Ухвала суду № 65502901, 23.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2017 р. м. Київ К/800/23933/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Головчук С.В.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно», про призначення пенсії на пільгових умовах,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року,

встановив:

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (далі - УПФУ в м. Тернополі) про визнання протиправними дій щодо відмови зарахувати у трудовий стаж роботи час перебування у відпустці для догляду за дитиною з 10 травня 2001 року по 3 березня 2004 року (2 роки 9 місяців 24 дні), зобов'язання зарахувати цей період до трудового стажу та призначити пенсію на пільгових умовах з 19 червня 2012 року.

Позов мотивувала тим, що як особа, яка досягла 50-річного віку, та має стаж роботи на посаді прядильниці 20 років, відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії та не зарахував до стажу роботи період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2012 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Вважає помилковим висновок судів про те, що вона не зверталась до органу пенсійного фонду із заявою встановленого зразка про призначення пенсії, оскільки така заява міститься в матеріалах справи, крім того, вона отримала офіційний лист відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Від ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» надійшли заперечення на касаційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Справа розглядається у письмовому провадженні, оскільки сторони у судове засідання не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено із записів у трудовій книжці ОСОБА_4, що у період з 1 серпня 1977 року по 1 червня 2005 року вона працювала на ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на посаді прядильниці.

Наказом товариства від 19 квітня 2001 року №48-ОС позивачу надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У відпустці позивач перебувала з 10 травня 2001 року по 3 березня 2004 року.

Після досягнення 50-річного віку у зв'язку з наявністю трудового стажу на посаді прядильниці 20 років ОСОБА_4 вирішила оформити пенсію на пільгових умовах та подала відповідну заяву за місцем роботи.

Згідно з уточнюючою довідкою ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» від 17 травня 2010 року №7, яку останнє направило до УПФУ в м. Тернополі, з 1 січня 1992 року по 1 червня 2005 року позивач відпрацювала за професію прядильниці 1295 днів, що становить 5 років 1 місяць 2 дні. До стажу роботи позивача не включено час її перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10 травня 2001 року по 3 березня 2004 року.

Листом від 11 січня 2011 року № 757/С-11 УПФУ в м. Тернополі повідомило позивачу, що згідно з поданими документами та з урахуванням уточнюючої довідки ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», її пільговий стаж становить 19 років 6 місяців 1 день, що не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

19 червня 2012 року ОСОБА_4 звернулась до УПФУ в м. Тернополі з письмовою заявою про розгляд документів для призначення пільгової пенсії.

2 липня 2012 року відповідач листом №207/6-1-1 повідомив, що пільговий стаж позивача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки становить 19 років 6 місяців 1 день.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що час перебування ОСОБА_4 у відпустці для догляду за дитиною слід зараховувати до спеціального трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак такі вимоги повинні заявлятись позивачем до ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», а не до органу пенсійного фонду, оскільки останні не уповноважені здійснювати функції щодо зарахування стажу роботи для призначення пенсій. Крім того, позивач не зверталась до УПФУ в м. Тернополі із заявою встановленої форми (Додаток №4 до Порядку №22-1) щодо призначення пенсії на пільгових умовах, відмови від органу пенсійного фонду з цього приводу не отримувала, а відповідачем лише надавалася інформація по зверненню стосовно розрахунку трудового стажу.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у позові, вважав неправильним його висновок щодо необхідності звернення позивача до ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» з вимогами щодо розрахунку трудового стажу, оскільки це суперечить положенням статті 58 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтям 81, 82, 101 і 104 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Що стосується зарахування періоду відпустки для догляду за дитиною до трудового стажу, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції стосовно такої необхідності, як і погодився з тим, що із заявою встановленої форми позивач до органу пенсійного фонду не зверталась.

Відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно з пунктом 1 якого за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Частиною третьою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку (пункт «ж»).

Згідно з частиною другою статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

З наведених положень законодавства слідує, що до спеціального стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується також час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3 річного віку.

За цих обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що період перебування ОСОБА_4 у відпустці по догляду за дитиною з 10 травня 2001 року по 3 березня 2004 року має зараховуватись до спеціального стажу для призначення пенсії за віком, і апеляційний суд правильно зазначив, що органом, який наділений правом визначати наявність стажу для призначення відповідної пенсії є орган пенсійного фонду, а не ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно».

Незважаючи на ці обставини, суди не вирішили заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги про зарахування спірного періоду перебування у відпустці для догляду за дитиною до трудового стажу роботи.

Згідно з пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Відповідно до пункту 5 Постанови №22-1 днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

У пункті 7 Порядку № 22-1 наведено перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження; г) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 38 Порядку №22-1).

Згідно з пунктом 43 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї документи, подані до уповноваженого органу ПФУ.

Суди вважали, що ОСОБА_4 не зверталась до УПФУ в м. Тернополі із заявою встановленого зразка про призначення пенсії, водночас у касаційній скарзі позивач звертає увагу на те, що така заява разом з усіма необхідними документами нею подавалась 19 червня 2012 року (а.с. 7).

Як видно із заперечень відповідача, що містяться у справі, його позиція зводиться до відсутності у позивача достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а не до порушення позивачем порядку звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії.

УПФУ в м. Тернополі у своїх листах від 11 січня 2011 року та від 2 липня 2012 року теж посилалося на невідповідність чинному законодавству пільгового стажу позивача, так як період її перебування у відпустці для догляду за дитиною з 10 травня 2001 року по 3 березня 2004 року не включено ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до спеціального стажу.

Тобто, відмовивши у позові, суди попередньо не перевірили, чи перебувала на розгляді в УПФУ в м. Тернополі заява ОСОБА_4 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якщо так, то чи перевірялись відповідачем подані документи (у тому числі й наявність у позивача необхідного пільгового стажу), та що стало перешкодою у призначенні позивачу пенсії.

Без встановлення цих обставин висновок судів про відмову у задоволенні позову є передчасним. Крім того, суди фактично визнали за позивачем право на зарахування до її пільгового стажу період її перебування у відпустці для догляду за дитиною з 10 травня 2001 року по 3 березня 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, повно і всебічно встановлених обставинах справи, їх належній правовій оцінці, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, так як порушення допущені обома судовими інстанціями.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Мойсюк М.І.