Постанова № 65506405, 02.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Справа № 808/3704/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Фесик А.В., розглянувши у місті Запоріжжі у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» Запорізької міської ради

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ» Запорізької міської ради (надалі - позивач або МКП «ОСНОВАНІЄ») звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі - відповідач або СДПІ), в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.2, а.с.00) просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000024100 від 22.04.2014 в сумі в сумі 3829941,0 грн., у тому числі основного платежу з податку на додану вартість 2553295,00 грн. та штрафних санкцій - 1276646,00грн.

Позивачем у позові (т.1, а.с.3-9, т.2, а.с.00) зазначено, що предметом судового оскарження є факт нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10217508,00 грн. та штрафних (фінансових) санкції в сумі 5108754,00 грн. Відповідно до пунктів 7-12 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, позивач листом від 30.03.2015 вих.№3770/01-05 звернувся з заявою до відповідача про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10217508 грн., та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5108754,00 грн., визначених у податковому повідомленні-рішенні від 22.04.2014 №0000024100, та сплатив 5% (510875,40 грн.) від суми податкового зобов'язання. Згідно з пунктом 11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Відповідач листом від 06.04.2015 №2012/10/28-04-41-00, оформленим у вигляді рішення про часткове погодження застосування податкового компромісу, повідомив про досягнення податкового компромісу в частині основної суми податкового зобов'язання у розмірі 7664216,00 грн. та штрафних санкцій - 3832108,00 грн. В іншій частині податковий компроміс у сумі основного платежу 2553295,00 грн. та штрафних санкцій - 1276646,00 грн., на думку податкового органу, не є досягнутим внаслідок невідповідності заяви МКП «Основаніє» в цій частині підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України. В пов'язаній справі №808/3701/15 розглядались питання щодо досягнення податкового компромісу на всю суму заявлених позовних вимог по справі №808/3704/14.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/3701/15 від 20.08.2015, залишеного в силі Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 в позовних вимогах було відмовлено. Тобто, податковий компроміс є досягнутим в частині основної суми податкового зобов'язання у розмірі 7664216,00 грн. та штрафних санкцій - 3832108,00 грн. В іншій частині податковий компроміс у сумі основного платежу 2553295,00 грн. та штрафних санкцій - 1276646,00грн. не є досягнутим. Перевіркою встановлено, що на порушення: п.1.4 розділу III, пункту 2.4 розділу IV Наказу Міністерства Фінансів України від 17.12.2011 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної; п.185.1 ст.185, п.186.4 ст.186, п.п.187.7, 187.10 ст.187, пп.196.1.6 п.196.1 ст.196, п.198.1 ст.198, п.п.199.1, 199.2 ст.199 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, а саме підприємством не включено до об'єкту оподаткування отримані субсидії, які надаються фізичним особам - споживачам житлово-комунальних послуг, в наслідок чого занижено податкове зобов'язання на суму 2553296 грн. В Акті зазначено (стор.9), що підприємством в 2013р. отримано бюджетних коштів у вигляді субсидій та пільг, розрахованих у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», в сумі 15319771,30 грн., не включених в об'єкт оподаткування ПДВ.

На думку податкового органу, порушення полягає в тому, що МКП «Основаніє» надає послуги за регульованими тарифами, які є базою оподаткування податком на додану вартість незалежно від джерел їх компенсації, або споживачами, або бюджетом. У зв'язку з чим підприємством порушені п.185.1 ст.185, п.186.4 ст.186, п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України. У відповіді на заперечення від 16.04.2014 № 2399/2804-41 СДПІ зазначає, що кошти які бюджет у вигляді субсидій сплачує замість громадянина, як частку плати за житлово-комунальні послуги, підприємство не може класифікувати як такі, що на них поширюються норми підпунктів 196.1.6 пункту 196.1 ст.196 Податкового кодексу України, оскільки плата за житлово-комунальні послуги, яку бюджет у вигляді субсидії та пільг сплачує замість громадянина, є субсидією з бюджету, наданою безпосередньо громадянину - споживачу таких послуг, а не підприємству. Позивач вважає таку позицію хибною та такою, що не відповідає нормам податкового законодавства. Із загального об'єму операцій з постачання товарів (робіт, послуг) у ст.196 та ст.197 виділені операції, які не є об'єктом чи звільнені від оподаткування. У зв'язку з чим пільговому оподаткуванню підлягають саме операції з постачання товарів (робіт, послуг). Отже, одне й те ж цивільно-правове відношення, але з різним предметним складом, може мати різний режим оподаткування.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що: 1) всі операції з постачання товарів (робіт, послуг) діляться на три категорії: які підлягають оподаткуванню, які не є об'єктом і які звільнені від оподаткування; 2) операції, які не є об'єктом і звільнені від оподаткування, диспозитивно визначені у нормах Податкового кодексу України. Надання пільг та субсидій здійснюється у межах регульованого тарифу на житлово-комунальні послуги. В результаті частину тарифу сплачує населення, а частину бюджет. Це відношення підпадає під загальне визначення постачання товарів (робіт, послуг) і бази оподаткування, наведене у п.185.1 ст.185 та п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. Отримання МКП «Основаніє» пільг та субсидій відбувалось на підставі «Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005. Відповідно до порядку розрахунки за субвенціями здійснювалися безпосередньо між районними управліннями праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради та МКП «Основаніє». Таким чином, незважаючи на те, що субсидії та пільги призначені фізичним особам, споживачам житлово-комунальних послуг, фактично їх отримувачами були підприємства, які надають такі послуги. Тому, на думку позивача, положення пп.196.1.6 ст.196 Податкового кодексу України поширюється лише на платників податку, які відповідно до законодавства є отримувачами субсидій. Фізичні особи, яким призначені бюджетні виплати, за змістом розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України взагалі не є платниками податку на додану вартість та не здійснюють оподатковані операції. У зв'язку з чим розрахунки за субсидії здійснені між районними управліннями праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради та МКП «Основаніє» не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість згідно з пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги МКП «Основаніє» обґрунтовуються також неналежним виконанням з боку відповідача процедур та правил, передбачених податковим законодавством щодо предмету перевірки МКП «Основаніє», а саме правильності розрахунку (перерахунку) частини використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами), необоротними активами, що використовуються в оподаткованих та не оподаткованих операціях за 2013р., який задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р. При цьому податковим органом під час проведення перевірки не з'ясовані, як вважає позивач, питання які операції, що не є об'єктом оподаткування, відображені позивачем в податкових деклараціях за січень-грудень 2013р. та чи розповсюджуються на них вимоги ст.199 Податкового кодексу України про коригування податкового кредиту. В зв'язку з вищенаведеним не з'ясоване, на думку позивача, питання, чи підлягає податковий кредит розподілу пропорційно оподаткованим операціям і операціям, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, у відповідності до ст.199 Податкового кодексу України. Весь податковий кредит за період, що був предметом перевірки, підприємством відображено в ряд.15 (колонка А) декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів, які частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково в операціях, що не є об'єктом оподаткування, та (або) звільнені від оподаткування». Рядок 15 декларації заповнюється платником податку лише тоді, коли в наявності як оподатковані, так і пільгові операції одночасно. У випадку застосування лише оподаткованих операцій податковий кредит відображається в ряд.10 декларації.

