КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16924/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Собківа Я.М. Сорочко Є.О. Кондратенко Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2017 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс - Україна» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс - Україна» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, розташованих за адресою: просп. Повітрофлотський, 64 у м. Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ТОВ «Пластікс - Україна», розташованих за адресою: просп. Повітрофлотський, 64 у м. Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 02 листопада 2015 року № 1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2015 року № 1467/27912 із урахуванням змін до Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.02.2016р. за № 141, Головним управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у місті Києві було видано наказ від 27 вересня 2016 року № 442 про проведення планової перевірки ТОВ «Пластікс - Україна».
В період з 10 жовтня 2016 року по 12 жовтня 2016 року, на виконання зазначеного наказу від 27.09.2016 року № 442 та на підставі посвідчення про проведення перевірки від 29.09.2016 року № 936 проведено планову перевірку приміщень ТОВ «Пластікс - Україна» за адресою: просп. Повітрофлотський, 64 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки, позивачем складено акт перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Пластікс - Україна» № 770, згідно з яким, під час здійснення перевірки виявлено недотримання відповідачем вимог пожежної і техногенної безпеки, зокрема, контролюючим органом виявлено наступні порушення:
- Приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження в порушення ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту;
- приміщення складу не обладнані автоматичними системами пожежогасіння в порушення ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту;
- приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей в порушення додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- не виконано роботи по підвищенню межі вогнестійкості металевих несучих елементів колон, ферм, арок, антресолі, сходів складських будівель відповідно табл. 4 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння;
- протипожежні відстані між існуючими будівлями використовуються для встановлення автотранспорту та зберігання матеріалів;
- ширина проходів між стінами та штабелями менше 0,8 метру;
- ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;
- пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування. Перевірки необхідно виконувати не рідше одного разу на шість місяців;
- не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки приміщень наданих в орендне користування;
- не розроблена інструкція реагування на надзвичайні ситуації відповідно п. 28 «Положення про єдину державну систему цивільного захисту» затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.01.2014 р. № 11.
Таким чином, позивач в ході перевірки встановив, що приміщення експлуатуються ТОВ «Пластікс - Україна» з порушенням правил та норм пожежної безпеки, що створює загрозу для життя та здоров'я людей.
При цьому, в матеріалах справи наявний Акт № 228, складений за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, з якого вбачається, що 05.11.2016 року з 12:00 год. по 13:00 год. здійснено позапланову перевірку діяльності відповідача.
За результатами перевірки встановлено наступні порушення:
- приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження в порушення ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту;
- приміщення складу не обладнані автоматичними системами пожежогасіння в порушення ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту;
- приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей в порушення додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- не виконано роботи по підвищенню межі вогнестійкості металевих несучих елементів колон, ферм, арок, антресолі, сходів складських будівель відповідно табл. 4 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки приміщень наданих в орендне користування.
Наведене свідчить, що з одинадцяти виявлених порушень відповідачем усунуто шість.
Враховуючи встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
В силу статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 статті 4 вказаного Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Пунктом 12 ч. 1 статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є оціночним. Водночас, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об'єкта пов'язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).
Виходячи із системного аналізу та правового змісту зазначених положень, статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлених порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Тобто, застосування даних заходів реагування покладено на суд.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачена можливість застосування судом заходів реагування, які полягають у повному або частковому зупиненні виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг
Відповідно до ч. 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень, вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту № 228, складеного за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами перевірки встановлено наступні порушення:
- приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження в порушення ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Дане порушення не дозволить оперативно зреагувати на пожежу.
- приміщення складу не обладнані автоматичними системами пожежогасіння в порушення ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту. Дане порушення не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей.
- приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей в порушення додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- не виконано роботи по підвищенню межі вогнестійкості металевих несучих елементів колон, ферм, арок, антресолі, сходів складських будівель відповідно табл. 4 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки приміщень наданих в орендне користування.
Тобто, на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, встановлені в Акті перевірки порушення відповідачем не усунуто повністю, що відповідачем не заперечується.
При цьому, посилання відповідача на відсутність підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) стосовно ТОВ «Пластікс - Україна» є помилковими, оскільки той факт, що стосовно частини порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, які були виявлені під час перевірки, було вжито заходи щодо їх усунення, не звільняє позивача від права застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Таким чином, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні на час її розгляду судом апеляційної інстанції, відповідачем не доведено, а колегією суддів не встановлено, що ТОВ «Пластікс - Україна» повністю було усунуто порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що виявлені позивачем в ході проведення перевірки.
Належних доказів на підтвердження протилежного на час постановлення рішення судом апеляційної інстанції відповідачем надано не було.
Як вбачається зі змісту письмових заперечень на апеляційну скаргу, відповідачем зазначено, що до часу прийняття рішення судом першої інстанції основну частину порушень ним усунуто. Що стосується обладнання приміщення автоматичною пожежною сигналізацією та обробки металевих конструкцій горища вогнестійкою сумішшю, зазначено, що ці роботи потребують значного часу та коштів.
При цьому, відповідач, також, посилається на положення ч. 4 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої, декларація не подається, зокрема, орендарем об'єкта нерухомості (особою, яка використовує об'єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на цей об'єкт) за умови, що декларацію на об'єкт нерухомості зареєстровано власником.
Однак, посилання на вказану норму Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано такої декларації, яка була б зареєстрована власником даного приміщення.
Виявлені в ході проведення перевірки позивачем порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов'язком держави.
Визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей» є дійсно оціночним. Водночас, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Крім того, у разі усунення відповідачем усіх порушень, які були виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки, він може звернутися з відповідною заявою до Головного управління про здійснення заходу державного нагляду за його бажанням.
Також, згідно з ч. 12 ст. 183-2 КАС України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Таким чином, з урахуванням встановлення перевіркою порушень відповідачем вимог законодавства з техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Пластікс - Україна» шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки.
При цьому, судова колегія вважає, що повне зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Пластікс - Україна» за адресою: просп. Повітрофлотський, 64 у м. Києві шляхом опечатування вхідних двері фактично позбавляє відповідача можливості усунути зазначені в акті порушення, через унеможливлення доступу до зазначених приміщень.
Метою застосування заходів реагування є, зокрема, припинення або часткове припинення роботи чи експлуатації приміщень (будівель), в яких виявлено порушення правил техногенної та пожежної безпеки, що становить загрозу життю та здоров'ю людей. Усунення в подальшому таких порушень надає право суб'єкту, до якого застосовано такі заходи реагування, подати заяву про скасування заходів реагування в порядку, встановленому ч. 12 ст. 183-2 КАС України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Пластікс - Україна» за адресою: просп. Повітрофлотський, 64 у м. Києві є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Отже, суб'єкт господарювання, який вбачає процедурні порушення у діях суб'єкта владних повноважень щодо організації та призначення такої перевірки, має захищати свої права шляхом не допуску працівників контролюючого органу до перевірки.
Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим, за умови такого допуску, підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне процедурні порушення, на чому наполягає, в тому числі, відповідач.
Як вбачається із матеріалів справи, а також не було спростовано відповідачем, посадових осіб позивача було допущено до перевірки, складений Акт за результатами її проведення, підписаний уповноваженою особою відповідача ОСОБА_5, як завідуючим складу Товариства, без будь-яких зауважень та заперечень (а.с.20).
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача з даного приводу, як підставу для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.
Таким чином, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції в частині застосування до ТОВ «Пластікс - Україна» заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства, розташованих за адресою: просп. Повітрофлотський, 64 у м. Києві, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити частково.
Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс - Україна» заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, розташованих за адресою: просп. Повітрофлотський, 64 у місті Києві, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
Покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві обов'язок щодо забезпечення виконання даної постанови.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Собків Я.М. Сорочко Є.О.Повний текст постанови виготовлено 24.03.2017 року
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Сорочко Є.О.
Собків Я.М.
Судове рішення № 65502611, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16924/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: