Ухвала суду № 65501239, 21.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 березня 2017 року м. Київ К/800/8277/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі за позовом Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправними дії та рішення, скасування постанови та зобов'язання вчинення певних дій,

в с т а н о в и в :

Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії та рішення державного виконавця Вознюк Інни Яківни, які полягають у винесенні постанови про накладення штрафу від 01.02.2016 у ВП №43485781, скасувати постанову про накладення штрафу від 01.02.2016 у ВП №43485781 та зобов'язати управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області закінчити виконавче провадження ВП №43485781 через неможливість здійснити повне виконання постанови Рівненського районного суду від 17.02.2014 по справі №570/4543/13-а.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року позовну заяву Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними дії та рішення, скасування постанови та зобов'язання вчинення певних дій повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Позивач, як сторона виконавчого провадження - боржник, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії та рішення державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01.02.2016 у ВП №43485781, прийнятої у межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №570/4543/13-а, виданого 20.05.2014 Рівненським районним судом Рівненської області.

З наведених обставин слідує, що позивач оскаржив рішення державної виконавчої служби під час виконання останнім судового рішення Рівненського районного суду Рівненської області у справі за правилами пунктів 1 - 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Пункт 5 частини першої статті 18 та частина шоста статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Відповідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (з наступними змінами та доповненнями) до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними або господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників. Місцевим загальним судам як адміністративним судам також предметно підсудні адміністративні справи з приводу оскарження постанов державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу в ході виконання ними ухвалених цими судами рішень.

Отже, даний спір не підсудний Рівненському окружному адміністративному суду.

Крім того, судами враховано ту обставину, що Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області вже зверталося з даною позовною заявою до Рівненського районного суду Рівненської області. Ухвалою судді від 22.02.2016 у справі №570/1025/16-а позовну заяву повернуто позивачу. При цьому, суд виходив з того, що вказана позовна заява повинна пред'являтися до суду за місцезнаходженням відповідача.

Отже, ухвала Рівненського районного суду Рівненської області від 22.02.2016 у справі №570/1025/16-а не свідчить про те, що переданий позивачем на вирішення суду спір належить до юрисдикції Рівненського окружного адміністративного суду, а лише стосується невірного визначення позивачем територіальної підсудності справи.

У касаційній скарзі Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що саме Рівненський окружний адміністративний суд повинен був розглядати даний спір.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі за позовом Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправними дії та рішення, скасування постанови та зобов'язання вчинення певних дій,.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка