Постанова № 65506035, 29.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р. Справа № 804/6746/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріТрошиній А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2016 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області від 26.09.2016 року № 344/4.7-03/197.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанова прийнята Державною службою України з питань праці у Дніпропетровській області з порушенням вимог законодавства, оскільки працівників було правомірно звільнено на підставі пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла на момент звільнення.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, доводи викладені в позовні заяві підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 23.08.2016 року по 12.09.2016 року посадовими особами Держпраці було проведено планову перевірку дотримання ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведення зазначеної перевірки позивачем 12.09.2016 року складено акт № 344/4.7-03 від 12.09.2016 року, у якому зазначено, що виявлено про порушення відповідачем вимог законодавства, а саме - у період березень-травень 2015 року на підприємстві було звільнено 21 працівника на підставі частини 3 статті 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку з призовом на строкову службу до Збройних сил України.

На підставі виявлення зазначеного порушення було прийнято постанову, якою накладено на позивача штраф в сумі 275500 грн. на підставі абзацу 5 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Вирішуючи спір суд зазначає, що згідно пункту 3 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.

У відповідності до вимог частин 2 та 3 статті 119 Кодексу законів про працю України працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно Закону України від 15.01.2015 року № 116-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» було внесено зміни до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до яких починаючи з 08.02.2015 року за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, на строк до закінчення особливого періоду , але не більше одного року, зберігалося місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.

Стаття 1 Закону України "Про оборону України" передбачає, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Крім цього, в статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" надано визначення мобілізації.

Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм права, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а у випадку оголошення війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року "Про часткову мобілізацію" оголошено та проведено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом, який набрав чинності після затвердження його Верховною Радою України Законом України "Про затвердження Указу "Про часткову мобілізацію" №113-VIII від 15.01.2015 року, який набрав чинності 20.01.2015 року.

Враховуючи вищезазначений Указ Президента України, особливий період, в Україні діяв з 20.01.2015 року по 22.08.2015 року.

Таким чином, оскільки на момент звільнення зазначених у акті перевірки працівників, в Україні згідно Указу Президента України діяв особливий період, тому на них поширювались гарантії передбачені частиною 3 статті 119 Кодексу законів про працю України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було прийнято постанову про застосування штрафних санкцій на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про скасування постанови відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2016 року

Суддя О.В. Кононенко