Постанова № 65505211, 20.03.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" березня 2017 р. Справа № 918/1212/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Розізнана І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р.

у справі № 918/1212/15 (суддя Горплюк А.М. )

за заявою Березнівського "Райагробуду"

заявник (відповідач за третейським розглядом) Березнівський "Райагробуд"

позивач за третейським розглядом Дочірнє підприємство "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ДП "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" - ТзОВ "Плеяда-Плюс"

про скасування рішення третейського суду

за участю представників сторін:

від заявника Березнівського "Райагробуду" - не з'явився;

від відповідача (позивача за третейським розглядом) Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" - Грабовський В.А.;

від апелянта - ОСОБА_1, ОСОБА_4

від третьої особи - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19 листопада 2015 р. у справі № 918/1212/15 було задоволено заяву Березнівського "Райагробуду" про скасування рішення третейського суду при Універсальній товарній біржі «України-Захід» від 20 грудня 2006 р. у справі № 36/06-П.

При винесені вказаної ухвали, суд першої інстанції виходи з того, що 01 вересня 2006 року між Березнівським «Райагробудом» та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник" було укладено третейську угоду.

20 грудня 2006 р. Постійно діючим третейським судом при Універсальній товарній біржі «Україна-Захід» прийнято рішення у справі № 36/06-П за позовом Дочірнього підприємства Березнівського Райагробуду "Будівельник" до Березнівського "Райагробуду" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яким задоволено позов в повному обсязі.

В подальшому рішенням господарського суду Рівненської області від 03.09.2015р. по справі №918/868/15 задоволено позов Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до Березнівського "Райагробуду" про визнання недійсним третейської угоди. Визнано недійсною з моменту її укладення третейську угоду, укладену 01 вересня 2006 року між Березнівським "Райагробудом" та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник".

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції з посиланням на норми п. 3 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України скасував рішення третейського суду, у зв'язку з визнанням третейської угоди судом недійсною.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. у справі № 918/1212/15 та відмовити у задоволенні скарги Березнівського "Райагробуду" про скасування рішення третейського суду.

Скаржник вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне:

відповідно до положень ст. 122-1 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Господарський суд виносить ухвалу про відмову в прийнятті заяви з підстав, передбачених статтею 62 цього Кодексу, а також у разі якщо рішення третейського суду оскаржено з підстав, не передбачених законом;

пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2001 р. «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів;

в супереч вищевказаному, суд першої інстанції не витребував і дослідив у судовому засіданні третейську справу;

зі змісту рішення третейського суду при Універсальній товарній біржі «України-Захід» від 20 грудня 2006 р. у справі № 36/06-П в судовому засіданні брав участь уповноважений представник Березнівського «Райагробуду».

Враховуючи наведені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, скаржник вважає, що та обставина, що особа повторно взяла копію рішення третейського суду через десять років не є і не можу бути підставою для повторного звернення до суду, а тому ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. у справі № 918/1212/15 слід скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20.12.2006 р. у третейській справі № 36/6-П.

Також, від ОСОБА_1 надійшли заперечення на клопотання про припинення апеляційного провадження.

Вказане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20.12.2006 р. у третейській справі № 36/6-П за ДП "Будівельник" було зареєстровано право власності на приміщення деревообробного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, котре в подальшому було придбано ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 29.11.2013 р. Пізніше, ОСОБА_1 вказане майно було передано, як внесок до статутного фонду ТОВ "Плеяда Плюс", де ОСОБА_1 є керівником.

Окрім того, Березнівський "Райагробуд" звернувся до Березнівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, з тих підстав, що рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" у справі № 36/06-П, було скасовано ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. у справі № 918/1212/15.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана ухвала впливає на його права та обов'язки, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" про припинення апеляційного провадження.

