Постанова № 65506529, 17.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2017 року Справа № 810/315/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "БОРОДЯНКАТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство Київської обласної ради "БОРОДЯНКАТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ" звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 21.12.2016 № 0016071005, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів і послуг" на загальну суму 175089,20 грн.

На підставі вказаного рішення податковий орган застосував до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач своєчасно сплачував суми податків за відповідні звітні (податкові) періоди, однак податковий орган неправомірно зараховував сплачені ним кошти в погашення податкового боргу минулих податкових періодів, а щодо поточних податкових зобов'язань застосував до позивача штрафні санкції за їх несвоєчасну сплату.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні, оскільки позивач порушив граничний строк сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явився представник позивача. Відповідач до суду явку свого представника не забезпечив, надіслав письмові заперечення проти позову, в яких просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експертів суд, керуючись положеннями частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Комунальне підприємство Київської обласної ради "БОРОДЯНКАТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ" є юридичною особою, що зареєстрована 26.10.2005 (запис про державну реєстрацію в ЄДР за № 13311210000000437).

У грудні 2016 року посадовою особою Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за період з листопада 2013 року по березень 2015 року (акт перевірки від 21.12.2016 № 000924/10-05/33710516).

За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу встановлено, що позивач порушив вимоги пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: перевіркою виявлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів і послуг" за 2015 та 2016 роки.

За результатом перевірки Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області на підставі статті 126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2016 № 0016071005, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 175089,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У позовній заяві позивач стверджував, що податковий орган неправомірно зараховував кошти, сплачені платником до державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових (звітних) періодів.

Відповідач в запереченнях проти позову зазначив, що кошти, які сплатив позивач до Державного бюджету України в рахунок сплати поточних податкових зобов'язань за відповідні податкові (звітні) періоди у 2015 та 2016 роках, на підставі пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України були автоматично зараховані в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових (звітних) періодів.

Перевіряючи вказані обставини, суд на підставі даних інтегрованої картки платників податків за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів і послуг" встановив, що станом на 31.12.2014 позивач мав податковий борг у загальній сумі 3039934,3 грн., з яких: 2698125,39 грн. - недоїмка за основним платежем; 341808,91 грн. - пеня.

Суд встановив, що позивач сплачував грошові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні податкові (звітні) періоди у 2015 та 2016 роках, однак кошти, що надходили в оплату поточних податкових зобов'язань, були автоматично зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових (звітних) періодів, рух грошових коштів по бюджетному рахунку підтверджується даними інтегрованої облікової картки позивача.

Оскільки внаслідок погашення податкового боргу, що виник у минулих податкових (звітних) періодах, податкові зобов'язання за звітний податковий період погашались із запізненням, податковий орган застосував до позивача штраф на підставі статті 126 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Зокрема, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

В силу положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З аналізу положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України убачається, що законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахувати коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі судом встановлено, що податковий орган здійснював зарахування коштів, що надходили від позивача в оплату поточних податкових зобов'язань, на погашення податкового боргу минулих податкових періодів. Це означає, що податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Водночас, сплата платником податків податкового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, внаслідок чого податковий орган здійснював зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника податків, не може вважатися належною сплатою податкового зобов'язання і тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.