Постанова № 65502062, 16.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р. Справа № 804/5466/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Пелих А.А.

представника позивача: Дейнеженко Ю.С.,

представника відповідача: Бісєрова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними, визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило визнання незаконними дії відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення, за результатами якого винесено постанову №1-П-Ю від 31.03.2015р., а також визнати незаконною та скасувати постанову відповідача №1-П-Ю від 31.03.2015р. про накладення на позивача штрафу у сумі 450660,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем порушено встановлений законом порядок розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення порушення у сфері містобудування, а саме: не зважаючи на те, що представник позивача повідомив про неможливість прибуття 31.03.2015р. на розгляд вказаної справи та просив її перенести, відповідач, хоч і повідомив листом від 01.04.2015р. №1004-17/663 про перенесення розгляду справи на 07.04.2015р., проте, 07.04.2015р. фактично розгляд справи не здійснив, а видав представнику позивача вже готову постанову про накладення на позивача штрафу у сумі 450660,00грн. №1-П-Ю від 31.03.2015р. Наведені дії відповідача призвели до прийняття незаконної постанови та порушення прав позивача. Крім того, позивач зазначав, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу не враховано, що 13.11.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області вже було винесено постанову №174-Ю про накладення на позивача штрафу за це ж саме порушення. Отже, оскаржуваною постановою позивача вдруге притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що посадові особи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області під час проведення позапланової перевірки та під час винесення постанови діяли на законних підставах та в межах своєї компетенції. Так, під час проведення позапланової перевірки встановлено факт експлуатації не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва «Реконструкція автомобільного мосту через р. Вовча (II пусковий комплекс)», що підтверджується матеріалами фото та відеофіксації. При цьому експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва є триваючим правопорушенням, яке не усувається позивачем ще з 2012 року. Тому оскаржуваною постановою до позивача правомірно засновано штрафні санкції за порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Отже, відповідач не погоджується з доводами позивача відносно того, що останнього неправомірно притягнуто до відповідальності за одне й теж правопорушення двічі. Також відповідач зазначав, що 07.04.2015р. начальник управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради Дейнеженко Ю.С. була присутня під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та надавала свої доводи та пояснення. За результатами розгляду винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-П-Ю.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19 березня 2015 року фахівцями Павлоградського інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради на об'єкті будівництва «Реконструкція автомобільного мосту через річку Вовча (II пусковий комплекс)», за результатами якої складено акт від 19 березня 2015 року.

Означена перевірка проводилася в присутності начальника Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради Дейнеженко Ю.С. та начальника відділу реконструкції, будівництва та енергозбереження Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради Завгороднього А.Ю., а також за участі свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Як свідчить акт перевірки від 19.03.2015р., в ході проведення цієї перевірки встановлено факт експлуатації не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва «Реконструкція автомобільного мосту через р. Вовча (II пусковий комплекс)», що підтверджується матеріалами фото та відео фіксації, та є порушенням ч.8 ст.39, ч.9 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461.

У зв'язку із наведеним 19 березня 2015 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути порушення шляхом припинення експлуатації об'єкту «Реконструкція автомобільного мосту через р. Вовча (ІІ пусковий комплекс)» Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська до введення його в експлуатацію згідно чинного законодавства.

Крім того, 19 березня 2015 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому також зазначено про виявлене перевіркою порушення щодо здійснення руху автотранспорту на мосту без введення його в експлуатацію, а також про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 31.03.2015р. о 12год. 00хвил.

Як свідчать акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.03.20156р., начальник Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради Дейнеженко Ю.С. та начальник відділу реконструкції, будівництва та енергозбереження Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради Завгородній А.Ю., які були присутні під час проведення перевірки, відмовились від підпису та отримання примірників цих документів.

Відповідно до п.3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995р. (далі - Порядок №244) та п.21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

На виконання вказаних положень п.3 Порядку №244 та п.21 Порядку №553 посадовими особами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області направлено на юридичну адресу позивача матеріали перевірки рекомендованим листом з описом вкладення.

Як зазначалося вище, в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності були вказані дата, час та місце розгляду справи.

31 березня 2015 року на адресу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області надійшло клопотання від представника позивача Дейнеженко Ю.С. про відкладення розгляду справи з посиланням на наявність поважних причин для цього, яке було задоволено відповідачем та перенесено розгляд справи на 07.04.2015р. о 12год. 00хвил., про що повідомлено Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради листом від 01.04.2015р. №1004-17/663.

07 квітня 2015 року відбувся розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-П-Ю, якою визнано Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», що виразилося у експлуатації не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва «Реконструкція автомобільного мосту через р. Вовча (II пусковий комплекс)» та є порушенням ч.8 ст.39, ч.9 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, та за що на позивача накладено штраф у сумі 450660,00грн.

Дійсно постанова №1-П-Ю датована 31.03.2015р.

При цьому представник відповідача суду пояснив, що в даті постанови відбулася технічна помилка, оскільки її проект готувався 31.03.2015р. (датою, на яку призначалося перше слухання справи), проте, фактично це рішення прийнято 07.04.2015р. за результатами розгляду справи, участь в якому брав представник позивача, надаючи свої пояснення з приводу встановлених перевіркою обставин.

Вирішую позовні вимоги, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Згідно з абз.2 п.1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

За змістом приписів п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з п.18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п.19, п.20 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Пунктом 21 Порядку №553 передбачено, що у разі якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №735) (далі - Порядок №244).

Відповідно до п.2 Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно з п.3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 16 Порядку №244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до п.17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з п.19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Пунктом 22 Порядку №244 встановлено, що за результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, як постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу).

Як зазначалося вище, судом встановлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності дійсно відбувся 07.04.2015р.