Від позивача за третейським розглядом - Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 91 ГПК України, апеляційну скаргу мають право подавати не лише сторони у справі, а й особи які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

З юридичного аналізу наведеного правового положення, вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник або містяться судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

В апеляційній скарзі, скаржник зазначив, що він на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2013 р. між ДП "Будівельник" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) придбав будівлю деревообробного цеху. На момент продажу право власності продавця було оформлено на підставі рішення третейського суду від 20.12.2006 р.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є немайнова вимога про визнання недійсним рішення третейського суду, а не вимога щодо приміщення деревообробного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Окрім того, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2016 р. вбачається, зо з 15.07.2016 р. право власності на нежитлове приміщення вказаного вище деревообробного цеху було зареєстроване за ТОВ "Плеяда Плюс", тобто на момент подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 не являвся і не являється власником будівлі деревообробного цеху.

Відповідно до п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України " у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що правовий зв'язок у даному спорі між скаржником та сторонами у справі відсутній, Дочірнє підприємство "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" просить припинити апеляційне провадження у справі № 918/1212/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_1

Від Березнівського "Райагробуду" надійшли заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, відповідно до яких відповідач за третейським розглядом просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

На підтвердження своїх доказів вказує наступне.

20 грудня 2006 року Постійно діючим третейським судом при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" прийнято рішення у справі № 36/06-П (суддя Прокопчук О.М.) за позовом Дочірнього підприємства Березнівського Райагробуду "Будівельник" до Березнівського "Райагробуду" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яким задоволено позов ДП "Будівельник" в повному обсязі.

Копія рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" від 20.12.2006 р. у справі № 36/06-П після розгляду справи на адресу Березнівського "Райагробуду" не надсилалася, а була отримана ним лише 21.10.2015 р. після направлення до третейського суду клопотання про видачу рішення.

Відтак твердження апелянта про повторне отримання копії рішення третейського суду через десять років є безпідставним та не підтверджується належними та допустимими доказами.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 3. ст. 51 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване в тому числі з тієї підстави, якщо третейську угоду визнано недійсною компетентним судом.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 918/868/15 яким було визнано недійсною третейську угоду з моменту її укладання, прийняте 03.09.2015 р., а це поясняє чому при подачі заяви про скасування рішення третейського суду було подане з пропущенням процесуального строку, хоча і було наявне клопотання на його поновлення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач за третейським розглядом - Березнівський "Райагробуд" просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

20 березня 2017 року в судовому засідання Рівненського апеляційного господарського суду скаржник та його представник підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача за третейським розглядом Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Окрім того, ухвалою Рівненського господарського суду від 20.03.2017 р. було залучено третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ДП "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" - ТзОВ "Плеяда-Плюс".

Враховуючи, що ОСОБА_1 є керівником ТзОВ "Плеяда-Плюс", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.04.2016 р. (а. с. 145-146), а тому ним було надано пояснення від ТзОВ "Плеяда-Плюс". Зокрема, він підтримав апеляційну скаргу, вказав, що оскаржувана ухвала була постановлена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заявник - Березнівський "Райагробуд" не забезпечив явку свого уповноваженого представника в судове засідання.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що Березнівський "Райагробуд" був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення, направлені йому (а. с. 210), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Березнівського "Райагробуду".

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представників, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Вирішуючи чи порушенні права ОСОБА_1 ухвалою господарського суду Рівненської області від 19 листопада 2015 р. у справі № 918/1212/15, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з вказаною статтею особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, поряд з особами, яким традиційно надавалося право на апеляційне оскарження.

20.12.2006 р. Постійно діючим третейським судом при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" прийнято рішення у справі № 36/06-П за позовом Дочірнього підприємства Березнівського Райагробуду "Будівельник" до Березнівського "Райагробуду" про визнання права власності, в тому числі і на деревообробний цех, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Як вбачається із договору купівлі-продажу від 29.11.2013 р. укладеного між ДП "Будівельник" та ОСОБА_1, що на підставі рішення третейського суду від 20.12.2006 р. у третейській справі № 918/868/15 ДП Березнівського райагробуду "Будівельник" зареєструвало за собою право власності на деревообробний цех по АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.01.2007 року. (а. с. 94)

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29.11.2013 р. укладеного між ДП "Будівельник" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає у власність деревообробний цех по АДРЕСА_2. (а. с. 94)

Згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2016 р., з 29.11.2013р. право власності на нежитлове приміщення деревообробного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_1 (а. с. 117).

У справі № 918/868/15 було встановлено, що в подальшому ОСОБА_1 вказане майно було передано, як внесок до статутного фонду ТОВ "Плеяда Плюс". Реєстрація права власності на вказане майно за ТОВ "Плеяда Плюс" підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2016 р. (а. с. 118).

Оскаржена ухвала господарського суду Рівненської області була винесена 19.11.2015 р., тобто тоді коли приміщення деревообробного цеху по АДРЕСА_2 належало ОСОБА_1 на праві власності.

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія позовної заяви Березнівського "Райагробуду" до ОСОБА_1 від 04.11.2016 р. про витребування майна із чужого незаконного володіння. (а. с. 92-93)

Вказана позовна заява мотивується тим, що деревообробний цех вибув із власності Березнівського "Райагробуду" на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" у справі № 36/06-П, однак ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. у справі № 918/1212/15, було скасовано вказане рішення третейського суду.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 16.08.2016 р. у справі № 555/1303/16-ц було відкрито провадження за вказаною позовною заявою (а. с. 156).

Враховуючи, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 19 листопада 2015 р. у справі № 918/1212/15 було скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід", яким було визнано право власності на деревообробний цех, на котре в подальшому набув право власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2013 р. ОСОБА_1 та володів ним на дату винесення оскаржуваної ухвали, а в подальшому передав як внесок до статутного фонду ТОВ "Плеяда Плюс", колегія суддів Рівненького апеляційного господарського суду прийшла до висновку про те, що оскільки питання права та обов'язки ОСОБА_1 були вирішені, то апеляційна скарга підлягає до розгляду.

Підсумовуючи викладене, клопотання Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" про припинення апеляційного провадження у справі № 918/1212/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. у справі № 918/1212/15 було витребувано від Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Україна-Захід" третейську справу № 36/06-П за позовом Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до Березнівського "Райагробуду" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами господарської справи та третейської справи № 36/06-П, 01 вересня 2006 року між Березнівським "Райагробудом" та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник" було укладено третейську угоду.

Відповідно до вказаної третейської угоди спір про право власності на нерухоме майно (в тому числі щодо визнання недійсними правоустановчих документів на спірне майно, законності володіння майном, інше), а саме: деревообробний цех (лісопильний цех, столярний цех; залізобетонний полігон; розчинно-бетонний вузол (всі три об'єкти знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 сторони вирішили передати на остаточний розгляд до Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід", що знаходиться за адресою: 34400, мікрорайон Будівельників, 18, корпус 3, к. 39, місто Кузнецовськ Рівненської області.

20 грудня 2006 року Постійно діючим третейським судом при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" прийнято рішення у справі № 36/06-П (суддя Прокопчук О.М.) за позовом Дочірнього підприємства Березнівського Райагробуду "Будівельник" до Березнівського "Райагробуду" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, згідно якого: задоволено позов ДП "Будівельник" в повному обсязі; Визнано за Дочірнім підприємством Березнівського райагробуду "Будівельник" право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 деревообробний цех, Е-1, загальною площею - 414,8 м. кв.; залізобетонний полігон, Ж-1, загальною площею - 947,6 м. кв.; розчинно-бетонний вузол, Є-2, загальною площею - 416,1 м. кв.; стягнуто з Березнівського "Райагробуду" на користь ДП "Будівельник" судовий збір в сумі 500,00 (п'ятсот гривень).

Поруч з тим, Дочірнє підприємство "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" оскаржило до господарського суду Рівненської області третейську угоду від 01 вересня 2006 року укладену між Березнівським "Райагробудом" та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник".

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.09.2015 р. у справі №918/868/15 задоволено було позов Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до Березнівського "Райагробуду" про визнання недійсним третейської угоди. Визнано недійсною з моменту її укладення третейську угоду, укладену 01 вересня 2006 року між Березнівським "Райагробудом" та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник".

Окрім того, апеляційне провадження у справі № 918/1212/15 зупинялося до вирішення Рівненським апеляційним господарським судом справи № 918/868/15 та набранням рішенням у даній справі законної сили.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 918/868/15, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 р. було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, в задоволенні позову в частині визнання недійсною третейської угоди, укладеної 01.09.2006 р. між Березнівським "Райагробудом" та дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник", щодо передачі на вирішення третейським судом спору щодо об'єкту нерухомого майна - деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, - відмовлено, в решті рішення господарського суду Рівненської області від 03.09.2015 р. у справі №918/868/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 р. у справі № 918/868/15 залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р.

Аналізуючи встановлені обставини у даній справі та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено право юридичних та/або фізичних осіб передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно визначення, яке містить ст. 2 Закону України «Про третейські суди», третейська угода це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Статтею 122-1 ГПК України передбачено право сторін, третіх осіб, а також осіб, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, звернення до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Згідно з ч. 3 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, якщо:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Вказані підстави скасування рішення третейського суду передбачені також і ст. 122-5 ГПК України.

Як вказувалося вище, третейська угода була предметом розгляду у справі № 918/868/15, зокрема під час розгляду даної справи було встановлено наступне.

01.09.2006 р. між Березнівським "Райагробудом" та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник" було укладено третейську угоду, за якою спір про право власності на нерухоме майно (в тому числі щодо визнання недійсними правовстановлюючих документів на спірне майно, законності володіння майном, інше), а саме: 1. Деревообробний цех (лісопильний цех, столярний цех; 2. Залізобетонний полігон; 3. Розчинно - бетонний вузол (всі три об'єкти знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 вирішено передати на остаточний розгляд до Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" (34400, мікрорайон Будівельників, 18, корпус 3, к. 39, місто Кузнецовськ Рівненської області).

На підставі вказаної третейської угоди Постійно діючим третейським судом при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" було розглянуто спір за позовом ДП Березнівського райагробуду "Будівельник" до Березнівського "Райагробуду" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол. За наслідками розгляду спору, 20.12.2006 р. третейським судом прийнято рішення про задоволення позову та визнання права власності на вказані об'єкти нерухомого майна за позивачем.

На підставі вказаного рішення третейського суду ДП Березнівського райагробуду "Будівельник" зареєструвало за собою право власності на деревообробний цех по АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.01.2007 року.

29.11.2013 р. між ДП "Будівельник" (правонаступник ДП Березнівського райагробуду "Будівельник") та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу деревообробного цеху , який в подальшому ОСОБА_1 було передано, як внесок до статутного фонду ТОВ "Плеяда Плюс".

Підставою недійсності спірної третейської угоди позивач зазначає те, що ОСОБА_5, який її підписав, не мав повноважень директора ДП Березнівського райагробуду "Будівельник", оскільки збори засновників Березнівського райагробуду не приймали рішення про обрання такої особи на посаду директора. Іншою самостійною підставою недійсності угоди, позивач зазначає її невідповідність вимогам ст. 6 Закону України "Про третейські суди", в редакції, чинній на час укладення угоди, зокрема, в частині передачі на вирішення третейського суду спору щодо визнання недійсним правовстановлюючого документу на спірне майно, яким у даному разі є свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.06.2005 року, видане на підставі рішення Виконавчого комітету Березнівської міської ради №52 від 30.05.2005 року, тобто органу.

За змістом ч. 1-3 ст. 65 ГК України, в редакції, чинній станом на день укладення спірного договору, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна та участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Підставами виникнення повноваження на здійснення правочиноздатності у відносинах за участю юридичної особи, зокрема, є акт уповноваженого органу юридичної особи, яким певній особі доручається (дозволяється) діяти в якості її представника (призначення на посаду, яка вимагає виконання представницьких функцій). Хоча в таких випадках, як правило, укладається договір (контракт), однак підставою виникнення повноваження є саме акт призначення на посаду, в результаті зайняття якої у того, хто її займає, виникають повноваження діяти в інтересах юридичної особи.

Як слідує із змісту п. 3.5. статуту ДП Березнівського райагробуду "Будівельник", його засновником є Березнівський райагробуд.

Управління підприємством здійснюється на підставі поєднання прав засновника щодо господарського використання свого майна і самоврядування трудового колективу. (п.4.1. статуту).

За змістом п. 4.2. статуту призначення керівника (директора) дочірнього підприємства не віднесене до виключної компетенції зборів засновників позивача, про що помилково зазначив суд першої інстанції.

Дійшовши висновку про відсутність повноважень у ОСОБА_5 на підписання спірного договору, через відсутність рішень про призначення його директором ДП Березнівського райагробуду "Будівельник", колегія суддів приймає до уваги те, що вказаний висновок був зроблений судом без дослідження матеріалів справи третейського суду, яка була витребувана судом апеляційної інстанції, та в якій міститься витяг з наказу №2 по Березнівському ДП "Будівельник", згідно якого ОСОБА_5 був прийнятий на роботу з 20.09.2002 року директором ДП "Будівельник" в порядку переведення із райагробуду.

Отже, судом встановлено, що в період укладення спірного договору, ОСОБА_5 перебував на посаді директора, відповідно до ч. 5 ст. 65 ГК України був вправі представляти інтереси підприємства у відносинах з іншими юридичними особами, і відповідно до положень статуту не мав будь-яких обмежень на укладення спірного договору, що свідчить про помилковість протилежного висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 т. 122-5 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Перелік підстав оскарження та скасування рішення третейського суду встановлено також у ст. 51 Закону "Про третейські суди", який містить несуттєві відмінності від переліку, що міститься у ст. 122-5 ГПК України.

Отже, вказані підстави скасування рішення третейського суду не є безумовними, а застосовуються у кожному конкретному випадку в залежності від обставин окремої справи.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що визнання третейської угоди недійсною лише може бути підставою для скасування рішення третейського суду, тобто визнання недійсною третейської угоди не є обов'язковою підставою для скасування рішення третейського суду.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду звертає увагу не те, що третейська угода є недійсною, якщо не дотримані умови про допустимість спору як предмета третейського розгляду, про її форму і зміст, про право-, дієздатність (правосуб'єктність) сторін, що уклали третейську угоду, про добровільність їх волевиявлення, про його відповідність їх внутрішній волі.

У справі № 918/868/15 було вставлено, що ОСОБА_5 перебував на посаді директора, був вправі представляти інтереси підприємства у відносинах з іншими юридичними особами, і відповідно до положень статуту не мав будь-яких обмежень на укладення спірного договору, а тому третейська угода від 01.09.2006 р. не могла бути визнаною недійсною з цієї підстави.

Залишаючи рішення господарського суду Рівненської області від 03.09.2015 р. у справі № 918/868/15 в решті без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 після реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за позивачем на підставі рішення третейського суду, яке в свою чергу було винесене на підставі третейської угоди, набув право власності лише на один із трьох об'єктів нерухомого майна, щодо якого була укладена спірна угода.

Під час розгляду справи № 918/868/15 не було встановлено підстав для скасування третейської угоди від 01.09.2006 р., а вона залишилися недійсною в іншій частині, оскільки в іншій частині третейська угода не впливала та не порушувала права ОСОБА_1, тобто з формальних підстав.

Враховуючи викладене, що судами під час розгляду справи № 918/868/15 не було встановлено підстав для скасування третейської угоди від 01.09.2006 р., колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20.12.2006 р. у третейській справі № 36/6-П за позовом Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до відповідача Березнівського "Райагробуд" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 слід відмовити.

Таким чином, вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, доведеними у встановленому законом порядку та такими, що узгоджуються із нормами закону, а тому провадження у справі № 902/1005/16 підлягає припиненню.

Натомість, судом першої інстанції було неправильно застосовані норми процесуального права, у зв'язку із чим суд прийняв неправильне рішення.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що доводи апелянта є цілком обґрунтованими, підтверджуються встановленими обставинами справи та відповідними нормами закону, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. у справі № 918/1212/15 скасувати слід скасувати, а в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20.12.2006 р. у третейській справі № 36/6-П - відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106, 122-1, 122-5 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. у справі № 918/1212/15 скасувати.

В задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20.12.2006 р. у третейській справі № 36/6-П за позовом Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до відповідача Березнівського "Райагробуд" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 - відмовити.

3. Стягнути з Березнівського "Райагробуду" (34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Будівельників, 68, код 03586101) на користь на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 689 грн. за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Академіка С.Дем'янчука, буд. 1А, код 24175980) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 689 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Рівненської області видачу судових наказів на виконання даної постанови.

6. Справу №918/868/15 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Розізнана І.В.