Ухвала суду № 65500538, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14291/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

23 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бєлової Л.В.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Мірель Торг» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мірель Торг» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2016 року №0031031201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку позивача з питань своєчасності сплати суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 27.05.2016 №3418/26-54-12-01-11 року.

В ході проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ПП «МІРЕЛЬ ТОРГ» вимог абз. 1 п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність сплати сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2014 року та квітень 2016 року, відповідальність за що передбачена п. 126.1 статті 126 ПК України.

На підставі вищеозначеного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість від 13.06.2016 року №0031031201 у сумі 11328,95 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчить про своєчасність сплати позивачем сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, визначені ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст. 203 ПК України).

Так, відповідно до п. 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано:

- за січень 2014 року податкову декларацію №9008838984 від 20.02.2014 року на суму податкового зобов'язання у розмірі 31442,11 грн.;

- за лютий 2014 року податкову декларацію №9014841827 від 20.03.2014 року на суму податкового зобов'язання у розмірі 5314,80 грн.;

- за березень 2014 року податкову декларацію №9021938579 від 18.04.2014 року на суму податкового зобов'язання у розмірі 10455,39 грн.;

- за квітень 2014 року податкову декларацію №9028461839 від 19.05.2014 року на суму податкового зобов'язання у розмірі 10815,72 грн.;

- за лютий 2016 року податкову декларацію №9049480658 від 05.04.2016 року на суму податкового зобов'язання у розмірі 113154,00 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджується сплата ПП «Мірель Торг» податку на додану вартість за січень 2014 року у розмірі 31442,11 грн. згідно платіжного доручення від 20.02.2014 №137; за лютий 2014 року у розмірі 5314,80 грн. згідно платіжного доручення від 24.03.2014 №229; за березень 2014 року у розмірі 10455,39 грн. згідно платіжного доручення від 22.04.2014 №325; за квітень 2014 року у розмірі 10815,72 грн. згідно платіжного доручення від 23.05.2014 №419; за лютий 2016 року у розмірі 113154,00 грн. згідно платіжного доручення від 05.04.2016 №05303986.

Наведене свідчить про повноту та своєчасність сплати позивачем сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, визначені ПК України.

Жодних належних та допустимих доказів на спростування зазначених вище обставин податковим органом в ході судового розгляду справи надано не було. Докази подані апелянтом як свідчення заборгованості позивача перед бюджетом, не є допустимими у розумінні ст.70 КАС України, адже стосуються нарахування штрафних санкцій за період, що не відноситься до предмету доказування по даній справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2016 року №0031031201.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24 березня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Парінов А.Б.

Бєлова Л.В.