При цьому представник позивача Дейнеженко Ю.С. суду пояснила, що дійсно вона приїздила 07.04.2015р. до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області і цієї ж дати відбулася бесіда з приводу виявленого перевіркою порушення, проте, вона вважає, що така бесіда не є розглядом справи, а є лише бесідою, під час якої вона надала свої пояснення, тим більше, що рішення за результатами розгляду цієї справи прийнято не 07.04.2015р., а датоване 31.03.2015р., тобто тоді справа і розглядалася.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача та вважає, що вони не спростовують встановлених судом обставин відносно того, що розгляд справи дійсно відбувся 07.04.2015р., при цьому відповідачем забезпечено право позивача взяти участь у розгляді цієї справи через свого представника, який, скориставшись цим правом, надав свої пояснення щодо встановленого перевіркою порушення. Допущення технічної помилки при виготовленні постанови у зазначенні її дати не спростовує вищенаведене та не може свідчити про протиправність цього рішення.

Тим більше, що матеріалами справи, в тому числі матеріалами фото фіксації, здійсненої під час перевірки, копії якої долучено до матеріалів справи, підтверджено, що об'єкт «Реконструкція автомобільного мосту через річка Вовча (ІІ пусковий комплекс)» дійсно експлуатувався до введення в експлуатацію шляхом здійснення по ньому руху автотранспорту.

Факт експлуатації цього об'єкта без введення його в експлуатацію визнається і позивачем, про що представник Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради надав відповідні пояснення у судовому засіданні, зазначивши, що дійсно по мосту здійснюється рух автотранспорту і міст використовується за його цільовим призначенням.

Також представник позивача суду пояснив, що будівельні роботи цього об'єкта фактично закінчені у 2012 році, проте, не були повністю оплачені і на даний час існує кредиторська заборгованість на суму 1300000грн. перед будівельниками і підрядниками, через що останні не підписують декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що, в свою чергу, унеможливило ввести об'єкт в експлуатацію, тому він і використовується за цільовим призначенням без введення в експлуатацію.

При цьому відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Аналогічна заборона закріплена п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461.

Таким чином, факт допущення позивачем порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, є встановленим та підтвердженим матеріалами справи.

Згідно з абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, як експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

З огляду на вказані приписи законодавства, відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності за порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, шляхом накладення на нього штрафу відповідно до абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 450660,00грн. згідно з постановою №1-П-Ю.

Щодо доводів позивача відносно того, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу не враховано, що 13.11.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області вже було винесено постанову №174-Ю про накладення на позивача штрафу за це ж саме порушення, отже, оскаржуваною постановою позивача вдруге притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що дійсно 13 листопада 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області на підставі розгляду матеріалів перевірки від 01.11.2012р., а саме: акта перевірки від 01 листопада 2012 року за №276, протоколу про порушення у сфері містобудування від 01 листопада 2012 року та припису від 01 листопада 2012 року №5-П, винесено постанову №174-Ю про накладення на Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради штрафу на підставі абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 413660,00грн. за порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: надання дозволу на здійснення руху автотранспорту на об'єкті будівництва «Реконструкція автомобільного мосту через р. Вовча (II пусковий комплекс)» без введення його в експлуатацію згідно чинного законодавства.

Вищевказана постанова від 13.11.2012р. №174-Ю про накладення на Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради штрафу була оскаржена останнім у судовому порядку.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015р. у справі №К/800/52818/14 рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі були скасовані та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради про скасування постанова від 13.11.2012р. №174-Ю відмовлено.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015р. у справі №К/800/52818/14 є такою, що набрала законної сили.

При цьому за змістом приписів ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015р. у справі №К/800/52818/14 встановлено, що на момент проведення перевірки 01.11.2012р. дійсно мав місце факт експлуатації об'єкта «Реконструкція автомобільного мосту через р. Вовча (ІІ пусковий комплекс)» до введення в експлуатацію шляхом здійснення руху автотранспорту, що є порушенням частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Водночас, як зазначалося вище, 01 листопада 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки від 01 листопада 2012 року за №276 було винесено припис №5-П про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою до 31 грудня 2012 року усунути порушення шляхом введення в експлуатацію об'єкту «Реконструкція автомобільного мосту через р. Вовча (ІІ пусковий комплекс)».

Як встановлено судом під час розгляду цієї справи, станом на 31 березня 2015 року порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивачем так усунуто і не було, оскільки станом на цей час об'єкт «Реконструкція автомобільного мосту через р. Вовча (ІІ пусковий комплекс)» так і не введений в експлуатацію, проте його експлуатація продовжується. Отже, допущене позивачем порушення є триваючим і відповідачем правомірно притягнуто Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради до відповідальності за це згідно з постановою №1-П-Ю.

За наведених обставин, посадові особи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області під час проведення позапланової перевірки та під час винесення постанови діяли на законних підставах та в межах своєї компетенції, а постанова про накладення на позивача штрафу є обґрунтованою та правомірною.

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на те, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставки судового збору у таких розмірах: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як слідує з позову, він містить майнову вимогу щодо визнання незаконною та скасування постанови відповідача про накладення на позивача штрафу у сумі 450660,00грн.

Таким чином, судовий збір за вимогу майнового характеру складає 4872,00грн. (із розрахунку - 4 розміри мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2015р. становить 1218,00грн., оскільки 2 відсотки розміру майнових вимог складають 9013,20грн. і не можуть бути застосовані, так як встановлено обмеження не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати).

При цьому позивачем при подачі даного адміністративного позову сплачено судовий збір згідно з квитанцією №16 від 15.04.2015р. лише на суму 73,08грн., отже, не у повному розмірі, тому з останнього має бути стягнута решта судового збору у розмірі 4798,92грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними, визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 26137720) на користь бюджету решту суми судового збору у розмірі 4798,92грн. (чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім гривень дев'яносто дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова