Ухвала суду № 65500649, 22.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 876/9812/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сеника Р.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача Ільїнської О.Л.,

представника відповідача Гурняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Галичина» до Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірним і часткове скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2016 року приватне акціонерне товариство «Галичина» (далі - ПрАТ «Галичина») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх позовних вимог просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Сокальська ОДПІ) від 15.01.2016 року № 0000011700 в частині збільшення суми грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) на суму 389970,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 05.05.2016 року № 37-00 у частині податкового боргу на суму 389970,20 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 року у справі № 813/3342/16 позов було задоволено повністю.

У апеляційній скарзі правонаступник Сокальської ОДПІ - Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Червоноградська ОДПІ) - просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ПрАТ «Галичина» у повному обсязі.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП МГУ ДФС) була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Галичина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 05.01.2016 року № 3/28-06-22-20/25553579.

На підставі вказаного акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.01.2016 року №0000011700.

Відповідно до акту перевірки податковим органом було встановлено порушення п. 31.1, п.31.3 ст. 31; п.36.1 ст.36; п.54,2 ст.54; п.57,1 ст.57; пп. 168.1.1, пп.168.1.2, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168; пп. 169.2.4 п. 169.2, п.п.169.4.2 ст. 169; пп. «а», «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого позивачем, як податковим агентом, несвоєчасно було перераховано до бюджету ПДФО протягом 2014 року в сумі 1808184,10 грн. і не перераховано до бюджету ПДФО за 2014 рік в сумі 688063,60 грн., а також через непроведення перерахунку по втрачених податкових соціальних пільгах донараховано ПДФО в сумі 893,03 грн. за 2014 рік та штрафу 1043,42 грн.

При цьому апелянт наполягає на тому, що відповідно до приписів ст.ст. 1, 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343) дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Справу про банкрутство ПрАТ «Галичина» порушено постановою від 24.11.2015 року, а вимога до боржника виникла після порушення справи про банкрутство.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ПрАТ «Галичина».

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечила обґрунтованість доводів апелянта. Просила залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ «Галичина», суд першої інстанції виходив із того, що СДПІ з ОВП МГУ ДФС проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 05.01.2016 року № 3/28-06-22-20/25553579.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2016 року № 0000011700, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 1415828,66 грн. за платежем ПДФО. Сокальською ОДПІ (Радехівське відділення) винесено податкову вимогу від 05.05.2016 року № 37-00.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що господарським судом Львівської області за заявою ТОВ «Милкоу-Україна» від 29.10.2015 року було порушено провадження у справі № 914/3734/15 про банкрутство ПрАТ «Галичина» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 25.11.2015 року оприлюднено оголошення № 25383 на сайті Вищого господарського суду України.

Виходячи із приписів ст. 19 Закону № 2343 суд першої інстанції дійшов висновку, що режим мораторію поширюється на ті зобов'язання, термін виконання яких настав до дня його введення, тобто якщо початок строку виконання зобов'язань припадає на дату, яка передує введенню мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Оскільки постановою господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року у справі № 914/3734/15 порушено провадження про банкрутство ПрАТ «Галичина» та введено мораторій, то у відповідача не було правових підстав призначати та проводити перевірку підприємства, що визнане банкрутом, та розраховувати пеню по зобов'язанням, що вважаються погашеними.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 15.01.2016 року № 0000011700 в частині збільшення суми грошового зобов'язання із ПДФО на суму 688 956,50 грн., у т.ч. фінансовими (штрафними) санкціями 389 970,20 грн., та податкова вимога від 05.05.2015 року № 37-00 в частині податкового боргу на суму 389 970, 20грн. підлягають скасуванню.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону № 2343 кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Положення ст. 12 Закону № 2343 встановлюють, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

На переконання апеляційного суду, критерієм поділу кредиторів на конкурсних та поточних є час виникнення вимоги щодо грошового зобов'язання боржника відносно рішення господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство. Якщо вимоги до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та їх вимога не забезпечена заставою майна боржника, такий кредитор набуває статусу конкурсного, якщо після - поточного.

Як убачається з фактичних обставин цієї справи, вимоги податкового органу щодо сплати позивачем штрафних (фінансових) санкцій виникли внаслідок встановлення СДПІ з ОВП МГУ ДФС у ході проведеної перевірки ПрАТ «Галичина» за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року (акт від 05.01.2016 року № 3/28-06-22-20/25553579) фактів порушень вимог податкового законодавства щодо належного нарахування та сплати ПДФО у 2014 році.

Разом із тим, оскільки постановою господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року у справі № 914/3734/15 було порушено провадження про банкрутство ПрАТ «Галичина» та введено мораторій, то суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття рішення про нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за його зобов'язаннями, які виникли у відповідності до вимог податкового законодавства впродовж 2014 року, тобто до запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.

При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що зобов'язання у ПрАТ «Галичина» по нарахуванню та сплаті ПДФО, як податкового агента, виникли внаслідок вимог закону, а не внаслідок прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення Сокальською ОДПІ від 15.01.2016 року № 0000011700.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 813/3342/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Р.П.Сеник

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 24 березня 2017 року.