Але податковий орган вважає, що позивач не здійснював операції, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, тобто підприємство неправомірно сформувало ряд.15. У той час дані декларації про обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування, свідчать про протилежне. Будь-яких доказів відсутності проведення позивачем будь-яких операцій, що не є об'єктом оподаткування, податковим органом в акті перевірки не наведено. Наслідком цього є те, що податковим органом не виконані вимоги ст.199 Податкового кодексу України в частині проведення розрахунку податкового кредиту пропорційно оподаткованим операціям і операціям, що не є об'єктом оподаткування. З урахуванням того, що на думку податкового органу отримані підприємством пільги та субсидії є об'єктом оподаткування ПДВ, він повинен був врахувати їх обсяг при визначенні перерахунку оподаткованих і неоподаткованих операцій. А саме збільшити податковий кредит на суму ПДВ, відкоригованого у відповідності до п.199.1, п.199.2 ст.199 Податкового кодексу України. Але на порушення цієї норми відповідачем не враховано весь податковий кредит, відображений МКП «Основаніє» в податкових деклараціях, реєстрах, виданих та отриманих податкових накладних, дані яких підтверджуються податковими накладними, платіжними дорученнями та іншими первинними документами. Всі ці обставини, на думку позивача, свідчать про те, що акт перевірки містить необ'єктивні дані та не відображає всі обставини, що повинні бути предметом перевірки.

Представник позивача у своїй заяві просить суд розглянути справу у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення (т.1, а.с.131-133), в яких зазначено, що СДПІ проведено перевірку по результатам якої складено акт №122/28-04-41-10/20485152 від 31.03.2014 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МКП «ОСНОВАНІЄ» (код ЄДРПОУ 20485152) з питань правильності розрахунку (перерахунку) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями за 2013 рік, який задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року». Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.186.4 ст.186, п.187.7, 187.10 ст.187, пп.196.1.6 п.196.1 ст.196, п.198.1 ст.198, п.199.1, 199.2 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10217508 грн. Результатом розгляду вказаного акту було винесення податкового повідомлення-рішення від 22.04.2014 №0000024100, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15326262,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 10217508,00 грн. та штрафні санкції - 5108754,00 грн.). Позивач вважає, що «незважаючи на те, що субсидії та пільги призначені фізичним особам, споживачам житлово-комунальних послуг, фактично їх отримувачами були підприємства які надають такі послуги. Тому положення пп.196.1.6 ст.196 Податкового кодексу України поширюється лише на платників податку, які відповідно до законодавства є отримувачами субсидій». Разом з цим, за фактом, фізичні особи, які не є платниками податку сплачують житлово-комунальні послуги разом з ПДВ. Зазначений факт є також відомим для позивача, але МКП «ОСНОВАНІЄ» навмисно перекручує норми чинного законодавства для здійснення схем оптимізації з ПДВ. Розрахунки за постановою КМУ від 11.01.2005 №20 по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за квартирну плату проводились за наступними схемами: За електропостачання: Департамент фінансів Запорізької облдержадміністрації, Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, МКП «ОСНОВАНІЄ», ВАТ «Запоріжжяобленерго», ДП «Енергоринок»; За теплопостачання: Департамент фінансів Запорізької облдержадміністрації, Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради, МКП «ОСНОВАНІЄ», АТ «Мотор Січ», НАК «Нафтогаз України». Рух бюджетних коштів в податковому обліку МКП «ОСНОВАНІЄ»: 1) Декларування отриманих бюджетних коштів по рядку 3 Декларації, як операції, що не є об'єктом декларування (стаття 196 розділу V Кодексу); 2) Перерахування бюджетних коштів на адресу ПАТ «Мотор Січ, ПАТ «Запоріжжяобленерго» по рядку 15.2 Декларації, як операції, що включаються до складу податкового кредиту: Наприклад: період грудень 2013р.: З місцевого бюджету на адресу підприємства відшкодовано частину тарифу не сплаченого населенням у зв'язку з отриманням пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, який в свою чергу МКП «ОСНОВАНІЄ» перераховує ПАТ «Мотор Січ» за платіжним дорученням №15 від 20.12.2013 у сумі 192203,66 грн., у т.ч. ПДВ 32033,94 грн.

На думку позивача, операції з отримання коштів з бюджету не є об'єктом оподаткування, а з перерахування таких коштів на адресу контрагентів, які є учасниками схеми за розрахунками, надають право на віднесення таких операцій до податкового кредиту. В Акті перевірки визначено, що для житлово-комунальних послуг, на які встановлені регульовані тарифи, базою оподаткування є тариф незалежно від того, хто компенсує суму тарифу - безпосередньо населення чи держава. Таким чином, якщо з місцевого бюджету відшкодовується частина тарифу, яка не сплачена населенням у зв'язку з отриманням пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, то таке відшкодування як складова частина, регульованого тарифу включається до бази оподаткування. При цьому кошти, які бюджет у вигляді субсидії сплачує замість громадянина, як частку плати за житлово-комунальні послуги, підприємство не може класифікувати як такі, що на них поширюються норми пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПКУ, оскільки частка плати за житлово-комунальні послуги, яку бюджет у вигляді субсидії та пільг сплачує замість громадянина, є субсидією з бюджету, наданою бюджетом безпосередньо громадянину - споживачу таких послуг, а не підприємству. Для підприємства ж ці кошти є складовою частиною тарифу, отриманою з іншого джерела. Із вищенаведеного випливає, що операції з поставки житлово-комунальних послуг є оподатковуваними операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються лише у частині тарифу та не нараховуються у частині дотації на покриття від'ємної різниці між витратами та доходами. Отже, МКП «ОСНОВАНІЄ» помилково класифікувало такі операції, як такі, що не є об'єктом оподаткування, згідно з пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПКУ та відобразило їх по рядку 3 колонці А та Додатках 6 (Д6) Декларацій. За таких обставин, вартість поставки послуг, які надавались МКП «ОСНОВАНІЄ», в період з 01.01.2013 по 31.12.2013, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від того, за рахунок яких джерел вони компенсуються (населенням, іншими категоріями споживачів чи за рахунок місцевого або державного бюджетів).

Крім того, відповідно до п.1.4. Розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України, від 17.12.2012 №1340 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», визначено: «Облік операцій з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог статті 196 розділу V Кодексу, ведеться на підставі документів бухгалтерського обліку». У зв'язку з чим, на підприємство направлено лист СДПІ за №1663/28-04-41 від 25.03.2014, з проханням надати бухгалтерські довідки за кожний період 2013 року з розшифровкою операцій, які не є об'єктом оподаткування. МКП «ОСНОВАНІЄ» не надало таких пояснень та розшифровок та не підтвердило документально декларування таких операцій по рядку 3 Декларацій. Щодо завищення податкового кредиту на суму 7664216 грн., то відповідач, посилаючись на приписи п.4.4 розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», наполягає на тому, що по операціях з поставки житлово-комунальних послуг податкові зобов'язання нараховуються в частині тарифу, в зв'язку з чим, у цій частині, платник податку має право на формування податкового кредиту. Такі операції повинні зазначатись по рядку 10.1 Декларації «Підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою». Відповідно, підприємство не мало право використовувати порядок ст.199 Податкового кодексу України, щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту. Разом з цим, на підставі п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України, МКП «ОСНОВАНІЄ» здійснило перерахунок сум податкового кредиту та за рахунок коригування, безпідставно збільшило податковий кредит на 1551360 грн. по рядку 16.4 Декларації за грудень 2013р. Відповідач, посилаючись на п.2.4 розділу IV Наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», наполягав на тому, що по операціях з поставки житлово-комунальних послуг податкові зобов'язання нараховуються в частині тарифу, в зв'язку з чим, у цій частині, платник податку має право на формування податкового кредиту. Такі операції повинні зазначатись по рядку 10.1 Декларації «Підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою». Відповідно, підприємство не мало право використовувати порядок ст.199 Податкового кодексу України, щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту. Разом з цим, на підставі п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України, МКП «ОСНОВАНІЄ» здійснило перерахунок сум податкового кредиту та за рахунок коригування, безпідставно збільшило податковий кредит на 1551360 грн. по рядку 16.4 Декларації за грудень 2013 року. Позивачем не підтверджені операції: які не є об'єктами оподаткування; коригування, що проводиться у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях за останній податковий період календарного року (рядок 16.4 податкової декларації з податку на додану вартість). Користуючись п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України СДПІ, запропонувала підприємству надати під час розгляду Заперечень такі документи за період січень - грудень 2013 року.

Разом з цим, МКП «ОСНОВАНІЄ» відмовило в наданні таких документів. На підставі платіжних доручень встановлено, що в грудні 2013 року МКП «ОСНОВАНІЄ» перерахувало на адресу ПАТ «МОТОР СІЧ» 937470,38 грн. у т.ч. ПДВ 73537,25 грн. За визначеними податковими накладними оплата з розрахункового рахунку здійснена на загальну суму 249019,85 грн., у т.ч. ПДВ 41503,31 грн. Сума в розмірі 168502,67 грн., у т.ч. ПДВ 28083,78 грн. не підтверджена первинними документами по розрахункам бартером. Крім того, коригування в розмірі (362407,00) грн. за податковою накладною №285/179 від 30.09.2013 також не підтверджено підприємством документально. Всього в грудні 2013 року по визначеному контрагенту включено до податкового кредиту ПДВ у розмірі 95843,94 грн. Згідно копій платіжних доручень сплата на адресу ПАТ «МОТОР СІЧ» здійснювалась за договором №12968/11-Д (УГЕ) від 13.12.2011, а податкові накладні, які включені МКП «Основаніє» до податкового кредиту, виписані на підставі зовсім іншого договору (від 01.11.2009 №6704/09-Д). Тобто підприємством надані копії платіжних доручень, які не мають відношення до податкових накладних, фактично включених до складу податкового кредиту. Позивачем у скарзі здійснено зауваження щодо неврахування перевіркою копій платіжних доручень, наданих до декларації з ПДВ за грудень 2013р. МКП «Основаніє» дійсно надані копії платіжних документів, але без відмітки банку.

