Постанова № 65504869, 20.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 року Справа № 912/3564/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: Михайлова С.В., представник, довіреність №1 від 25.01.2017 року;

від відповідача-1: Красна А.О., представник, довіреність №б/н від 12.07.2016 року;

від відповідача-2: Цигульський М.Ф., представник, довіреність №б/н від 16.11.2016 року;

від третьої особи: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2016 року у справі №912/3564/16

за позовом: Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України, м.Кіровоград

до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, м.Кіровоград

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний Тік", м.Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача: Державного агентства резерву України, м.Кіровоград

про визнання прилюдних торгів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, якою просило, з урахуванням уточнень позовних вимог:

- визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України, а саме: комплексу будівель кукурузообробного заводу, розташованого на земельній ділянці площею 6,06695 га, за адресою вул. Терешкової Валентини, 225, м.Кіровоград, до складу якого входять сім металевих ємкостей для ПММ, що відбулися 07.08.2013 року за адресою: проспект Правди, 28 у м. Кіровоград, результати яких оформлені протоколом №1213138 від 07.08.2013 року;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів видане на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний тік" (код ЄДРПОУ 37298050).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2016 року у справі №912/3564/16 (суддя Макаренко Т.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано наслідки пропуску позовної давності та з цих підстав в порушення закону відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відповідач-1 та відповідач-2 проти доводів апеляційної скарги запаречили, вважають їх необґрунтованими та безпідставними.

Третя особа на виклик суду не з'явилась, надіслала на адресу суду пояснення, якими апеляційну скаргу підтримала.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (відповідач І або ВПВР) перебувало зведене виконавче провадження стосовного боржника - Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (позивач).

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Враховуючи те, що боржником рішення суду добровільно не виконано у визначений Законом України "Про виконавче провадження" строк та постанов про відкриття виконавчих проваджень, державним виконавцем розпочато його примусове виконання.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним.

Частиною 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Як вказує відповідач-1 у своєму відзиві, на адресу відділу надійшов лист в. о. директора ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України ОСОБА_4 за вих. 04/1251 від 19.12.2012, яким надано перелік майна, на яке може бути звернено стягнення в першу чергу та яке не використовується у виробничій діяльності підприємства.

У відповідності до ст. ст. 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем здійснено опис нерухомого майна боржника згідно акту опису й арешту майна від 20.12.2012, а саме: комплекс будівель кукурузного заводу, за адресою вул. Терешкової, 225, м. Кіровоград до складу якого входить: Будівля заводоуправління (літ. "Акр") - 148,8 кв.м.; Вагова (літ. "Ббб1б2б ") - 33,8 кв.м.; Цех зняття обгорток (літ. "Гг") -478,9 кв.м.; Сховище ЦО (літ. "Дід") - 1203,3 кв.м.; Склад готової продукції (літ. "Д"); Склад готової продукції (літ. "Е") - 1 187,9 кв.м.; Склад готової продукції (літ. "Ии1и2") - 1222,5 кв.м.; Склад готової продукції (літ. "Р-Р6") - 5603,2 кв.м.; Громадська вбиральня (літ. "К"); Будівля сушарки №3 (літ. "Л Л4-Л5"); Трансформаторна підстанція (літ. "М"); Будівля цеху обмолоту (літ. "Н") - 1463,4 кв.м.; Будівля сушарки № 1 (літ. "ОО1, 3,4,5"); Будівля калібрування (літ. "ССІСг") - 1096,6 кв.м.; Блок побутового корпусу (літ. "Т") - 531,2 кв.м.; Механічна майстерня (літ. "У-У4") - 696,4 кв.м.; Склад матеріальних цінностей (літ. "ФФ2") - 1048,8 кв.м.; Насосна станція (літ. "Щ1"); Лабораторія (літ. "Цкр"); Будівля (літ. "Юю1ю2"); Огорожа території (літ. "№ - №3"); Резервуари для палива (літ. " 1-7") - 7 ємностей по 50 куб.м., б/в.; Водоймище; Склад готової продукції (літ. "Ж") - 961,1 кв.м.; Будівля пождепо (літ. "Зззі").

Відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі накладення арешту на майно другої черги (об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві), що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків, чи накладення арешту на майно підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець протягом трьох робочих днів повідомляє центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника та подає відомості про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача.

