ТОВ «Українська сірникова фабрика» до митного оформлення товару, дає можливість ідентифікації та виділення витрат на транспортування імпортованого товару після ввезення, не включених до ціни, з загального розміру витрат на транспортування до митного кордону України, що в свою чергу не суперечить загальновизнаним принципам бухгалтерського обліку та вказує на безпідставність доводів ГУ ДФС у Рівненській області.

Крім того, судом встановлено, що при визначенні митної вартості за 6 (резервним) методом, митна вартість ґрунтувалась на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, що не потребує виділення вартості транспортування з загально сплаченої ціни.

Відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі актів або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Основні вимоги до оформлення документальних перевірок визначені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727 (надалі по тексту Порядок №727).

Відповідно до п.п. 3, 5 розділу ІІ Порядку №727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів. Акт (довідка) документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок.

Згідно з вимогами пп. 2, п. 4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення.

Всупереч вказаним вимогам, Головним управлінням ДФС у Рівненській області у акті перевірки зміст порушень викладено не чітко. Зокрема, відповідачем лише узагальнено надано пояснення про те, що відомості щодо складання митної вартості оцінюваних товарів, заявлені декларантом до митного оформлення не в повному обсязі або не підтверджені документально. Головним управлінням ДФС у Рівненській області вказано, що первинні документи складені товариством з безпосереднім учасником перевезення не відповідають показникам, заявленим при митному оформленні задекларованих товарів, а саме не містять даних щодо конкретного місця надання послуг та розподілу загальної суми понесених транспортних та транспортно-експедиційних витрат за межами митної території України та по території України. Однак, в акті чітко не вказані конкретні обставини, які підтверджують наявність порушень.

Також, в акті перевірки надано тотожні пояснення по виявленим порушенням в частині транспортування проведеного перевізниками ТОВ «МШК Україна» та ТОВ «Формат Бридж». Однак в акті не пояснено, які порушення виявлено за митними деклараціями №204060000/2013/005180 від 14.10.2013, №204060000/2014/001494 від 04.04.2014, №204060000/2015/006153 від 27.11.2015, вказівка на які є лише в додатках до акту.

Крім того, акт перевірки складений з ігноруванням наявних у товариства первинних документів, зокрема в частині встановлення методу визначення митної вартості та умов поставки імпортованого товару.

Отже, Головним управлінням ДФС у Рівненській області висновки зроблені в односторонньому порядку, без достатньої доказової бази, із застосуванням непрямих методів, є суб'єктивними та необґрунтованими, що суперечить чинному законодавству.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 6, ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Вказані митні декларації були прийняті Рівненською митницею ДФС, яка є органом доходів і зборів. Останнім не було виявлено порушень чи суперечностей при митному оформленні імпортованих товарів, що вказує на безпідставність доводів ГУ ДФС у Рівненській області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 11.10.2016 №0003291407, №0003301407, №0003311407, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, такими, що прийняті без законних підстав, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 11.10.2016 № 0003291407, № 0003301407, № 0003311407.

За таких обставин, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, позивачу слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1733,37 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області №0003291401; №0003301401; 30003311401 від 11.10.2016.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сірникова фабрика" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 1733,37 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.