Представник відповідача у своєму письмовому запереченні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити та розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, заперечення представника відповідача, суд вважає позов позивача таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, МКП «ОСНОВАНІЄ» зареєстровано 19.02.1992 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради. Свідоцтво про державну реєстрацію від 19.02.1992 ЗП №179р.

Позивач у періоді, за який здійснено перевірку, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.09.2007 №200103718, виданого ДПС України, індивідуальний податковий номер - 204851508293, зареєстрований платником ПДВ з 26.09.2007.

У період з 18.02.2014 по 25.03.2014 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка правильності розрахунку (перерахунку) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями за 2013 рік, який задекларовано в податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року. За результатами перевірки складено Акт №122/28-04-41-10/20485152 від 31.03.2014 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МКП «ОСНОВАНІЄ» (код ЄДРПОУ 20485152) з питань правильності розрахунку (перерахунку) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями за 2013 рік, який задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року» (т.1, а.с.12-32).

У висновках Акту перевірки №122/28-04-41-10/20485152 від 31.03.2014 зазначено наступне: «… Перевіркою встановлено порушення МКП «ОСНОВАНІЄ»: 1.пункт 185.1 статті 185, пункт 186.4 статті 186, пункти 187.7, 187.10 статті 187, підпункт 196.1.6 пункт 196.1 статті 196, пункт 198.1 статті 198, пункти 199.1, 199.2 статті 199 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10217508 грн., у тому числі по періодах: - січень 2013р. 598564 грн.; - лютий 2013р. 805951 грн.; - березень 2013р. 901769 грн.; - квітень 2013р. 789753 грн.; - травень 2013р. 1106366 грн.; - червень 2013р. 518690 грн.; - липень 2013р. 858815 грн.; - серпень 2013р. 503125 грн.; - вересень 2013р. 545961 грн.; - жовтень 2013р. 746208 грн.; - листопад 2013р. 666506 грн.; - грудень 2013р. 2175800 грн. …» (т.1, а.с.31-32).

Результатом розгляду Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Акту перевірки №122/28-04-41-10/20485152 від 31.03.2014 стало прийняття 22.04.2014 податкового повідомлення-рішення №0000024100 від 22.04.2014, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15'326'262,00 грн. з яких: 10'217'508,00 грн. - основний платіж та 5'108'754,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.10).

За змістом Акту перевірки №122/28-04-41-10/20485152 від 31.03.2014: «… За період з 01.01.2013 по 31.12.2013 МКП «ОСНОВАНІЄ» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 38456549 грн. […] Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.2) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 встановлено: 1) Перевіркою відображених у рядку 1 (колонка Б) Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» показників за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 39408838 грн. встановлено, що на формування цього показника вплинули операції з постачання послуг квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо - і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території тощо. Проведеною перевіркою відображених показників в рядку 1 (Колонка Б) Декларації за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 39 408 838 грн. на підставі таких документів: договорів, банківських платіжних документів, аналізу рахунків 645, 6451, 6454 «Розрахунки з бюджетом по пільгам», 6453 «Розрахунки з бюджетом по субсидіям», «Розрахунки відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 р. № 20 зі змінами по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за квартирну плату (за електропостачання) - Схема проведення розрахунків», «Розрахунки відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 зі змінами по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за теплопостачання) - Схема проведення розрахунків», «Акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги», документів податкового обліку (податкових декларацій з податку на додану вартість, виданих податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних) встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 (колонка Б) Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» на загальну суму 2553295 грн., в тому числі по періодах: - січень 2013р. 68779 грн.; - лютий 2013р. 482833 грн.; - березень 2013р. 243753 грн.; - квітень 2013р. 196808 грн.; - травень 2013р. 213035 грн.; - червень 2013р. 164748 грн.; - липень 2013р. 305709 грн.; - серпень 2013р. 339528 грн.; - вересень 2013р. 144378 грн.; - жовтень 2013р. 169053 грн.; - листопад 2013р. 243583 грн.; - грудень 2013р. 18913 грн. На порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 186.4 статті 186, пункту 187.7, 187.10 статті 187, 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України […], МКП «ОСНОВАНІЄ» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2553295 грн., в тому числі по періодах: […] Вище зазначалось, що МКП «ОСНОВАНІЄ» постачає послуги з квартирної плати/ плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185, пункту 186.4 статті 186 Податкового кодексу України […], визначено: […]». Згідно з пунктом 187.10 статті 187 ПКУ: […]». Отже, зазначені вище операції з поставки таких товарів (послуг), визначають базу оподаткування за касовим методом. Крім того, відповідно до статті 14 Закону України, від 06.12.2012, № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік», […], визначено: […]». Згідно з пунктами 1, 7 Постанови Кабінету Міністрів, від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», встановлено: […]». На підставі актів звірення (Додатки до Акту №№1, 2, 3) та Схем проведення розрахунків, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, перевіркою установлено, що в період з 01.01.2013 по 31.12.2013, спрямовано бюджетних коштів за теплопостачання та електроенергію всього у сумі 15319771,30 грн., у тому числі ПДВ 2553295,22 грн. Слід зазначити, що житлово-комунальні послуги підлягають державному регулюванню та реалізуються за встановленими тарифами, тому база оподаткування таких послуг визначається виходячи із розміру встановленого тарифу незалежно від того, з яких джерел такий тариф отримувався в повному розмірі чи частково (від громадянина чи від бюджету). При цьому кошти, які бюджет у вигляді субсидії сплачує замість громадянина як частку плати за житлово-комунальні послуги, підприємство не може класифікувати як такі, що на них поширюються норми підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ, оскільки частка плати за житлово-комунальні послуги, яку бюджет у вигляді субсидії та пільг сплачує замість громадянина, є субсидією з бюджету, наданою бюджетом безпосередньо громадянину - споживачу таких послуг, а не підприємству. Для підприємства ж ці кошти є складовою частиною тарифу, отриманою з іншого джерела. Таким чином, вартість поставки послуг, які надавались МКП «ОСНОВАНІЄ», в період з 01.01.2013 по 31.12.2013, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від того, за рахунок яких джерел вони компенсуються (населенням, іншими категоріями споживачів чи за рахунок місцевого або державного бюджетів). Разом з цим, перевіркою встановлено, що грошові кошти та компенсація в будь-якій іншій формі, відмінної від грошової, не включались підприємством до рядка 1 (колонки Б) Декларацій, у зв'язку з тим, що МКП «ОСНОВАНІЄ», як зазначалось вище, класифікувало такі операції, як операції, що не є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ та віднесло їх до рядка 3 Декларацій, про що описано нижче. За таких обставин, МКП «ОСНОВАНІЄ» безпідставно декларувало визначені операцій як такі, що не є об'єктом оподаткування. У зв'язку з чим, підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2553295 грн., в тому числі по періодах: - січень 2013р. 68779 грн.; - лютий 2013р. 482833 грн.; - березень 2013р. 243753 грн.; - квітень 2013р. 196808 грн.; - травень 2013р. 213035 грн.; - червень 2013р. 164748 грн.; - липень 2013р. 305709 грн.; - серпень 2013р. 339528 грн.; - вересень 2013р. 144378 грн.; - жовтень 2013р. 169053 грн.; - листопад 2013р. 243583 грн.; - грудень 2013р. 18913 грн. […] 4).

Перевіркою відображених у рядку 3 (колонка А) Декларації «Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)» показників за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 26511005 грн. встановлено, що на формування цього показника вплинули операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), надходження субвенцій з держбюджету, надходження міжбюджетних трансфертів з місцевого бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах. Проведеною перевіркою відображених показників в рядку 3 (Колонка А) Декларації за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 26 511 005 грн. на підставі таких документів: договорів, банківських платіжних документів, аналізу рахунків 645, 6451, 6454 «Розрахунки з бюджетом по пільгам», 6453 «Розрахунки з бюджетом по субсидіям», «Розрахунки відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 р. № 20 зі змінами по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за квартирну плату (за електропостачання) - Схема проведення розрахунків», «Розрахунки відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 зі змінами по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за теплопостачання) - Схема проведення розрахунків», «Акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги», документів податкового обліку (податкових декларацій з податку на додану вартість, виданих податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних) встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 3 (колонка А) Декларації «Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)» на загальну суму 26 511 005 грн., в тому числі по періодах: - січень 2013р. 261261 грн.; - лютий 2013р. 3356004 грн.; - березень 2013р. 3173130 грн.; - квітень 2013р. 3235804 грн.; - травень 2013р. 1774046 грн.; - червень 2013р. 2102800 грн.; - липень 2013р. 2791736 грн.; - серпень 2013р. 1433460 грн.; - вересень 2013р. 1132576 грн.; - жовтень 2013р. 2687085 грн.; - листопад 2013р. 2263130 грн.; - грудень 2013р. 2299973 грн.

На порушення пункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ, МКП «ОСНОВАНІЄ» невірно визначило операції, що не є об'єктами оподаткування, що призвело до завищення задекларованих показників у рядку 3 (колонка А) Декларації «Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)» на загальну суму 26511005 грн., в тому числі по періодах: […]. В ході проведення перевірки встановлено, що рядок 3 Декларацій за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, формувався підприємством з наступних операцій: - виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат) у сумі 7679297,55 грн.; - надходження міжбюджетних трансфертів з місцевого бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у сумі 3432706,66 грн.; - надходження субвенцій з держбюджету населенню у сумі 15319771,30 грн. - сума, в розмірі 79229,49 грн., не підтверджена первинними документами. Рядок 3 Декларації заповнюється платником, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу. Вище перелічені операції, включені підприємством до рядка 3, як операції, що не є об'єктом оподаткування та використовувалась в перерахунку частки товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, відповідно до статті 199 ПКУ. Разом з цим: - Заробітна плата, у загальній сумі 7679297,55 грн., не є об'єктом оподаткування, відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПКУ: […]». Отже, заробітна плата не відноситься до поняття товарів/послуг та необоротних активів та не може брати участь у перерахунку частки використання таких активів. Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що заробітна плата не була віднесена до податкового кредиту з операціями зазначеними у пункті 199.1 статті 199 ПКУ. Відтак, підприємством безпідставно віднесена заробітна плата до рядка 3 Декларацій; - Трансферти, у загальній сумі 3432706,66 грн., також не відносяться до оподаткованих операцій. Відповідно до Бюджетного кодексу України […]». Згідно з пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ: […]». Таким чином, зазначені операції не відносяться до об'єктів оподаткування та відповідно не повинні бути відображені в податкових зобов'язаннях по рядку 3 Декларацій; - Надходження субвенцій з держбюджету населенню у сумі 15319771,30 грн., відносяться до оподатковуваних операцій, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від того, за рахунок яких джерел вони компенсуються (населенням, іншими категоріями споживачів чи за рахунок місцевого або державного бюджетів), про що описано в пункті 1 розділу 3.2.1 Акту. МКП «ОСНОВАНІЄ» віднесло такі операції до операцій, що не є об'єктом оподаткування та включило до розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операцій. При цьому, зазначені операції, не приймали участі в оподатковуваних операціях.

Невірна класифікація операцій, з боку підприємства, призвела до завищення задекларованих показників у рядку 3 (колонка А) Декларації «Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)» на загальну суму 26511005 грн., в тому числі по періодах: […] Крім того, відповідно до вимог ст.196 ПКУ, облік операцій, що не є об'єктом оподаткування ведеться на підставі документів бухгалтерського обліку. МКП «ОСНОВАНІЄ» не надано бухгалтерської довідки тощо до Додатку Д6 Декларації, з перерахуванням назви таких операцій та суми по ним. Крім того, суми постачання по таких операціях повинні відповідати підсумковим показникам графи 11 розділу I «Видані податкові накладні» Реєстру податкових накладних. Однак, зазначені показники по графі 11 розділу І Видані податкові накладні» Реєстру податкових накладних - відсутні, за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. […] За період з 01.01.2013 по 31.12.2013 МКП «ОСНОВАНІЄ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 9867210 грн. […] 1) Перевіркою відображених у рядку 10.1 (Колонка Б) Декларацій «Придбання (виготовлення, будiвництво, спорудження, створення) з податком на додану вартiсть на митнiй територiї України товарiв (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської дiяльностi платника податку для здiйснення операцiй, якi: пiдлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» показників за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 0 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання не декларував операції з придбання електроенергії та теплоенергії. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 0 грн. на підставі таких документів: договорів, банківських платіжних документів, аналізу рахунків 645, 6451, 6454 «Розрахунки з бюджетом по пільгам», 6453 «Розрахунки з бюджетом по субсидіям», «Розрахунки відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 зі змінами по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за квартирну плату (за електропостачання) - Схема проведення розрахунків», «Розрахунки відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 р. № 20 зі змінами по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за теплопостачання) - Схема проведення розрахунків», «Акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги», документів податкового обліку (податкових декларацій з податку на додану вартість, виданих податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних) встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 (Колонка Б) Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» у сумі 2202994 грн., в тому числі по періодах: - січень 2013р. 25236 грн.; - лютий 2013р. 460208 грн.; - березень 2013р. 156464 грн.; - квітень 2013р. 196750 грн.; - травень 2013р. 213013 грн.; - червень 2013р. 164237 грн.; - липень 2013р. 164057 грн.; - серпень 2013р. 333611 грн.; - вересень 2013р. 139417 грн.; - жовтень 2013р. 163334 грн.; - листопад 2013р. 238055 грн.; - грудень 2013р. 51388 грн.

На порушення п.187.10 ст.187, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України […], МКП «ОСНОВАНІЄ» занижено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2202 994 грн., в тому числі по періодах: […] У п.1 розділу 3.2.1 Акту здійснено опис операцій з поставки МКП «ОСНОВАНІЄ» житлово-комунальних послуг населенню. При цьому кошти, у вигляді субсидії сплачує бюджет замість громадянина як частку плати за житлово-комунальні послуги. […] Як, зазначалось вище, згідно з п.187.10 ст.187 ПКУ, на операції з отриманням послуг від платників податків, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам тощо, право на отримання податкового кредиту виникає за касовим методом. Отже, платник, який продає теплову енергію фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також ЖЕКам, здійснює формування податкового кредиту на дату проведення розрахунків з постачальниками, в тому числі як за рахунок власних коштів, так і за рахунок субвенцій з держбюджету, призначених для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, чи інших джерел фінансування, а також з урахуванням частки використання оплачених ним товарів (послуг) в оподатковуваних операціях. На підставі актів звірок та проведених взаєморозрахунків за заборгованість МКП «ОСНОВАНІЄ» з ДП «ЕНЕРГОРИНОК» та НАК «Нафтогаз України», за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 встановлено проведення розрахунків на загальну суму 13217964 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2202994 грн., в тому числі по періодах: […] Зазначені операції МКП «ОСНОВАНІЄ» не декларувало по рядку 10.1 Декларації. Як зазначалось вище, такі операції підприємство визначало, як операції, що не є об'єктом оподаткування та здійснювало перерахунок таких операцій за правилами статті 199 ПКУ, про що описано нижче. […] 4) Перевіркою відображених у рядку 15 (колонка А) Декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні догори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України): 15.1 «Частина, що включається до складу податкового кредиту (колонка Б) показників за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 8402065 грн. встановлено наступне: У пунктах 1, 4 розділу 3.2.1, пункту 1 розділу 3.2.2 Акту перевірки, зазначалось, що підприємство не вірно визначило операції, що не є об'єктом оподаткування та безпідставно скористалось правилами статті 199 ПКУ. У зв'язку з чим, МКП «ОСНОВАНІЄ» завищено податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 8402065 грн., у тому числі по періодам: - січень 2013р. 555024 грн.; - лютий 2013р. 783325 грн.; - березень 2013р. 814460 грн.; - квітень 2013р. 789695 грн.; - травень 2013р. 1182852 грн.; - червень 2013р. 518187 грн.; - липень 2013р. 716716 грн.; - серпень 2013р. 497208 грн.; - вересень 2013р. 550984 грн.; - жовтень 2013р. 740618 грн.; - листопад 2013р. 661031 грн.; - грудень 2013р. 591965грн. Крім того, зазначене коригування підприємство здійснило на підставі п.199.5 ст.199 ПКУ: […]». Разом з цим, результати перерахунку сум податку, які відносяться до податкового кредиту, МКП «ОСНОВАНІЄ» декларувало протягом року по рядку 15.1 Декларації, за результатами таких операцій підприємством безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 8402065 грн. На порушення п.199.5 ст.199 ПКУ, МКП «ОСНОВАНІЄ» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 8402065 грн., в тому числі по періодах […] 5) Перевіркою відображених у рядку 16 (колонка Б) Декларації «Коригування податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1» показників за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 86682 грн. Зазначена сума не підтверджена первинними документами. Перевіркою відображених у рядку 16.4 (колонка Б) та Додатка (Д7) до Декларації за грудень 2013 р. МКП «ОСНОВАНІЄ» здійснено коригування кредиту у зв'язку з перерахуванням частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях у сумі 1551360 грн. У пунктах 1, 4 розділу 3.2.1, пункту 1 розділу 3.2.2 Акту перевірки, зазначалось, що підприємство не вірно визначило операції, що не є об'єктом оподаткування та безпідставно скористалось правилами статті 199 ПКУ. На порушення пунктів 199.1, 199.2 статті 199 ПКУ, МКП «ОСНОВАНІЄ» не вірно визначило операції, що не є об'єктом оподаткування та безпідставно здійснювало розрахунок частки операцій, які не відповідали критеріям поняття постачання товарів/послуг. У зв'язку з чим: - занижено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 86682 грн., в тому числі по періодах: - травень 2013р. 76508 грн.; - червень 2013р. 8 грн.;- вересень 2013р. 9984 грн.; - жовтень 2013р. 129 грн.; - листопад 2013р. 53 грн.; - завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1551827 грн., в тому числі по періодах: - березень 2013р. 20 грн.; - липень 2013р. 447 грн.; - грудень 2013р. 1551360 грн. […] За період з 01.01.2013 по 31.12.2013 МКП «ОСНОВАНІЄ» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 28589339 грн. Перевіркою повноти декларування податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у сумі 10217512 грн., в тому числі по періодах: - січень 2013р. 598564 грн.; - лютий 2013р. 805951 грн.; - березень 2013р. 901769 грн.; - квітень 2013р. 789753 грн.; - травень 2013р. 1106366 грн.; - червень 2013р. 518690 грн.; - липень 2013р. 858815 грн.; - серпень 2013р. 503125 грн.; - вересень 2013р. 545961 грн.; - жовтень 2013р. 746208 грн.; - листопад 2013р. 666506 грн.; - грудень 2013р. 2175800 грн. …».