20.12.2012 року за вих. № 26643 на адресу Державного агентства резерву України направлено лист, яким повідомлено про опис та арешт вищезазначеного майна боржника -ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України та повідомлено про розмір вимог стягувачів, що передбачено ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Під примусовою реалізацією майна підприємства розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями суду, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Керуючись ст. 13, 58 Закону України "Про виконавче провадження" 29.01.2013 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконаному провадженні.

06.02.2013 р. на адресу відділу надійшов лист директора ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" ОСОБА_5 за вих. 04/105 від 06.02.2013, в якому повідомлено, що комплекс будівель кукурузного заводу за адресою вул. Терешкової, 225, м. Кіровоград, на який накладено арешт та проведено опис, знаходиться на відокремленій території, технологічні і виробничі процеси з підприємством не перетинаються, відчуження заводу не обмежує провадження підприємством виробничої діяльності, не впливає на цілісність майнового комплексу підприємства та не підпадає під дію Закон України "Про ведення мораторію на примусову реалізацію майна" та запропоновано в першу чергу звернути стягнення на вищезазначене нерухоме майно.

На адресу відділу примусового виконання рішень 19.04.2013 року надійшли експертні висновки щодо ринкової вартості описаного майна.

19.04.2013 року сторонам виконавчого провадження направлено листи, якими повідомлено про ринкову вартість арештованого майна ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2", зокрема, боржнику направлено повідомлення про вартість майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією №2500604886961 від 22.04.2013 року та на адресу Державного агентства резерву України направлено повідомлення про вартість майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується квитанціями №2500604886970 від 22.04.2013 року та №2500605013970 від 24.04.2013 року.

У зв'язку з відсутністю заперечень від сторін щодо вартості майна 14.05.3013 подано заявку на реалізацію арештованого майна.

Примусова реалізація майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Цивільного кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір відповідно до п.1.2 Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" затвердженого наказом Міністерства юстиції № 68/5 від 27.10.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року року за № 745/4038 (далі Тимчасове положення), яке діяло на момент проведення реалізації арештованого нерухомого майна.

Правила проведення прилюдних торгів визначенні Тимчасовим положенням, за яким прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна є покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу суму (п. 2.2 Тимчасового положення).

За результатами тендера майно передано на реалізацію спеціалізованій торгівельній організації Філії 12 ПП "Нива-В.Ш.". Відповідно до пункту 3.1 Тимчасового положення між відділом примусового виконання рішень управлінням ДВС ГУЮ у Кіровоградській області і Філією 12 ПП "НИВА-В.Ш." укладено договір № 1213138 від 03.06.2013 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Спеціалізована організація письмово повідомила державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, що підтверджується листом Філії 12 ПП "Нива-В.Ш." за вих. № 832 від 06.06.2013 року.

Так, перші прилюдні торги призначено на 24.06.2013 року, про що опубліковано 06.06.2013 року на веб-сайті за № 502202, що передбачено п. 3.6 Тимчасового положення.

Листом Філії 12 ПП "Нива-В.Ш." за вих. № 1002 від 25.06.2013 року повідомлено, що 24.06.2013 року прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна не відбулися у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

Державним виконавцем у відповідності до ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" 26.06.2013 року проведено уцінку майна.

Проведення других прилюдних торгів з реалізації вищезазначеного арештованого нерухомого майна призначено на 18.07.2013 року, що підтверджується листом Філії 12 ПП "Нива-В.Ш." за вих. № 1012 від 02.07.2013 року. Про проведення прилюдних торгів розміщено оголошення на веб-сайті та повідомлено відділ та сторони виконавчого провадження.

18.07.2013 року другі прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна не відбулися в зв'язку із відсутністю купівельного попиту, що підтверджується листом Філії 12 ПП "Нива-В.Ш.2 за вих. № 1186 від 18.07.2013 року. Державним виконавцем 22.07.2013 року повторно проведено уцінку майна.

Проведення третіх прилюдних торгів з реалізації вищезазначеного арештованого нерухомого майна призначено на 07.08.2013 року, що підтверджується листом Філії 12 ПП "Нива-В.Ш." за вих. № 1202 від 22.07.2013 та повідомила, що інформацію про реалізацію вищезазначеного майна опубліковано 22.07.2013 року на веб-сайті за № 5108302.

Організатором прилюдних торгів 07.08.2013 року проведено прилюдні торги з продажу вищевказаного арештованого нерухомого майна боржника, яке належить ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України. Про проведення прилюдних торгів складено протокол № 1213138, в якому було відображено всі пропозиції учасників.

Згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 1213138 від 07.08.2013 року стартова ціна лоту - комплексу будівель кукурузного заводу за адресою: вул. Терешкової Валентини, 225 в м. Кіровограді становила 3 023 810 грн., продажна ціна лоту склала - 3 024 200 грн.

За результатами цих торгів переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю „Круп'яний тік" (відповідач ІІ), згідно протоколу проведення аукціону № 1213138 від 07.08.2013 року.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 Тимчасового положення після повного розрахунку покупців за придбане майно та на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно, 15.08.2013 року державним виконавцем складено Акт про реалізацію арештованого нерухомого майна від 15.08.2013 року, який затверджено цього ж дня в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

Сума, внесена покупцем за придбане майно на депозитний рахунок Головного управління юстиції в Кіровоградській області, становила 2 661 296 грн., які були розподілені відповідно до розрахунку державного виконавця.

Вказаний Акт направлено 15.08.2013 року ДП "ККХП № 2", філії № 12 ПП "Нива-В.Ш.", Державному агентству резерву України, УЦПФУ в м.Кіровограді, Кіровоградській ОДПІ (а.с.89-91).

Отримання вказаного Акту представником позивача у судовому засіданні не заперечено.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Державне підприємство "Кіровоградський КХП №2" Державного агенства резерву України засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства резерву України.

Статтею 4 Закону України „ Про державний матеріальний резерв" передбачено, що підприємства, установи, організації та інші об'єкти, що входять до системи державного резерву, і земельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження. Передача майна, необхідного для забезпечення зберігання матеріальних цінностей державного резерву і закріпленого за цими підприємствами, установами і організаціями, у тому числі в оренду, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, іншого майна - на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відповідно до законодавства.

Крім цього, ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (із змінами, внесеними Законом України від 13 березня 2012 року № 4498-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління об'єктами державної власності") встановлено, що нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.

Встановлення порядку відчуження та списання об'єктів державної власності, за підпунктом "и" п. 18 ч.2 ст. 5 Закону належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Вищенаведені норми чинного законодавства та положення установчих документів позивача підтверджують спеціальний статус даного майна, яке забезпечує виконання функцій по зберіганню державного резерву та не може бути реалізоване під час проведення виконавчих дій по виконанню судових рішень. Відчуження чи передача такого майна повинно здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Крім того звернення стягнення на майно підприємств системи державного резерву, що належить їм на праві повного господарського відання, не допускається на підставі Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Як передбачено ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 %, в першу чергу щодо підприємств, що відповідно до закону не підлягають приватизації, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.

Станом на момент проведення спірних торгів державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області був обізнаний щодо того, що спірне майно закріплене за позивачем на праві господарського відання, входить до системи державного резерву і перебуває у державній власності.

Про вказане свідчить Статут позивача та копії листів ДП Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2 від 06.02.2013 року (а. с. 70) та Державного агентства резерву України № 05/59 від 22.01.2013 року. Із змісту вказаних листів не вбачається, що Державне агентство резерву України надавало згоду на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до п. 5.6 Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом управління) у відповідності та на підставі законодавства України. Правомочності щодо розпорядження майном здійснюються підприємством за згодою власника в особі уповноваженого органу управління.

Відповідно до п. 5.9 Статуту відчуження майна підприємства, що є державною власністю і закріплене за підприємством, здійснюється виключно за погодженням з уповноваженим органом управління в порядку відповідно до законодавства України. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції діяльності підприємства.

У матеріалах справи відсутнє рішення Кабінету Міністрів України та Державного агентства резерву України щодо надання згоди на відчуження майна.

Вказане спростовує доводи Відповідача II, що реєстрація права власності на майно, яке було придбане з прилюдних торгів, відповідно до норм ст. 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України за позивачем свідчить про те, що право власності на вказане майно належало позивачу, а не державі.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Наведене спростовує доводи відповідача-1, що оскаржувані позивачем прилюдні торги з реалізації нерухомого майна Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України, а саме: комплексу будівель кукурудзообробного заводу, розташованого на земельній ділянці площею 6,06695 га за адресою: вул. Терешкової Валентини,225 , м. Кіровоград , що відбулися 07.08.2013 року за адресою: проспект Правди, 28 у м. Кіровоград, результати яких оформлені протоколом № 1213138 від 07.098.2013 року, були проведені з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод з купівлі-продажу; відповідно до ч. ч. 1-3, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України така угода може визнаватися недійсною у судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення встановлених законом вимог.

Приписами ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене господарський суд визнає обґрунтованими доводи позивача та 3-ї особи, що оскаржувані прилюдні торги з реалізації нерухомого майна Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України, а саме: комплексу будівель кукурудзообробного заводу, розташованого на земельній ділянці площею 6,06695 га за адресою: вул. Терешкової Валентини, 225, м. Кіровоград , що відбулися 07.08.2013 року за адресою: проспект Правди, 28 у м. Кіровоград, результати яких оформлені протоколом № 1213138 від 07.098.2013 року були проведені з порушеннями вимог чинного законодавства України . Зокрема, п. 3 ст. 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв", п.п. г) п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" та положень Статуту ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України, а тому порушують права позивача. Відповідно вимога позивача про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Круп'яний тік" (код ЄДРПОУ 37298050), яка є похідною від вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки вказане свідоцтво видане на підставі Акта про реалізацію арештованого нерухомого майна від 15.08.2013 року, є також обґрунтованою. Відповідно угода, укладена за результатами вказаних торгів має бути визнана судом недійсною відповідно до норм ч.ч. 1-3, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України .

Разом з тим, господарський суд враховує, що Відповідачем І у відзиві на позов зроблено заяву про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності на оскарження результатів торгів.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Із змісту частини 1 статті 258 Цивільного кодексу України вбачається, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поряд з цим, відповідно до п.2.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскаржувані прилюдні торги з реалізації нерухомого майна Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України, а саме: комплексу будівель кукурудзообробного заводу, розташованого на земельній ділянці площею 6,06695 га за адресою: вул. Терешкової Валентини,225 , м. Кіровоград , що відбулися 07.08.2013 року за адресою: проспект Правди, 28 у м. Кіровоград, результати яких оформлені протоколом № 1213138 від 07.098.2013 року були проведені з порушеннями вимог чинного законодавства України . Зокрема, п. 3 ст. 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв", п.п. г) п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" та положень Статуту ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України, а тому порушують права позивача і відповідно угода, укладена за результатами вказаних торгів має бути визнана судом недійсною відповідно до норм ч. ч. 1-3, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України.

Відповідачем І заявлено про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності на оскарження результатів торгів.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.2.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

15.08.2013 року державним виконавцем складено Акт про реалізацію арештованого нерухомого майна від 15.08.2013 року, який затверджено цього ж дня в. о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області та направлено 15.08.2013 року ДП "ККХП № 2", філії № 12 ПП "Нива-В.Ш.", Державному агентству резерву України, УЦПФУ в м. Кіровограді, Кіровоградській ОДПІ (а.с.89-91).

Отримання вказаного Акту представником позивача у судовому засіданні не заперечено. Крім того, позивач у своїй позовній заяві вказує на його отримання 19.08.2013 року.

Разом з тим, до суду позивач звернувся лише 27.09.2016 року із позовною заявою № 04/757 від 27.09.2016 року, тобто з пропуском строку, встановленого нормами ст. 257 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що він дізнався про порушення свого права лише під час ознайомлення з результатами проведеного інспектування 10 грудня 2013 року, які викладені в акті ревізії від 10.12.2013 року №06-09/2019, в якому зазначено, що реалізація арештованого майна з прилюдних торгів відбулася з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи своєчасне направлення органами ДВС Акта про реалізацію арештованого нерухомого майна від 15.08.2013 року та отримання його позивачем, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що про порушене право позивач дізнався саме з моменту отримання вказаного Акту , тобто 19.08.2013 року, тому колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог з огляду на пропущення позивачем строку позовної давності, передбаченої ст. 267 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2016 року у справі №912/3564/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Березкіна

(Повний текст постанови складено 24.03.2017 року).