Постанова № 65505176, 20.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 року Справа № 904/9403/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чус О.В.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від відповідача: Гомбаренко Е.Є., довіреність №5 від 12.01.2017 р., представник;

представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ"на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2016р. у справі №904/9403/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2016р. (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" пеню в розмірі 23672 81 грн., 3% річних в розмірі 2153, 43 грн., та 1292,57 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з даним рішенням в частині стягнення пені, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, та прийняти в цій частині нове, яким стягнути на користь позивача пеню в розмірі 4734,56грн. та 344,78грн. судового збору.

Посилається в апеляційній скарзі на те, що заявлений розмір штрафних санкцій занадто великий та не відповідає обставин справи, а тому просить зменшити розмір пені у відповідності до ст. 233 ГК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 20.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 04.04.2016 між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" укладено договір поставки №11-16/28 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, з метою здійснення господарської діяльності Покупець зобов'язується прийняти і сплатити, а Постачальник поставити продукцію виробництва ПАТ "Запорізький завод феросплавів".

Поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначеними у специфікаціях і включають в себе всі збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковка, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з поставкою товару (п. 2.1 договору).

Загальна сума договору складається з загальної вартості постачань, здійснених на підставі специфікацій в період дії цього договору, які є невід'ємною частиною договору (2.3 договору).

Згідно з п. 5.1 договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30-ти банківських днів з дати поставки товару. Вартість відвантаженого товару в Специфікації визначається в національній валюті України з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством України. Оплата товару здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до п. 6.1 договору, умови поставки - FCA склад Постачальника (згідно ІНКОТЕРМС 2010).

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця (пункт 6.2 договору).

Моментом переходу права власності на товар вважається момент приймання товару авто-перевізником або Покупцем до транспортування. (п. 6.4 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року (п. 11.1 договору).

Умовами специфікацій №№1-4 (а.с.31-34) сторони узгодили вид, кількість, ціну та загальну вартість товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу обумовлений договором товар, що підтверджується накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с. 37-41).

Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати отриманого товару виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 24105,67грн. пені та 3%річнизх в сумі 3427,46грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав розрахунок 3% річних в сумі 3427,46грн. за загальний період з 25.05.2016р. по 07.07.2016р..

Даний розрахунок було перераховано господарським судом у відповідності до вимог законодавства, у зв'язку з чим обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних частково, в сумі 2153,43грн.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом було правомірно перераховано суму заявленої да стягнення пені, внаслідок чого задоволення позовних вимог в цій частині відбулось частково, в сумі 23672,81грн.

Вказаний розрахунок є правомірним, але, звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач просив зменшити суму нарахованої пені до 4734,56грн.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приписами ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Скаржником в якості обгрунтування звернення з клопотанням про зменшення розміру пені вказано про важкий матеріальний стан ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», доказом чого є наданий звіт про фінансові результати від 01.01.2017р., з якого вбачається збитковість підприємства у розмірі 41900000грн. (а.с.108-109).

Апеляційний суд при вирішенні питання про визначення розміру пені враховує, що відповідач є підприємством гірничо-металургійного комплексу, попит на продукцію якого зменшився внаслідок нестабільної фінансової ситуації в Україні, сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі, прострочка мала місце незначний час, у відповідача наявний значний борг контрагентів, що підтверджується наданими відповідачем рішеннями судів про стягнення на користь ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» 7762715,16грн., враховуючи скрутний фінансовий стан відповідача, а тому приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 60% (від суми пені, згідно з перерахунком суду - 23672,81грн.) з урахуванням принципу співрозмірності та з дотриманням балансу інтересів позивача та відповідача.

Апеляційний суд також враховує, що пеня є не основним боргом, а штрафними санкціями, при цьому нараховані позивачем 3% річних спрямовані на компенсацію знецінення несвоєчасно сплачених відповідачем коштів.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (Постанова ВГСУ №904/5711/15 від 14.04.2016р.)

Враховуючи правову позицію Вищого господарського суду України у постановах від №904/5711/15 від 14.04.2016р.904/7227/14 від 08.06.2016р., конкретні обставини даної справи та інтереси обох сторін, апеляційний суд вважає за можливе визначити зменшення розміру пені, яка підлягала стягненню, на 60%, а саме: до 9469,12грн.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2016р. у справі №904/9403/16 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" пеню в розмірі 9469,12 грн., 3% річних в розмірі 2153,43 грн., та 1292,57 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.»

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя О.В. Чус

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 24.03.2016 року.