Відповідно до пунктів 7-12 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, позивач листом від 30.03.2015 вих.№3770/01-05 звернувся з заявою до відповідача про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10217508 грн., та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5108754,00 грн., визначених у податковому повідомленні-рішенні №0000024100 від 22.04.2014, та сплатив 5% (510875,40 грн.) від суми податкового зобов'язання (т.1, а.с.210, 236).

СДПІ (за вих.№2012/10/28-04-41-00 від 06.04.2015), прийнято Рішення про часткове погодження застосування податкового компромісу, яким досягнуто податковий компроміс в частині основної суми податкового зобов'язання у розмірі 7664216,00 грн. та штрафних санкцій - 3832108,00 грн. В іншій частині податковий компроміс у сумі основного платежу 2553295,00 грн. та штрафних санкцій - 1276646,00 грн., не є досягнутим внаслідок невідповідності заяви МКП «Основаніє» в цій частині підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України (т.1, а.с.211-217).

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст.72 КАС України).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2015, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 в адміністративній справі №808/3701/15 відмовлено МКП «Основаніє» у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення від 06.04.2015 №2072/10/28-04-41-00 «Про часткове погодження застосування податкового компромісу» в частині відмови (непогодження) у застосуванні податкового компромісу на суму 3829941,00 грн., у тому числі основного платежу з податку на додану вартість 2553295,00 грн. і штрафних санкцій - 1276646,00 грн., та зобов'язати відповідача погодити застосування податкового компромісу до податкового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2014 №0000024100 на суму 3829941,00 грн., у тому числі основного платежу з податку на додану вартість 2553295,00 грн. та штрафних санкцій - 1276646,00 грн. (т.2, а.с.6-8; 00-00).

До суду надані листи МКП «Основаніє» (вих.№3979/05 від 25.03.2014) та (вих.№4996/05 від 11.04.2014), якими позивач фактично відмовив СДПІ у наданні бухгалтерських документів, регістрів обліку (т.1, а.с.60-61; 64-65).

Також, згідно цих відповідей, Розпорядженням Запорізького міського голови №483к/тр від 11.04.2014 проводиться слідство щодо директора МКП «Основаніє» ОСОБА_2 за провадженням №1-кп331/230/14 єдиний унікальний номер 331/2021/14-к (т.1, а.с.66).

Як з'ясовано судом і не заперечується сторонами 20.08.2015, Вироком Жовтневого районного суду м.Запоріжжя (Провадження №1-кп/331/28/15 єдиний унікальний номер 331/2021/14-к) директора МКП «Основаніє» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України (в редакції від 18.04.2013) і призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах строком на 3 роки та зі спеціальною конфіскацією.

Крім того, у Жовтневому районному суді м.Запоріжжя розглядається Провадження №1-п/331/26/2017 єдиний унікальний номер 331/2021/15-к за обвинувальним актом щодо скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368, ч.5 ст.368 КК України.

Судом досліджено податкову звітність позивача за відповідний період, оподаткування якого становить предмет спору у справі (т.1, а.с.79-100; 145-170).

