Ухвала суду № 65502199, 21.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" березня 2017 р.Справа № 804/6125/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника позивача Євтушенко О.В.,

представника відповідача Донцова Є.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 804/6125/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.09.2016 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2016 року №0005911401.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 5 вересня 2016 року №0005911401 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 669091,50 грн., у тому числі: 446061 грн. за податковим зобов'язанням, 223030,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції в частині про відмову в задоволенні позовних вимог скасувати та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 24426809), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська за №3282, станом на 01.04.2013 року перебуває на обліку в Дніпродзержиській ОДПІ. Позивач є платником ПДВ, свідоцтво від 01.02.2001 року №100286987 видане Царичанською ОДПІ.

Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну документальну перевірку ПрАТ з ІІ «Оріль-Лідер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої 13.07.2016 року складено акт №351/04-36/14-06/24426809 (а.с.11-60 т.1).

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Оріль-Лідер» п.198.5 ст.198, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст188, пп.«а» пп 195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого виявлено заниження платником податків ПДВ по загальній декларації на загальну суму 967794 грн., у тому числі січень 2015 року 182222 грн., травень 2015 року 331276 грн., грудень 2015 року 454296 грн..

Не погодившись з висновком, викладеним в акті перевірки, позивач подав до Дніпродзержинської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення до вказаного вище акту перевірки (а.с.61-63, 64-66 т.1).

В період з 04.08.2016 року по 17.08.2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ ІІ«Оріль-Лідер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року з обставин, що стали предметом оскарження, за результатами перевірки 25.08.2016 року складений акт №462/04-36/14-01/24426809 (а.с.67-111 т.1).

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Оріль-Лідер п.198.5 ст.198, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст188, пп.«а» пп 195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість по загальній декларації на загальну суму 628283 грн., в тому числі: січень 2015 року 189297 грн., лютий 2015 року 10372 грн., березень 2015 року 8412 грн., квітень 2015 року 6616 грн., травень 2015 року 340066 грн., червень 2015 року 14089 грн., липень 2015 року 17065 грн., серпень 2015 року 7181 грн., вересень 2015 року 7865 грн., жовтень 2015 року 7141 грн., листопад 2015 року 5779 грн., грудень 2015 року 14400 грн..

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 05.09.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення№0005911401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 942424,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 628283 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 314141,50 грн. (а.с.7 т.1).

Сума донарахувань з податку на додану вартість в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні складається з виявлених під час перевірки наступних порушень:

- заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 114785 грн., внаслідок застосування в технологічному процесі норм природного убутку товарів, що не є господарською діяльністю в розумінні п.198.5 ст.198 ПК України;

- заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2015 року на суму 331276,40 грн., внаслідок того, що при експорті/постачанні соняшникової олії до Малайзії ПрАТ «Оріль Лідер» зобов'язане було донарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму перевищення ціни придбання на ціною постачання;

- зменшення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації за січень 2015 року згідно зі сформованим на підставі зареєстрованих у грудні 2014 року податкових накладних залишком від'ємного значення на суму податку на додану вартість 182222 грн..

В частині задоволених позовних вимог постанова суду першої інстанції не оскаржується, а тому судом апеляціної інстанції в цій частині постанова суду першої інстанції не переглядається.

Доводи апеляційної скарги позивача стосуються правомірності зменшення ПрАТ «Оріль-Лідер» податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації за січень 2015 року згідно з сформованим на підставі зареєстрованих у грудні 2014 року податкових накладних залишком від'ємного значення на суму податку на додану вартість 182222 грн..

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

19.01.2015 року позивачем було подано до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларації з податку на додану вартість на грудень 2014 року з самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 148932 грн. (а.с.127-130 т.2).

Разом з податковою декларацією позивачем надіслано податковому органу розрахунок коригування сум податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (а.с.131-136 т.2).

24.02.2015 року позиваем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний податковий період - лютий 2015 року, звітний податковий період, за який виправляються помилки грудень 2014 року, яким до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року було включено суми податку по податковим накладним, зареєстрованими в грудні 2014 року, та у рядку 19 визначено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 182222 грн. (а.с.138-142 т.2).

Зазначений уточнюючий розрахунок прийнятий контролюючим органом, про що надіслано позивачу квитанцію №2 з поміткою «прийнято пакет» (а.с.146 т.2).

Таким чином, враховуючи уточнюючий розрахунок, за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року у позивача сформувалось від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 182222 грн..

24.02.2015 року позивачем було подано до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року з самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 241239 грн. (а.с.147-150 т.2).

Разом з податковою декларацією податковому органу надіслано розрахунок коригування сум податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.151-154 т.2).

В податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року №902221062 від 24.02.2015 року позивачем в розділі 3 «Розрахунки за звітний період» в розділі 21.1 перенесено з уточнюючого розрахунку суму 182222 грн., яка зменшила відповідні податкові зобов'язання за січень 2015 року.

Як зазначено в акті перевірки, ПрАТ «Оріль-Лідер» порушено п.7 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ( у разі виправлення показника рядка 20.2 декларації значення графи 6 такого рядка враховується при визначенні показника рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок), а саме: в податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року №9022121062 від 24.02.2015 року підприємством в розділі 3 «Розрахунки за звітний період» в рядку 21.1 «значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» перенесено суму 182222 грн. з уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2014 року №9022587792 від 24.02.2015 року, що призвело до зменшення відповідних податкових зобов'язань за січень 2015 року. Враховуючи вищевикладено, платник не мав права зменшувати податкові зобоввьязання по декларації за січень 2015 року згідно з оформленим залишком від'ємного значення на сумму ПДВ 182222 грн..

Надаючи оцінку правомірності таких дій позивача, суд першої інстанції вірно послався на Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (даної по тексту - Порядок №966), який був чинний на момент подання позивачем уточнюючого розрахунку за лютий 2015 року та податкової декларації за січень 2015 року.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №966 подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Згідно пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно пункту 7 розділу VI Порядку №966 у разі виправлення значення рядка 24 декларації за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 29 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що уточнюючий розрахунок від 24.02.2015 року було подано за звітний період лютий 2015 року, то правомірним є врахування значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку у податковій декларації за лютий 2015 року, а не січень 2015 року, з чим погоджується колегія суддів.

А відтак, визначення податковим органом в акті перевірки про наявність факту зменшення позивачем податкових зобов'язань у січні 2015 року, є правомірним.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій частині.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 804/6125/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 804/6125/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 24 березня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак