Рішення № 65503700, 23.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2017 Справа № 904/1443/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит", м. Узин, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс", м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу у розмірі 40565грн.00коп., нені у розмірі 933грн.55коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Подольна Н.Г., дов. №208 від 01.12.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Візит» м. Узин звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» м. Дніпро з позовом про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 40565грн. та пені в розмірі 933грн.55коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору щодо поставки продукції за договором поставки №15/175 від 20.09.2016р.; платіжні доручення №3024 від 04.01.2017р. на суму 24740грн. та №3025 від 04.01.2017р. на суму 15825грн.; рахунки-фактури №0175/0000505 від 16.12.2016р. та №0175/0000506 від 16.12.2016р.; лист №32/175 від 24.01.2017р., претензію №30/01-3 від 30.01.2017р.; норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на виконання положень договору поставки №15/175 від 20.09.2016р. та на підставі виставлених рахунків-фактур №0175/0000505 від 16.12.2016р. та №0175/0000506 від 16.12.2016р. підприємством було перераховано відповідачу платіжними дорученнями №3024 від 04.01.2017р., №3025 від 04.01.2017р. суму в розмірі 40565грн.

Відповідно до пункту 4.4 договору №15/175 від 20.09.2016р. відповідач мав протягом 5 робочих днів після оплати передати позивачу довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скетч-картки) на придбану кількість паливно-мастильних матеріалів. Позивач вказує, що станом на 08.02.2017р. відповідач свої зобов'язання не виконав.

На підставі пункту 7.2 договору №15/175 від 20.09.2016р. позивач нарахував та заявив до стягнення суму пені в розмірі 933грн.55коп. за період з 10.01.2017р. по 08.02.2017р. за порушення відповідачем своїх зобов'язань з поставки продукції.

27.01.2017р. на адресу позивача надійшов лист відповідача про розірвання договору поставки. В свою чергу, позивач направив на адресу відповідача претензію №30/01-3 від 30.01.2017р. про повернення суми попередньої оплати в розмірі 40565грн.. Оскільки вказана претензія залишилась без реагування, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2107р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

У відзиві, наданому до суду, відповідач повідомив про незгоду з позовними вимогами, вказав, що договір є чинним. Також у відзиві було зазначено про намір підприємства виконати свої зобов'язання за договором.

У клопотанні №377 від 03.03.2017р.. яке надійшло на адресу суду, позивач просив суд здійснити розгляд справи за відсутності його представника.

В письмових поясненнях №378 від 03.03.2017р. позивач вказав, що відповідач положення пункту 4.4 договору та не передав товар у встановлений строк після оплати.

В судовому засіданні від 21.03.2017р. представник відповідача підтримав правову позицію викладену раніше. Позивач явку свого представника не забезпечив.

Заслухавши доводи відповідача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Візит» (далі - покупець) був підписаний договір поставки №15/175 від 20.09.2016р. (далі - договір), згідно якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар, а покупець зобов'язується сплатити та прийняти вказаний товар.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скетч-картки) на отримання товару.

Згідно пункту 4.1 договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів. Ціна літру товару вказується у рахунку і дійсна протягом дня його виписки.

У рахунках-фактурах №0175/0000505 від 16.12.2016р. на суму 15825грн. та №0175/0000506 від 16.12.2016р. на суму 24740грн., виставлених на адресу відповідача, визначено кількість та вартість бензину А-92 Energy, дизпалива Energy та газу (СПБТ).

Платіжними дорученнями №3024 від 04.01.2017р. на суму 24740грн. та №3025 від 04.01.2017р. на суму 15825грн. позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 40565грн. за вказаний товар.

Пунктом 4.3 договору визначено, що у разі ненадходження оплати в строк, передбачений в пункті 4.1 договору, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця або здійснює поставку товару за цінами, що діють в день зарахування коштів за товар на розрахунковий рахунок постачальника з наступним переоформленням рахунку на оплату. У разі відмови покупця отримати товар за новими цінами, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця, а договір з такої дати вважається розірваним.

Відповідно до пункту 4.4 договору відповідач зобов'язаний передати покупцю протягом 5робочих днів після оплати довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скетч-картки) на придбану кількість паливно-мастильних матеріалів. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у картці обсягу і марки товару. Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні особами покупця скретч-картки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не передані позивачу скетч-картки на придбану кількість товару, не здійснено поставку товару за цінами, що діють на момент зарахування коштів за товар, не повернено отримані кошти в розмірі 40565грн.

За приписами частини 2статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Листом №30/01-3 від 30.01.2017р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення протягом 7календарних днів з дня отримання претензії суми попередньої оплати в розмірі 40565грн. Цей лист отриманий відповідачем 03.02.2017р.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем листа позивача зобов'язання з поставки товару припинилось, замість нього виникло нове - повернення суми в розмірі 40565грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконане зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, доказів припинення відповідного зобов'язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 40565грн.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення.

На підставі цього пункту договору, позивач нарахував та завив до стягнення пеню в розмірі 933грн.55коп. за період з 10.01.2017р. по 08.02.2017р. за порушення відповідачем своїх зобов'язань з поставки продукції.

Як зазначалось раніше, відповідач зобов'язаний передати покупцю протягом 5робочих днів після оплати довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скетч-картки) на придбану кількість паливно-мастильних матеріалів.

Платіжними дорученнями №3024 від 04.01.2017р. на суму 24740грн. та №3025 від 04.01.2017р. на суму 15825грн. позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 40565грн. за вказаний товар.

Таким чином відповідач мав виконати зобов'язання в строк до 11.01.2017р. включно. Листом №30/01-3 від 30.01.2017р., отриманим відповідачем 03.02.2017р., позивач відмовився від отримання товару та просив повернути кошти.

З огляду на викладене, належний період, протягом якого має нараховуватись пеня за порушення відповідачем договірних зобов'язань, становитиме з 12.01.2017р. по 02.02.2017р. Розмір пені за цей період дорівнює 684грн.60коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 248грн.95коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями статей Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» м. Узин до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» м. Дніпро про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 40565грн. та пені в розмірі 933грн.55коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» м. Дніпро (ідентифікаційний код: 39726851; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 40-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» м. Узин (ідентифікаційний код: 22206848; місцезнаходження: 09161, Київська обл., Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, буд. 23 "А") суму попередньої оплати в розмірі 40565грн., пеню в розмірі 684грн.60коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1590грн.40коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 21.03.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 24.03.2017р.

Суддя Р.Г. Новікова