Ухвала суду № 65504365, 24.03.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

24 березня 2017 року Справа № 913/1128/16

Провадження №19/913/1128/16

Розглянувши заяву №12/28 від 27.02.2017 Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2016 у справі №913/1128/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 36940 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - помічник судді Воронько В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув

від відповідача - представ не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 36940 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2016 позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 14776 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп.; в решті позову відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 08.11.2016 і на його виконання виданий відповідний наказ.

14.03.2017 Приватне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" звернулося до господарського суду Луганської області з заявою №12/28 від 27.02.2017 про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2016 у справі №913/1128/16 до 31.12.2018.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.03.2017 розгляд заяви призначений на 24.03.2017.

Заява Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" обґрунтована тим, що рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2016 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 14776 грн 00 коп. та 1378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, всього на суму 16154 грн 00 коп.; що відповідач знаходиться на території зони проведення антитерористичної операції; що з грудня 2014 року відповідач практично не працює, всі його структурні підрозділи перебувають у простої, що підтверджуються наказами №№617, 26, 55, 78, 125, 149, 172, 198, 218, 244 та інші; що 31.05.2016 підприємство перейшло на неповний робочий тиждень 60 % робочого часу відповідно до наказу №97 від 01.04.2016; що збитки у діяльності підприємства у 2016 році становлять 763272 тис. грн. відповідно до звіту про фінансові результати; що станом на 01.07.2016 суму дебіторської заборгованості контрагентів перед відповідачем становить 109308 тис. грн.; що стосовно відповідача господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство №21/52б.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч.1, 3-4 ст.121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю чи приватному виконавцю.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання рішення з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для відстрочки виконання рішення.

Відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" за за 2016 рік, відповідач має збитки в сумі 763272 тис. грн.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність підприємства відповідача та його фінансовий стан.

Водночас господарський суд зазначає наступне.

Відповідачем документально не підтверджено винятковість обставин, які надають право для відстрочки, звіт про фінансові результати роботи за 2016 рік не підтверджує відсутність грошових коштів на банківських рахунках підприємства, а також майна, на яке можливо було б звернути стягнення з метою виконання судового рішення у справі. Заявником не обґрунтовано відстрочення виконання рішення до 31.12.2018, не надано жодних доказів на підтвердження того, що через сплив саме цього проміжку часу відповідач зможе виконати судове рішення.

Суд при розгляді заяви відповідача виходить з того, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" №12/28 від 27.02.2017.

Господарський суд звертає увагу заявника на те, що відмова в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення не позбавляє права на повторне звернення до господарського суду з відповідною заявою за наявності обставин, які мають бути підтверджені належними доказами, що підтверджують ускладнення чи неможливість виконання рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" №12/28 від 27.02.2017 про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області у справі №913/1128/16 до 31.12.2018, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Т.В. Косенко