Ухвала суду № 65502491, 22.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/245/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Бєлової Л.В., Кузьмишиної О.М.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника третьої особи ПАТ «Дельта Банк»: Джуми Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Соломянський» до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, -

У с т а н о в и в :

ТОВ «Спортивний клуб «Соломянський» звернулося у суд із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, у якому просило скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12060557 від 01 квітня 2014 року 07:34:52 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12060578 від 01 квітня 2014 року 07:47:45, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем, щодо заміни умов обтяження нерухомого майна: м. Уманська, буд.47, з №1 по №21 (групи приміщень №91) в літ. А.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що державна реєстрація прав на підставі договору відступлення прав вимоги від 27 вересня 2013 року відповідачем здійснена з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Судом установлено, що 01 квітня 2014 року відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12060557, яким внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме до запису про іпотеку №5194604, та проведено державну реєстрацію іншого речового права - іпотеки за ПАТ «Дельта Банк» на майно позивача, а саме: інше нежиле приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №91) в літері А, загальною площею 428,10 кв.м., в АДРЕСА_1.

Окрім того, 01 квітня 2014 року відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12060578, яким проведено державну реєстрацію обтяження - заборону на нерухоме майно, а саме: інше нежиле приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №91) в літері А, загальною площею 428,10 кв.м., в АДРЕСА_1, за ПАТ «Дельта Банк» (обтяжувач), на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року №2466.

Уважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся у суд із адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Окрім того, за ч. 9 ст. 15 вказаного Закону державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Абз. 4 ч. 1 ст. 16 цього Закону передбачено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

Відповідно до абз. 1 п. 7 Порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 02 серпня 2011 року №1936а/5, користування інформацією про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна, що міститься у Державному реєстрі прав та Реєстрах, здійснюється користувачем виключно під час вчинення нотаріальних дій щодо цього об'єкта нерухомого майна.

Згідно із абз. 7 п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та х обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом установлено, що 09 жовтня 2006 року між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» укладено кредитний договір №49.29/26/06-Z.

09 жовтня 2006 року між позивачем та ПАТ «Кредитпромбанк» укладено іпотечний договір №49.8/26/1265/06, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрований в реєстрі за №4907.

Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору від 09 жовтня 2006 року у забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 09 жовтня 2006 року №49.8/26/06-Z позивач надав ПАТ «Кредитпромбанк» в іпотеку нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (групи приміщень №91) в літ. А, загальною площею 428,10 кв.м. (далі по тексту - нерухоме майно).

27 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстровано в реєстрі за №2466. Разом з тим, цим приватним нотаріусом державну реєстрацію заміни умов обтяження не було здійснено.

Заяву про державну реєстрацію іпотеки та обтяження на підставі договору від 27 вересня 2013 року подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальчуку С.П.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем порушено наведені вище вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, відповідно до ч. ч. 1,4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч.ч. 3,5,7 ст. 16 даного Закону разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

При отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

За ч. 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 ст. 24 Закону).

Відповідно до п. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно п.п. 67, 74 вищезазначеного Порядку для проведення державної реєстрації відступлення прав за іпотечним договором заявник також подає укладений в установленому законом порядку договір, відповідно до якого відбувається відступлення прав. Для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.

Так, матеріали справи підтверджують, що 01 квітня 2014 року відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12060557, №12060578.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у справі №826/12405/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 квітня 2014 року 07:34:52, індексний номер 12060557 та від 01 квітня 2014 року 07:47:45, індексний номер 12060578 щодо заміни умов обтяження нерухомого майна.

Вказаним судовим рішенням установлено, що з карток прийому заяв від 01.04.2014 року №12060556 та №12060577 убачається, що для державної реєстрації іпотеки та обтяження не подано договір відступлення прав вимоги від 27 вересня 2013 року, у зв'язку з чим, відповідач не мав права здійснювати державну реєстрацію іпотеки та обтяження, оскільки ПАТ «Дельта Банк» не подано відповідачу договір, на підставі якого така іпотека та обтяження виникли.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом не заслуговують на увагу, ураховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи підтверджується, що про наявність оскаржуваних рішень від 01 квітня 2014 року позивачу стало відомо 30 вересня 2015 року, а саме під час отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №44790269.

При цьому, ухвала Господарського суду м. Києва від 10.11.2014 року у справі №910/18509/14, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі, не свідчить про зворотнє.

Таким чином, адміністративний позов подано з дотриманням строку звернення, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, рішення місцевого суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя Л.В. Бєлова суддяО.М. Кузьмишина

(Повний текст ухвали складений 23 березня 2017 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Кузьмишина О.М.

Бєлова Л.В.