Ухвала суду № 65505420, 22.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1913/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі Южноукраїнська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Южноукраїнська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року за № 70615-13 про сплату транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн..

В обґрунтування позову зазначалось, що Южноукраїнською ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року за № 70615-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» в сумі 25000 грн.. На думку позивача, прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області від 30 червня 2016 року № 70615-13 про сплату транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн.. Присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області сплачений згідно квитанції від 28 вересня 2016 року № 16432039 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки винесене відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України та п. п. 13 та 14 Методики визначення середньоринкової вартості автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи позивача та його представника про залишення оскарженого судового рішення без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 30 червня 2016 року Южноукраїнською ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення за № 70615-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» в сумі 25000 грн..

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що транспортний податок, який встановлено на території м. Первомайська Миколаївської області рішенням Первомайської міської ради від 28 січня 2016 року № 21, не може бути визнаний обов'язковим до сплати в 2016 році.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

На підставі п. 267.4 названої статті Кодексу ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпунктів 267.6.1 та 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Підпунктом 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України передбачено, що транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема щодо об'єкту оподаткування транспортним податком, які набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Так, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції названого Закону України № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Згідно пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 названого Кодексу транспортний податок є складовою податку на майно та відноситься до місцевих податків.

Пунктом 10. 2 ст. 10 ПК України визначено, що місцеві ради встановлюють податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

На підставі пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Як встановлено матеріалами справи, 28 січня 2016 року Первомайською міською радою прийнято рішення за № 21 «Про встановлення транспортного податку», пунктом 1 якого встановлено на території міста Первомайська транспортний податок та затверджено Положення щодо його справляння згідно з додатком, що додається (а. с. 21).

На підставі п. 2 названого Положення об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Таким чином, об'єкт оподаткування транспортним податком приведено у відповідність до положень пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України в редакції Закону № 909-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2016 року.

Разом з цим, відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, серед іншого, на принципі стабільності, згідно якому зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Частиною 3 ст. 27 названого Кодексу встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:

- не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;

- після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. При цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За таких даних, апеляційний суд приходить до висновку, що для застосування у 2016 році нового транспортного податку в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIІI, такий транспортний податок мав бути запроваджений Верховною Радою України до 1 липня 2015 року, а до 15 липня 2015 року місцеві ради повинні були прийняти та оприлюднити відповідні рішення про запровадження цього податку на своїй території.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» в сумі 25000 грн., прийнято Южноукраїнською ОДПІ 30 червня 2016 року (а. с. 8).

З вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що останнє прийнято на підставі пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України в редакції Закону № 909-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2016 року, про що також зазначено відповідачем в апеляційній скарзі (а. с. 37-39).

Із врахуванням викладеного та наведених вище норм законодавства, апеляційний суд приходить до висновку, що назване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним, оскільки нарахування позивачу транспортного податку на підставі пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (у названій вище редакції) можливе лише з 2017 року, а відтак висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача є правильним.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що згідно Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIІI новий податок не вводився, а лише вносились зміни до діючого транспортного податку, оскільки введені цим Законом зміни повністю змінюють об'єкт оподаткування цим податком, а саме - замість легкових автомобілів до 5 років і з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см об'єктом оподаткування транспортним податком за цим Законом стала нова категорія легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 24 березня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко