Постанова № 65506915, 27.02.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2017 р.Р і в н е817/1322/16

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гломба Ю.О., за участю секретаря судового засідання Маринич В.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Коробенюк О.О., Коротчук В.А.,

відповідача: представник Кокіль І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Квартирно-експлуатаційного відділу м.Рівне

до Управління Держпраці у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівне (далі - КЕВ м.Рівне) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання дій неправомірними щодо проведення перевірки, визнання протиправною та скасування постанови від 16.08.2016 №000036 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в сумі 1450,00грн.

Ухвалою суду від 23.11.2016 позовна заява в частині визнання дій Управління Держпраці у Рівненській області неправомірними щодо проведення перевірки залишена без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України.

Позовні вимоги в іншій частині обґрунтовані тим, що позивача неправомірно притягнуто до відповідальності. У судовому засіданні представники позивача зазначили, що підстав для прийняття оспорюваної постанови у відповідача не було, адже штрафні санкції, за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю), застосовуються у разі невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства. Просили позов задовольнити повністю.

Відповідач, Управління Держпраці у Рівненській області, позов не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях, а зокрема зазначила, що постанова від 16.08.2016 №000036 прийнята за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання КЕВ м.Рівне вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, в ході якої уповноваженим представником відповідача виявлено порушення трудових відносин з ОСОБА_5 щодо оплати праці. Оспорювана постанова прийнята на виконання вимог ст.265 КЗпП України та за наявності у органу державного нагляду (контролю) права застосовувати до суб'єкта господарювання штрафні санкції за невиконання вимог законодавства про працю, не залежно від усунення, чи не усунення порушень таким суб'єктом. Таким чином, оспорювана постанова є такою, що прийнята на підставі чинного законодавства. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В ході розгляду даної справи, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5.

ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь третьої особи у судовому засіданні, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 26.07.2016 по 28.07.2016 головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_6, на підставі згоди Держпраці України від 21.07.2016 за №7707/4/4,2-ДП-16, наказу від 25.07.2016 №424 та направлення від 25.07.2016 №463-Н/01-26, проведено позапланову перевірку дотримання КЕВ м.Рівне (код ЄДРПОУ 08005801) вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.а.с.103, 105-106), за наслідками якої складено акт за №07А/04-16 (а.а.с.11-15).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки головним державним інспектором встановлено порушення:

- вимог ч.2 ст.97 КЗпП України, не дотримання умов оплати праці визначених у Колективному договорі, а саме: згідно з особовим рахунком за 2016 рік №39005 та розрахункового листка за липень 2016 року, звільненому ОСОБА_5 не було нараховано та виплачено за липень місяць - надбавку за складність і напруженість в роботі; премії та доплати за підтримання боєготовності за фактично відпрацьований ним час, виплата яких визначена п.5.1 Розділу 5 Колективного договору;

- вимог ч.4 ст.97 КЗпП України, в односторонньому порядку прийнято рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством та колективним договором;

- вимог ст.127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати працівника для покриття їх заборгованості установі, де вони працюють, провадиться без виданого на це наказу власника або уповноваженого ним органу.

З метою усунення виявлених порушень головним державним інспектором винесено припис від 28.07.2016 №07П/04-16/07А щодо їх усунення у термін до 28.08.2016 з письмовим повідомлення Управління Держпраці у Рівненській області, та недопуску таких порушень у майбутньому вимог ч.2, ч.4 ст.97 та ст.127 КЗпП України (а.с.16).

За результатами розгляду акта перевірки від 28.07.2016 №07А/04-16 заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області Карпюк Н.П., відповідно до вимог пп.54 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), та на підставі абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України, винесено постанову від 16.08.2016 №000036 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в сумі 1450,00грн., примірник якої представник позивача ОСОБА_8 отримав 16.08.2016 (а.с.21).

Позивач не погоджуючись із таким рішенням Управління Держпраці у Рівненській області, вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці) (п.1 Положення №96).

Згідно з п.7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100, територіальним органом Держпраці на території Рівненської області є Управління Держпраці у Рівненській області.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.3 Положення №96).

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону №877-V визначено, що підставою для проведення позапланового заходу є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до положень ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланового заходу стало звернення ОСОБА_4 від 18.07.2016 щодо питання додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування посадовими особами КЕВ м.Рівне (а.с.116).

Так, 26.07.2016 головним державним інспектором Управління Держпраці у Рівненській області прибувши на місце проведення перевірки - КЕВ м.Рівне, який розташований по вул.Чернишова, 8 у м.Рівному, пред'явив уповноваженій особі позивача ОСОБА_8 згоду Держпраці України на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю КЕВ м.Рівне від 21.07.2016 за №7707/4/4.2-ДП-16 (а.с.106), наказ Управління Держпраці у Рівненській області від 25.07.2016 №424 (а.с.105), та направлення від 25.07.2016 №463-Н/01-26 на проведення перевірки додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.103).

Таким чином, Управлінням Держпраці у Рівненській області проведено перевірку КЕВ м.Рівне за наявності підстав, визначених ст.6 Закону №877-V, та на підставі розпорядчих документів, які складені у відповідності вимог, встановлених ст.7 Закону №877-V.

Разом з тим, положеннями ст.7 Закону №877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6), а у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7).

Згідно з ч.8 ст.7 Закону №877-V, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

В силу вимог пп.50 п.4 Положення №96, Держпраці видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства.

Як вбачається з акта перевірки за №07А/04-16, в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_5 у 2016 році, працюючи у позивача на посаді економіста, отримав матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 1714,00грн., яка при звільненні не відраховувалась, проте, відповідно до розрахункового листа за липень 2016 року йому нарахована лише заробітна плата за 12 відпрацьованих днів у сумі 1059,82грн., з них утримано суму нарахованої заробітної плати за використані 3 календарних невідроблених дні відпустки в сумі 384,57грн. При цьому, на момент перевірки не видавались накази начальника КЕВ м. Рівне про зменшення надбавки або її скасування для ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_5, за період його роботи в КЕВ м.Рівне з 01.09.2015 по 19.07.2016, щомісяця нараховувались та виплачувались надбавки стимулюючого характеру за боєготовність та за складність і напруженість у роботі (а.а.с.107-108, 110-113, 127).

Відповідно до ч.2 ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (ч.4 ст.97 КЗпП України).

Пунктом 5.1 Розділу 5 Колективного договору між командуванням та профспілковим комітетом КЕВ м.Рівне Західного територіального КЕУ на 2013-2016 роки (схваленого на загальних зборах трудового колективу протоколом від 13.06.2013 №4) передбачено, що сума доплат та надбавок до тарифних ставок (посадових окладів) встановлюється у розмірах визначених Положенням про встановлення гарантованих і негарантованих надбавок стимулюючого та заохочувального характеру та згідно з Положенням про преміювання (а.а.с.89-102).

Згідно з п3.4 Положення про встановлення гарантованих і негарантованих надбавок стимулюючого та заохочувального характеру, надбавка призначається наказом по КЕВ м.Рівне щомісячно (а.а.с.87-88).

Пунктом 3.7 Положення про преміювання працівників КЕВ м.Рівне передбачено, що зниження розміру премії або позбавлення її повністю оформляється наказом по підприємству за той період, в якому було допущене порушення, із зазначенням причини (а.а.с.81-83).

Відповідно до п.3.1.Положення про умови та порядок виплати працівникам КЕВ м.Рівне доплати за підтримання боєготовності, невиплата чи виплата за підтримання боєготовності в пониженому розмірі, в обов'язковому порядку повинен видаватись наказ начальника КЕВ м.Рівне (а.а.с.84-86).

Згідно зі ст.127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

В судовому засіданні представники позивача визнали, що деякі виявлені Управлінням Держпраці у Рівненській області порушення норм законодавства про працю мали місце, та зазначили, що такі порушення були усунуті в ході перевірки шляхом видання відповідного наказу (наказ від 12.08.2016 №84, а.а.с.25-26), а тому підстави для прийняття оспорюваної постанови у відповідача відсутні.

Суд не погоджується з такою позицією позивача зважаючи на таке.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який використовує найману працю, несе відповідальність, передбачену ст.265 КЗпП України, внезалежності від усунення виявлених перевіркою порушень, оскільки в розумінні ч.3 ст.265 КЗпП України така відповідальність не належать до адміністративно-господарських санкцій, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, а є фінансовими санкціями - засобом впливу на порушника, що спрямований на недопущення повторення виявлених порушень у майбутньому.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 №928-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1450,00грн.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.265 КЗпП України).

Відповідно до вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта) господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу (п.2).

Згідно з п.3 Порядку №209, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Пунктом 6 Порядку №509 визначено, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмову повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа про накладення штрафу розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4 Порядку №509), за результатами якої уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення (п.8 Порядку №509).

Аналіз вищевикладеного свідчить про наявність у відповідача права застосовувати до суб'єкта господарювання санкції за невиконання вимог законодавства про працю шляхом винесення постанови, незалежно від виконання, чи не виконання останнім виявлених в ході перевірки порушень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оспорювана постанови від 16.08.2016 №000036 прийнята відповідачем в порядку і у спосіб, що визначені чинним законодавством та в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно зі ст.86 зазначеного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки, під час судового розгляду, факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гломб Ю.О.