Позивачем надано Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за 12 місяць 2013 року (т.1, а.с.101-105).

Також до суду надано Акти звіряння позивача з Управліннями праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по відповідним районам (т.1, а.с.106-122).

Надаючи правову оцінку податковим правовідносинам, які є предметом спору у справі суд, з урахуванням викладених вище фактів виходить з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як передбачено п.1.4. Розділу ІІІ «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого17.12.2012 наказом Міністерства фінансів України №1340 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за №201/22733, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин і 01.01.2014 втратив чинність відповідно до наказу Міністерства фінансів України №957 від 25.11.2013): «… 1.4. Облік операцій з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог статті 196 розділу V Кодексу, ведеться на підставі документів бухгалтерського обліку.».

Позивачем не надано до суду договорів, банківських платіжних документів, виписок з рахунків 645, 6451, 6454 «Розрахунки з бюджетом по пільгам», 6453 «Розрахунки з бюджетом по субсидіям», «Розрахунки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за квартирну плату (за електропостачання) - Схема проведення розрахунків», «Розрахунки відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 зі змінами по нарахованих пільгах та субсидіях населенню за теплопостачання) - Схема проведення розрахунків», «Акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги», документів податкового обліку, виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, позивачем не надано до суду жодних регістрів бухгалтерського обліку на підставі яких формувалась податкова звітність МКП «Основаніє» з податку на додану вартість за періоди, оподаткування яких становить предмет спору.

Як зазначено у пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п.186.4 ст.186 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку. Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Як зазначено у пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не є об'єктом оподаткування операції з: виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі); виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом; надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями.

У п.1 «Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», затвердженого 11.01.2005 постановою Кабінету Міністрів України №20 зазначено: «Цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція).

Райдержадміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації видатків у межах вартості ресурсів (товарів, послуг), наданих їх постачальниками, пропорційно або диференційовано за видами послуг (п.5 «Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій»).

Згідно з п.6 «Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Позивач у справі є постачальником ресурсів (товарів, послуг) для мешканців м.Запоріжжя, які сплачують житлово-комунальні послуги разом з ПДВ.

МКП «Основаніє» не здійснює безпосередньо операцій з: виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

За приписами «Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» вказані функції здійснюють органи казначейства через головних розпорядників коштів (райдержадміністрації, управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради певного району м.Запоріжжя тощо).

Саме ці операції з виплати у грошовій формі субсидій, дотацій за рахунок бюджетів не є об'єктом оподаткування відповідно до пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України.

Згідно вимог п.9 «Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» усі учасники розрахунків, що проводяться згідно з цим Порядком, у графі "Призначення платежу" платіжних доручень додатково зазначають: "Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20".

Позивач у справі є «учасником розрахунків», але не здійснює «операцій з виплати у грошовій формі субсидій, дотацій за рахунок бюджетів».

Звідси, позивач дійшов до хибної думки, що він є отримувачем субсидій, дотацій за рахунок бюджетів замість безпосередніх споживачів житлово-комунальних послуг (громадян).

За таких обставин, вартість поставки послуг, які надавались МКП «ОСНОВАНІЄ», в період з 01.01.2013 по 31.12.2013, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від того, за рахунок яких джерел вони компенсуються (населенням, іншими категоріями споживачів чи за рахунок місцевого або державного бюджетів).

Суд погоджується з думкою відповідача про те, що операції з поставки житлово-комунальних послуг є оподатковуваними операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються лише у частині тарифу та не нараховуються у частині дотації на покриття від'ємної різниці між витратами та доходами.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України).

Як зазначено у п.199.2 ст.199 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до пп.4.4 п.4 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого 25.11.2011 наказом Міністерства фінансів України №1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України №1342 від 17.12.2012) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин і 30.12.2013 втратив чинність відповідно до п.1 наказу Міністерства фінансів України №944 від 13.11.2013): «… У рядку 15 (колонка А) вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу ), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу (крім пункту 15), міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України). При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу , норми статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту. Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції. Відповідний розподіл суми податку на додану вартість для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у таблиці 1 "Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7) частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях. Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації. …».

З урахуванням приписів «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» саме на платника податку на додану вартість (МКП «ОСНОВАНІЄ») покладено обов'язок визначити «частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях у відсотках…», а не на СДПІ яка, як контролюючий орган повинна здійснювати дискреційні повноваження щодо перевірки вірності застосування податкового законодавства позивачем, а не виконувати функції бухгалтера (аудитора) підприємства.

Як зазначено у п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

На підставі п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України, МКП «ОСНОВАНІЄ» здійснило перерахунок сум податкового кредиту та за рахунок коригування, збільшило податковий кредит на 1551360 грн. по рядку 16.4 Декларації за грудень 2013 року.

Однак, такі операції повинні були зазначатись МКП «ОСНОВАНІЄ» у рядку 10.1 Податкової декларації з податку на додану вартість «підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою».

Відтак, знайшли своє підтвердження порушення МКП «ОСНОВАНІЄ» (код ЄДРПОУ 20485152) приписів п.185.1 ст.185, п.186.4 ст.186, п.187.7, 187.10 ст.187, пп.196.1.6 п.196.1 ст.196, п.198.1 ст.198, п.199.1, 199.2 ст.199 Податкового кодексу України про які зазначено СДПІ в Акті перевірки №122/28-04-41-10/20485152 від 31.03.2014.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000024100 прийняте 22.04.2014 відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги МКП «ОСНОВАНІЄ» не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Міському комунальному підприємству «ОСНОВАНІЄ» Запорізької міської ради до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко