ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" березня 2017 р. м. Київ К/800/29479/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Заїки М.М., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Коцюбинської селищної ради Київської області, секретаря Коцюбинської селищної ради Главацької Юлії Олександрівни про визнання відсутньою компетенції (повноважень), за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року, -
у с т а н о в и л а :
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Коцюбинської селищної ради Київської області (далі - Рада), секретаря Ради Главацької Юлії Олександрівни в якому просила: визнати відсутньою компетенцію (повноваження) Ради при прийнятті 8 квітня 2016 року рішення № 60-5-VІІ «Про дострокове припинення повноважень Коцюбинського селищного голови ОСОБА_4» (далі - спірне рішення № 60-5-VІІ); визнати відсутньою компетенцію (повноваження) секретаря Ради при підписанні у якості виконуючої обов'язки Коцюбинського селищного голови спірного рішення № 60-5-VІІ; визнати відсутньою компетенцію (повноваження) Ради при прийнятті 8 квітня 2016 року рішення № 61-5-VІІ «Про виконання обов'язків Коцюбинського селищного голови» (далі - спірне рішення № 61-5-VІІ); визнати відсутньою компетенцію (повноваження) секретаря Ради при підписанні у якості виконуючої обов'язки Коцюбинського селищного голови спірного рішення № 61-5-VІІ.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що відповідачі не мали повноважень (компетенції) на прийняття і підписання спірних рішень, якими достроково припинені її повноваження і покладено виконання обов'язків Коцюбинського селищного голови на секретаря Ради, а тому ОСОБА_4 просила про задоволення позову.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити позов.
Разом з тим, 20 березня 2017 року на розгляд судді - доповідача надійшла заява позивача про відмову від адміністративного позову, а також клопотання її представника у якому останній просить прийняти відмову ОСОБА_4 від позову, скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалених у цій справі по суті спору та закрити провадження у справі.
В обґрунтування вимог заяви і клопотання позивач та її представник посилались на наявність у ОСОБА_4 такого процесуального права і просили задовольнити їх вимоги.
Оскільки жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів, на підставі пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи заяви і клопотання, матеріали справи, колегія суддів, дійшла висновку про їх задоволення з огляду на наступне.
Так, у відповідності до статті 219 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.
В свою чергу, частинами 1, 2, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Окрім цього, за приписами пункту 7 частини 1 статті 223, частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
Виходячи із змісту поданої позивачем та її представником заяви і клопотання, матеріалів справи, колегія суддів не встановила обставин, передбачених частиною 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких відмова від адміністративного позову не може бути прийнята судом.
Також, суд роз'яснює наслідки відмови від адміністративного позову, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 109, частиною 3 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі, а повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ураховуючи наведене, заява позивача і клопотання її представника про відмову від адміністративного позову, скасування судових рішень, ухвалених у цій справі та закриття провадження у справі підлягають задоволенню, а постанова Ірпінського міського суду Київської області від 12 липня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року скасуванню.
За правилами статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись статтями 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Заяву ОСОБА_4 і клопотання її представника ОСОБА_6 задовольнити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Судді: М.М. Заїка
Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
Судове рішення № 65501364, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 367/4331/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: