Ухвала суду № 65502599, 23.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 р. Справа № 876/1927/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Мацьків М. С.;

представників позивача - Герасименко В. А., Жук М. А.;

представника відповідача - Кушнір Ю. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2016 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2016 року № 3541401 та від 06 грудня 2016 року № 0005252200, виданих Головним управлінням ДФС у Волинській області (з урахуванням уточнень позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що висновки, викладені в акті перевірки та податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області є неправомірними та необґрунтованими, оскільки відомості зазначені в акті перевірки щодо своєчасності дотримання строків сплати податку на додану вартість згідно декларацій за листопад 2013 року, травень 2014, грудень 2014 року та жовтень-листопад 2015 року є неправдивими, так як товариством податок сплачено у повному розмірі, з дотриманням граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, а тому відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - публічним акціонерним товариством «Електротермометрія» подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в задоволенні такої.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Волинській області на підставі направлень на перевірку від 14 червня 2016 року № 000661, № 000662, № 000663, № 000664 та відповідно до наказу від 14 червня 2016 року № 672 проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Електротермометрія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 28 липня 2016 року № 298/03-20-14-01-09/00225644. Перевіркою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме те, що ПАТ «Електротермометрія» не забезпечило своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість протягом граничного строку сплати (а.с.60-63).

З акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій вбачається, що за виявлене порушення нараховано штрафні санкції відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань за деклараціями з ПДВ).

На підставі акту перевірки від 28 липня 2016 року № 298/03-20-14-01-09/00225644 Головним управлінням ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2016 року № 3551401, яким на позивача накладено штраф у розмірі 3633,36 грн. (що становить 10 % за затримку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 36333,60 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2016 року № 3541401, яким на позивача накладено штраф у розмірі 9,41 грн. (що становить 20 % за затримку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 47,05 грн.).

07 вересня 2016 року ПАТ «Електротермометрія» в адміністративному порядку оскаржило податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 22 серпня 2016 року № 3551401 та № 3541401 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 08 листопада 2016 року про результати розгляду скарги скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 22 серпня 2016 року № 3551401 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 37,43 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 22 серпня 2016 року № 3541401 залишено без змін.

На підставі рішення ДФС України від 08 листопада 2016 року про результати розгляду скарги, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 22 серпня 2016 року № 3551401, Головним управлінням ДФС у Волинській області винесено нове податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2016 року № 0005252200 на суму 3595,93 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1. статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зокрема, відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що ПАТ «Електротермометрія» 20 грудня 2013 року до Луцької ОДПІ подало податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року № 9082516237, згідно якої визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 288186,00 грн., з терміном оплати 30 грудня 2013 року (а.с.47-49).

Сума 288186,00 грн., яка була нарахована 30 грудня 2013 року на підставі податкової декларації з ПДВ сплачувалась наступним чином: 30 грудня 2013 року суму в розмірі 288162,53 грн. зменшено платіжним дорученням від 27 грудня 2013 року № 3652. Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника податків ПАТ «Електротермометрія» по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів послуг (а.с.104), недоїмка в розмірі 23,47 грн., яка виникла 30 грудня 2013 року погашена платіжним дорученням від 30 січня 2014 року № 2722, у зв'язку з чим була застосована штрафна санкція в сумі 4,69 грн. (20 % від суми сплати, за прострочення у 31 день з 30 грудня 2013 року по 30 січня 2014 року).

За податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2013 року № 9088204787 вiд 20 січня 2014 року товариством самостійно обчислена сума грошового зобов'язання в розмірі 146742,00 грн., терміном сплати до 30 січня 2014 року (а.с.44-46).

Сума 146742,00 грн., яка була нарахована 30 січня 2014 року на підставі податкової декларації з ПДВ сплачувалась наступним чином: 30 січня 2014 року суму в розмірі 146718,38 грн. зменшено платіжним дорученням від 30 січня 2014 року № 193. Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.105), недоїмка в розмірі 23,62 грн., яка виникла 30 січня 2014 року погашена платіжним дорученням від 20 березня 2014 року № 670, у зв'язку з чим була застосована штрафна санкція в сумі 4,72 грн. (20 % від суми сплати, за прострочення у 49 днів з 30 січня 2014 року по 20 березня 2014 року).

За податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2014 року № 9035335313 вiд 20 червня 2014 року товариством самостійно обчислена сума грошового зобов'язання в розмірі 310067,00 грн., терміном сплати до 30 червня 2014 року (а.с.41-43).

Сума 310067,00 грн., яка була нарахована 30 червня 2014 року на підставі податкової декларації з ПДВ сплачувалась наступним чином: 30 червня 2014 року суму в розмірі 310027,95 грн. зменшено платіжним дорученням від 26 червня 2014 року № 1641. Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.106 зворот), недоїмка в розмірі 39,05 грн., яка виникла 30 червня 2014 року погашена платіжним дорученням від 15 липня 2014 року № 1856, у зв'язку з чим була застосована штрафна санкція в сумі 3,91 грн. (10 % від суми сплати, за прострочення у 15 днів з 30 червня 2014 року по 15 липня 2014 року).

За податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2015 року № 9236597929 вiд 19 листопада 2015 року товариством самостійно обчислена сума грошового зобов'язання в розмірі 458497,00 грн., терміном сплати до 30 листопада 2015 року (а.с.11-13).

Сума 458497,00 грн., яка була нарахована 30 листопада 2015 року на підставі податкової декларації з ПДВ сплачувалась наступним чином: 30 листопада 2015 року суму в розмірі 458411,94 грн. зменшено за рахунок переплати. Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.113), недоїмка в розмірі 85,06 грн., яка виникла 30 листопада 2015 року погашена платіжним дорученням від 28 грудня 2015 року № 3922809, у зв'язку з чим була застосована штрафна санкція в сумі 8,51 грн. (10 % від суми сплати, за прострочення у 28 днів з 30 листопада 2015 року по 28 грудня 2015 року).

За податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2015 року № 9255967316 вiд 17 грудня 2015 року товариством самостійно обчислена сума грошового зобов'язання в розмірі 153814,00 грн., терміном сплати до 30 грудня 2015 року (а.с.38-40).

Сума 153814,00 грн., яка була нарахована 30 грудня 2015 року на підставі податкової декларації з ПДВ сплачувалась наступним чином: 30 грудня 2015 року суму в розмірі 153728,94 грн. зменшено платіжними дорученнями від 28 грудня 2015 року № 3328 та від 29 грудня 2015 року № 3329. Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.113 зворот), недоїмка в розмірі 85,06 грн., яка виникла 30 листопада 2015 року погашена платіжним дорученням від 27 січня 2016 року № 211, у зв'язку з чим була застосована штрафна санкція в сумі 8,51 грн. (10 % від суми сплати, за прострочення у 28 днів з 30 грудня 2015 року по 27 січня 2016 року).

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги твердження позивача про те, що товариству невідомо походження недоїмки в розмірі 35750,00 грн., з огляду на наступне.

Встановлено, що Луцькою ОДПІ у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 22 травня 2012 року № 0004402301, яким ПАТ «Електротермометрія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 115683,50 грн. (а.с.72). Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у судовому порядку до Волинського окружного адміністративного суду (справа №2а/0370/1606/12), однак постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року позивачу в позові відмовлено. Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було погоджено застосування процедури податкового компромісу з ПАТ «Електротермометрія» по неузгоджених сумах податкових зобов'язань (115140,00 грн.) по податковому повідомленню-рішенню від 22 травня 2012 року № 0004402301 на загальну суму 79390,00 грн., та винесено рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу від 27 березня 2015 року № 4797/10/03-18-22-01 (а.с.114).

Також встановлено, що Львівським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу від 27 травня 2015 року, якою постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року у справі № 2а-1606/12/0370 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2012 року № 0004402301 на суму 79390,00 грн. - визнано нечинною, а провадження в даній частині закрито, в решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року - залишено без змін (а.с.115-118). Таким чином, не скасованою залишилась сума у розмірі 35750,00 грн. (115140,00 грн. - 79390,00 грн. = 35750,00 грн.).

Із зворотного боку облікової картки платника податків ПАТ «Електротермометрія» вбачається, що станом на 13 липня 2015 року у позивача по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів послуг була наявна недоїмка в розмірі 35750,00 грн., яка виникла внаслідок несплати грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 22 травня 2012 року № 0004402301 та яка погашена платіжним дорученням від 14 липня 2015 року № 1966, у зв'язку з чим до позивача була застосована штрафна санкція в сумі 3575,00 грн. (10 % від суми сплати за прострочення у 1 день з 13 липня 2015 року по 14 липня 2015 року) (а.с.111).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Електротермометрія» не було вчасно сплачено грошових зобов'язань самостійно визначених та задекларованих ним у вищезазначених деклараціях з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації та грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2016 року № 3541401, яким на позивача накладено штраф у розмірі 9,41 грн. та податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2016 року № 0005252200, яким на позивача накладено штраф у розмірі 3595,93 грн. Головного управління ДФС у Волинській області - відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та не підлягають скасуванню.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року в справі № 803/1723/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Ухвалу складено в повному обсязі 24 березня 2017 року.