Постанова № 65501522, 19.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 р. Справа № 804/4060/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді судді суддіЄфанової О.В. Турової О.М. Захарчук-Борисенко Н.В. при секретаріГерманюк Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_5 Армашова І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_7 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в якому позивач просить:

- визнати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 727-то від 14.06.2016 року "Про звільнення ОСОБА_7." протиправним;

- скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 727-то від 14.06.2016 року "Про звільнення ОСОБА_7

- зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити мене, ОСОБА_7, на роботі, на посаді заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області;

- стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на мою користь заробітну плату (середній заробіток) за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 27.04.2016р. призначений на посаду заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області. У зв'язку зі службовою необхідністю прибув 14.06.2016 року до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та отримав копію наказу №727-то від 14.06.2016 року про звільнення за згодою сторін на підставі заяви позивача. Так як ніякої заяви про звільнення за згодою сторін з посади позивач не писав і його волі на таке звільнення не було, позивач вважає, своє звільнення незаконним та таким, що не відповідає вимогам закону.

Представник відповідача надав заперечення в яких зазначив, що підставою для видачі спірного наказу була власноручно за власним бажанням написана заява позивача, в якій відображено його бажання звільнитися з посади за угодою сторін. Зазначена заява в автоматизованій системі загального діловодства Держгеокадастру зареєстрована 14.06.16 за вх. № 23-21626/0/1-16.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 503-то від 27 квітня 2016 року ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області, як такого, що успішно пройшов стажування на цій посаді.

На виконання листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 23-4-7777.9-6498/2-16 від 13 червня 2016 р. у зв'язку зі службовою необхідністю позивач прибув 14.06.2016 року до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за адресою: МСП 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3.

Під час перебування в Держгеокадастрі позивачу надано копію наказу Держгеокадастру № 727-то від 14 червня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_7.", зі змісту якого вбачається, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України позивача звільнено за згодою сторін, підстава звільнення: заява ОСОБА_7

Не погоджуючись зі своїм звільненням ОСОБА_7 вказує на те, що заяву, на підставі якої прийнято спірний наказ, він не подавав.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулює Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (зі змінами та доповненнями).

Підстави припинення державної служби визначені статтею 30 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон).

За змістом положень частини першої указаної статті Закону, державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці .

Підстави припинення трудового договору (звільнення з роботи) перелічені, зокрема, у статті 36 КЗпП України.

Згідно зі пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є угода сторін.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що за згодою сторін може припинятись як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Таке припинення можливе у будь-який час, коли між власником або уповноваженим ним органом і працівником досягнуто згоду про припинення трудового договору. Пропозиція про припинення трудового договору може надходити як з боку працівника, так і власника або уповноваженого ним органу. Якщо інша сторона погоджується з висловленою пропозицією, то вважається, що сторони досягли угоди про припинення трудового договору, і працівник звільняється з роботи.

Закон не встановлює форми угоди сторін про припинення трудового договору. Тому така згода може бути вираженою як в усній, так і письмовій формі. Якщо пропозиція про припинення трудового договору надходить від працівника, то він подає письмову заяву, в якій викладає своє прохання про звільнення його з роботи.

Однією з ознак, характерних для звільнення за згодою сторін, тобто взаємного волевиявлення, є відсутність зобов'язань сторін виконувати будь-які процесуальні дії одна стосовно іншої у вигляді попередження, зобов'язання щодо працевлаштування, подання, погодження звільнення з відповідним органом тощо.

Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 № 9 звернув увагу судів на те, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

Згідно зі п. 18 вищезазначеної постанови Пленуму, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення.

Відповідно до Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №731 (далі - Порядок № 731), заяви про призначення, переміщення на іншу посаду, звільнення з посади оформляються власноручно.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він був безпосереднім керівником позивача (на час виникнення спірних правовідносин, що не заперечується сторонами) та зазначив, що умовою призначення позивача на посаду разом з пакетом документів про призначення необхідно було написати заяву про звільнення.

Крім того, суд звертає увагу, що в заяві про звільнення за згодою сторін відсутні такі реквізити як дата формування самої заяви, дата, з якої позивач бажає бути звільненим та підстави такого звільнення ОСОБА_7

Також, представник відповідача пояснив, вказана заява отримана через скриньку для інформаційний запитів та звернень громадян, що, на думку суду, є не вірним способом підтвердження волевиявлення особи, що направлене на розірвання трудового договору.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваного наказу та необхідності його скасування.

Згідно статті 235 КЗпП України У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 727-то від 14.06.2016 року "Про звільнення ОСОБА_7.".

Зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити ОСОБА_7 на посаді заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області.

Зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру нарахувати та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.06.2016р. по час поновлення на роботі.

Допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_7 на посаді заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2016 року

Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Єфанова О.М. Турова Н.В. Захарчук-Борисенко