ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2017 року м.Житомир справа № 806/583/17
категорія 8.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
за участю: секретар судового засідання Добровольська Н.А.,
представник позивача ОСОБА_1,
представники відповідача Байдала І.Г., Рашин Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2017 р. №0000331302, №0000321302,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.01.2017 р. №0000331302, №0000321302.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Відповідачем була призначена та проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015року по 31.12.2015року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про заниження Позивачем чистого оподаткованого доходу на загальну суму 292812,00грн. в результаті не включення до такого доходу перерахованих сум акцизного податку, сплаченого у вартості реалізованих Позивачем протягом 2015року підакцизних товарів. Як зазначив представник Позивача, сплачений акцизний податок на загальну суму 292812,00грн. у вартості реалізованих Позивачем підакцизних товарів, за своєю суттю не може відноситися до чистого доходу Позивача, так як такий податок у відповідні строки був перерахований Позивачем до відповідних бюджетів.
Представники Відповідача, Головного управління ДФС у Житомирській області, проти позову заперечили і пояснили, що дійсно в період з 28.11.2016року по 16.12.2016року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015року по 31.12.2015року. За результатами такої перевірки, окрім іншого, було встановлено заниження Позивачем чистого оподаткованого доходу на загальну суму 292812,00грн. в результаті не включення до такого доходу перерахованих сум акцизного податку, сплаченого у вартості реалізованих Позивачем протягом 2015року підакцизних товарів, що призвело до заниження зобов'язань Позивача зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 58562,40грн. та військового збору в сумі 4392,18грн. Несвоєчасна сплата таких платежів призвела до застосування відповідних фінансових санкцій.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення чистого оподаткованого доходу фізичної особи - підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, та визначення платником своїх зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 28.11.2016року по 16.12.2016року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015року по 31.12.2015року, про що був складений відповідний акт перевірки від 23.12.2016року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 12.01.2017 р.:
- №0000321302, відповідно до якого Позивачу були збільшені суми податкових зобов'язань з військового збору на 4392,18грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 1098,05грн.;
- №0000331302, відповідно до якого Позивачу були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 58562,40грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 29281,20грн.
Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 12.01.2017р. №0000331302, підставою для їх винесення щодо збільшення Позивачу відповідних сум податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та застосування фінансових санкції, стали порушення Позивачем вимог п.177.2 і п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України та п.6 і п.9 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 N 481 (надалі - Порядок N 481).
Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 12.01.2017р. №0000321302, підставою для їх винесення щодо збільшення Позивачу відповідних сум податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та застосування фінансових санкції, стали порушення Позивачем вимог п.п.162.1.1. п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 та пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 23.12.2016року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало виключно заниження Позивачем чистого оподаткованого доходу на загальну суму 292812,00грн. в результаті не включення до такого доходу перерахованих сум акцизного податку, сплаченого у вартості реалізованих Позивачем протягом 2015року підакцизних товарів, що призвело до заниження зобов'язань Позивача зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 58562,40грн. та військового збору в сумі 4392,18грн.
Доводи податкового органу щодо обов'язковості віднесення до складу чистого оподаткованого доходу фізичної особи - підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування, перерахованих сум акцизного податку, сплаченого Позивачу у вартості реалізованих протягом 2015року підакцизних товарів, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що протягом 2015року Позивач, як фізична особа - підприємець, протягом 2015року перебував на загальній системі оподаткування та був платником податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Окрім іншого, Позивач протягом 2015року здійснював роздрібну торгівлю підакцизними товарами, у вартості яких Позивачу був сплачений акцизний податок на загальну суму 292812,00грн., який Позивачем в повному обсязі і у відповідні терміни був перерахований до відповідних бюджетів.
Сторони визнають, що Позивач в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015рік вказані 292812,00грн. акцизного податку не включив до свого доходу.
Безспірно, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України ( в редакції протягом 2015року).
Так, відповідно до підпункту 177.2 статті 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
При цьому законодавець зазначав, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п177.3 ст.173 цього Кодексу).
Суд частково погоджується з доводами представників податкового органу, що законодавець протягом 2015року безпосередньо не передбачав віднесення акцизного податку до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.
Разом з тим суд зазначає, такий перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, що міститься в п.177.4 ст.177 цього Кодексу, не є вичерпним.
Зазначене свідчить про наявність неоднозначного (множинного) трактування положень ст.177 Податкового кодексу України щодо прав та обов'язків платника податків при оподаткуванні доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності
Наявність такого неоднозначного (множинного) трактування положень ст.177 Податкового кодексу України підтверджується Законом України " Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, яким пункт 177.3 ст.177 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 177.3.1, відповідно до якого законодавець прямо зазначив, що не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів".
Посилання податкового органу на вимоги п.6 і п.9 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 N 481, наведені в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях, також не містять жодних положень щодо визначення виключного переліку витрат Позивача та щодо обов'язку врахування акцизного податку при визначенні чистого оподаткованого доходу.
За приписами п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі зазначеного Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Більш того, відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК одним із принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Зазначене свідчить про правомірність рішення Позивача як платника щодо не включення в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015рік вказаних 292812,00грн. акцизного податку до свого доходу.
Тобто, Позивач правомірно визначив розмір чистого оподаткованого доходу за 2015рік, з якого правомірно визначив розмір податку на доходи фізичних осіб та розмір військового збору. Правомірність визначення платником своїх зобов'язань виключає можливість застосування до нього фінансових санкцій.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0000321302 та №0000331302 від 12.01.2017 року винесені не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 у вигляді судового збору в сумі 1600,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.
Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 12.01.2017 р. №0000331302, №0000321302.
Судові витрати Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 у вигляді судового збору в сумі 1600,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 27 березня 2017 р.
Судове рішення № 65506192, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 21.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/583/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: