Ухвала суду № 65505500, 27.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1505/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №8 Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив наступне:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України по особовому складу Департаменту захисту економіки від 23 червня 2016 року № 422 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

- поновити на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Миколаївській області з 24 червня 2016 року.

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено про безпідставне включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню та відповідно про протиправність проведення самої атестації, оскільки, з огляду на ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», він не належав до такої категорії працівників.

Також у позові наголошено на тому, що протиправність проведення атестації призвела до незаконного його звільнення зі служби в поліції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Суд вийшовши за межі позовних вимог скасував висновок Центральної атестаційної комісії №8 Національної поліції України про службову невідповідність позивача, оформлений протоколом від 11 березня 2016 року ОП № 15.00004638.0023544.

Також, відповідно до позовних вимог, визнав протиправним та скасував наказ Національної поліції України по особовому складу Департаменту захисту економіки від 23 червня 2016 року № 422 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновив ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Миколаївській області з 24 червня 2016 року.

Стягнув з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 24 червня 2016 року по 14 листопада 2016 року в сумі 34 404,00 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста чотири гривні) (7320 грн. - за один місяць, решта - 27084 грн.).

В апеляційній скарзі представник Департаменту захисту економіки Національної поліції України ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав невідповідністю висновку суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з серпня 1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом Національної поліції України № 176 о/с від 11 листопада 2015 року «По особовому складу Департаменту захисту економіки», в порядку переатестації, відповідно до п. п. 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, призначено старшим оперуповноваженим по управлінню захисту економіки в Миколаївській області з присвоєнням спеціального звання «підполковник поліції» з 07 листопада 2015 року (т.1 а.с.21).

Наказом Національної поліції України від 20 листопада 2015 року № 210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» було прийнято рішення про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України та міжрегіональних територіальних підрозділів, в тому числі і Департаменту захисту економіки Національної поліції України (т.1 а.с.22).

23 лютого 2016 року начальником управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України полковником поліції В.Ю. Кривенда складено щодо позивача атестаційний лист (т.1 а.с.30-33).

Як вбачається з даного атестаційного листа, позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 33 бали із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 26 балів із 60 можливих).

16 березня 2016 року Центральна атестаційна комісія №8, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди, прийняла рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

На підставі прийнятого рішення про невідповідність займаній посаді, Національна поліція України прийняла наказ № 422 о/с від 23 червня 2016 року, яким звільнила ОСОБА_1 зі служби в поліції, відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) (т.1 а.с.27).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» та виходив із того, що даною нормою не передбачено проведення планових атестацій, всіх, без виключення, поліцейських для підтвердження ними відповідності займаній посаді.

На думку суду, призначення позивача на посаду в новоствореному органі позбавляє його як суб'єкта владних повноважень, права проводити атестацію.

Також суд вважав, що Центральною атестаційною комісією №8, при прийнятті рішення, безпідставно не була врахована інформація, яка з позитивного боку характеризує позивача.

Окрім того, комісією взагалі не вказано, з яких підстав остання дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та якими критеріями вона керувалася, дійшовши відповідного висновку.

Також, суд вважав, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, необхідно вийти за межі позовних вимог та скасувати висновок Центральної атестаційної комісії №8 Національної поліції України про службову невідповідність ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580), пунктами 8, 9, 12 розділу XI якого передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Як було зазначено вище, 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшим оперуповноваженим по управлінню захисту економіки в Миколаївській області, в порядку переатестації та присвоєно спеціальне звання - «підполковник поліції».

За приписами частини першої статті 47, частини першої статті 58 вказаного Закону, призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 77 цього ж Закону, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Частиною першою статті 57 Закону №580 передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону, атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, що затверджена наказом МВС України від 17 листопада 2015 року №1465 аналогічно статті 57 Закону №580 у п. 1 визначає мету проведення атестації, а в пункті 3 встановлює підстави.

Водночас, апелянт, керуючись тими ж самими законодавчими нормами, стверджує, що атестування всіх поліцейських без винятку проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, визначення відповідності посадам і зазначені норми не містять індивідуальної обумовленості щодо працівників, на які посилався суд першої інстанції.

Проте суд апеляційної інстанції вважає, що даний довід апелянта є таким, що суперечить вищенаведеним положенням ч.2 ст.57 Закону №580, яка містить вичерпний перелік підстав для проведення атестації, оскільки до списку поліцейських, що підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих, щодо яких наявні такі підстави.

Розділом ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону №580 не передбачено винятків щодо атестування осіб, які були працівниками міліції та прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою у будь-якому органі поліції, а отже, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність законодавчо обґрунтованих підстав для проведення атестації позивача.

Апелянт наполягає на тому, що позивач був прийнятий тимчасово на посаду з обов'язковим проведенням атестації.

Враховуючи це, на думку апелянта, позивача не можна вважати поліцейським у сенсі ст.17 Закону №580.

Проте колегія суддів не може погодитися з вказаним доводом, оскільки наказом Національної поліції України № 176 о/с від 11 листопада 2015 року позивача, в порядку переатестації, призначено старшим оперуповноваженим по управлінню захисту економіки в Миколаївській області з присвоєнням спеціального звання «підполковник поліції», тобто, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено ще у листопаді 2015 року у момент видання наказу про прийняття його на службу.

При цьому, наказ Національної поліції України № 176 о/с від 11 листопада 2015 року про прийняття ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції та призначення його на посаду не містить жодних застережень щодо тимчасовості такого призначення.

Є також і необґрунтованими доводи апелянта, що ОСОБА_1 проходив атестацію за своїм бажанням, оскільки останній зареєструвався в єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі, як особа, що бажає брати участь в атестуванні, з наступних підстав.

Наказом Національної поліції України від 20 листопада 2015 року №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України» було встановлено умови допуску поліцейських до участі в атестуванні, зокрема, керівникам структурних підрозділів Нацональної поліції України було доручено забезпечити реєстрацію всіх без винятку осіб, які виявили бажання пройти атестування у єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі.

Тобто, позивач не міг проігнорувати дану реєстрацію у внутрішній мережі МВС, оскільки не був би допущений до участі в атестуванні та відповідно не зміг би продовжувати службу в поліції.

З рішення Центральної атестаційної комісії №8 щодо позивача, оформленого протоколом ОП №15.00004428.0023544 від 04 березня 2016 року вбачається, що в ньому не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутні посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення.

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у зазначеному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1

Отже, суд першої інстанції, при вирішенні даного спору, обґрунтовано зробив висновок, що при атестуванні позивача не були дотримані вимоги пункту 2 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465, відповідно до якого керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Представник апелянта зазначає у скарзі, що суд першої інстанції не звернув увагу на атестаційний лист позивача, в якому міститься висновок прямого керівника про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність.

Надаючи правову оцінку даному доводу суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частина друга статті 57 Закону №580 передбачає, що атестування поліцейських проводиться, зокрема, для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, атестація була проведена на підставі Наказу Національної поліції України від 20 листопада 2015 року № 210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві». Жодного посилання на те, що атестування ОСОБА_1 буде проводитися для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність, матеріали справи не містять.

Є також необґрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неправильно визначив дату поновлення позивача на посаді та невірно розрахував суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до ч.2 ст.77 Закону №580, днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Як вбачається зі спірного наказу про звільнення № 422 о/с він прийнятий 23 червня 2016 року, в якому позивача попередили, що останній звільнений з 24 червня 2016 року.

Тобто, з 24 червня 2016 року позивач вже не перебував у трудових відносинах із суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про поновлення ОСОБА_1 саме з 24 числа та вірно розраховано суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №8 Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова