Ухвала суду № 65502912, 22.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 березня 2017 року м. Київ К/800/8378/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в м. Києві №1 про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку на час вимушеного прогулу,

встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в м. Києві від 30.12.2015 р. про службову невідповідність майора поліції ОСОБА_1 інспектора Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, яке оформлене протоколом засідання цієї ж комісії від 30.12.2015 р. №30-12/01-01; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 21.03.2016 р. №237о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 інспектора Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; поновлено позивача на посаді інспектора Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві; зобов'язано Головне управління Національної поліції у місті Києві відшкодувати позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.03.2016 р. по 07.12.2016 р. в сумі 54810 грн. Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Судами встановлено, що 07 листопада 2015 року позивача прийнято на службу до Національної поліції України на посаду інспектора Деснянського управління поліції Головного управління поліції у місті Києві відповідно до пункту 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", тобто без проведення конкурсу.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві від 15.12.2015 р. №11 проведено атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у місті Києві.

На підставі розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме - "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність". Зазначене рішення прийнято одноголосно.

Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві від 21.03.2016 р. №237о/с "Щодо особового складу" згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1 (М-104723) інспектора Деснянського управління поліції звільнено зі служби в поліції, установивши йому щомісячну премію за березень 2016 року у розмірі 00 відсотків.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки позивач прийнятий на роботу в поліцію як особа, яка виявила бажання проходити службу в поліції, шляхом видання наказу про призначення за його згодою на відповідну посаду, а не шляхом проходження конкурсу на посади, як визначено пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про Національну поліцію", тому підстав для атестування прийнятого на службу в поліцію позивача, передбачених статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію", не було.

Крім того, атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно позивача, оскільки за висновком прямого керівника позивач займаній посаді відповідає: за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді він вміє швидко та професійно приймати рішення, однак наполегливої ініціативи в роботі не проявляє. Протягом 2015 року особисто ним виявлено та викрито 5 кримінальних правопорушень, спільно з працівниками управління безпосередньо приймав участь в документуванні ще 7 кримінальних правопорушень. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинутий. Матеріальну частину та порядок застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів знає, службову таємницю зберігати вміє. При цьому, атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами.

За таких обставин, висновок атестаційної комісії про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на матеріалах, передбачених Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 р. № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, у зазначених рішеннях атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційних комісій не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, позивач не відповідає.

З урахуванням викладеного, з наведених підстав висновок атестаційної комісії є необґрунтованими та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

Крім того, слід зазначити, що статтею 117 КЗпП України не передбачено врахування сум заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи, до розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки частина третя цієї статті, яка передбачала зазначене, була виключена згідно з Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 20.12.2005 р. N 3248-IV.

У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції у м.Києві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивач пройшов атестування у добровільному порядку з усіх трьох підстав, наведених у статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". Крім того, при призначенні виплати за час вимушеного прогулу необхідно з'ясувати та у разі необхідності зарахувати отриманий заробіток позивача за місцем нової роботи (одержаної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вихідної допомоги, середнього заробітку працевлаштування або допомоги по безробіттю), який позивач мав в цей час.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в м. Києві №1 про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку на час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак