Постанова № 65506051, 30.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ30 листопада 2016 р. Справа № 804/7544/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріТрошиній А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.06.2016 року № 0000042202.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при проведенні перевірки протиправно встановлено нереальність проведення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» у лютому 2016 року, оскільки до перевірки були надані всі документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, однак контролюючим органом в акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу №218 від 12.05.2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» за лютий 2016 року.

За результатами перевірки 25.05.2016 року складений акт №104/04-17-140/32058512, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в лютому 2016 року на суму 128000 грн.

Такий висновок податковим органом здійснено, у зв'язку із тим, що при проведенні перевірки встановлено нереальність проведення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» у лютому 2016 року.

В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» податковим органом зазначено наступне:

- за результатами аналізу даних податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» встановлено відсутність основних фондів, достатніх людських ресурсів, відсутність контрагентів які б могли надавати послуги прибирання та наванажувально-розвантажувальні послуги, наявний пересорт товару та інше свідчать про неможливість надавати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» навантажувально-розвантажувальні послуги, послуги прибирання;

- листом від ГУ ДФС Полтавській області № 2549/7/16-31-14-06-15 від 26.04.2016 року надійшла узагальнена податкова інформація щодо не підтвердження здійснюваних Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» операцій з платниками податків;

- за період з 01.02.2016 року по 29.02.201 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» працювало 5 осіб, отже встановлено невідповідність між наведеними в актах виконаних робіт об'ємах отриманих послуг та можливостями Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» їх надання.

На підставі акту перевірки 09.06.2016 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000042202.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України, однак скарги були залишені без задоволення .

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» підтверджується з огляду на наступне.

01.02.2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» було укладено договір № 20, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» зобов'язується виконати роботи по прибиранню території площею 22000 м.кв. та приведення її до корпоративних стандартів. На підтвердження виконання робіт за цим договором позивачем надано акт про надання послуг від 29.02.2016 року № ОУ-0000012, податкову накладну від 29.02.2016 року № 64, договір суборенди від 01.11.2015 року № 1-АМ, банківську виписку.

Також, 01.02.2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» було укладено договір № 22, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» зобов'язується виконати послуги по догляду транспортних засобів з навантаженням-розвантаженням та перепакуванням вантажів. На підтвердження реальності виконання робіт за цим договором позивачем надано акт про надання послуг від 29.02.2016 року № ОУ-0000013 та № ОУ-0000011, звіти по навантаженню-розвантаженню за лютий 2016 року, податкові накладні від 29.02.2016 року № 63 та № 65, рахунки-фактури від 29.02.2016 року № Счт-0000011 та № 0000013, банківську виписку та договір про відступлення права вимоги від 07.04.2016 року № 221-П.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій, суд зазначає, що вони ґрунтуються на тому, інформації отриманій від ГУ ДФС Полтавській області щодо не підтвердження здійснюваних Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат-Плюс» операцій з платниками податків та відсутністю відсутності достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення об'єму робіт зазначеному в первинних документах.

Суд звертає увагу на те, що порушення контрагентом позивача законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутністю у контрагента платника податку основних засобів та нематеріальних активів, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій, суд зазначає, що наданими позивачем документами спростовуються висновки зазначені в акті перевірки від 25.05.2016 року № 104/04-17-140/32058512.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.06.2016 року № 0000042202.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.06.2016 року № 0000042202.

Стягнути з Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» судовий збір в сумі 2880 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2016 року

Суддя О.В. Кононенко