Постанова № 65500257, 22.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Васильєва Ірина Анатоліївна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року справа №805/515/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.

Представників:

позивача - Міщанін А.В.,

відповідача - Сороки С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № 805/515/15-а за позовом Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення податку на прибуток у сумі 17 955 599 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2015 року Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Донецькій області (далі - позивач, Красноармійська ОДПІ, правонаступником якої у подальшому є Покровська ОДПІ ГУ ДФС) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» (далі - відповідач, ДП «Селидіввугілля») з вимогами про стягнення податку на прибуток у сумі 17 955 599 грн. (том 1 арк. справи 3-5).

Позивач додаткового повідомив, що вже звертався до суду з такими вимогами в рамках справи № 805/8047/14, яка не розглянута по суті, оскільки є втраченою.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду 04 березня 2015 року вказаний адміністративний позов задоволений, стягнуто з розрахункових рахунків державного підприємства «Селидівввугілля» заборгованість з податку на прибуток у розмірі 17 955 599 (сімнадцять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень на користь державного бюджету на р\р 31118002700070, відкритий в ГУ ДКСУ в Донецькій області код ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016 (том 1 арк. справи 102-103).

Не погодившись із вищенаведеною постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу (далі - апелянт, ДП «Селидіввугілля»), в обґрунтування якої посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки до складу суми, яку просить стягнути позивач включені суми по ппр: форми "Р" № 0000582342/0 від 26.01.2007 року на суму основного платежу 2 014 941,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1 722 837,00 грн.; форми "Р" № 0000222342/0 від 30.05.2008 року на суму основного платежу 2 679 914,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1 877 747,00 грн., по стягненню за якими пройшов строк давності, встановлений статтею 101.2 ПК України, а тому не має підстав для стягнення боргу з податку на прибуток (том 1 арк. справи 112-116).

Таким чином спірним питанням даної справи є стягнення з підприємства суми податку на прибуток, в основу якої входять податкові повідомлення-рішення з моменту набуття статусу узгодженого грошового зобов'язання з урахуванням їх строку давності.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішенням, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, зазначає, що відповідно до підпункту 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктами 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В свою чергу, порядок реалізації права контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу у контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, оскільки норми Податкового кодексу України є такими, що кореспондуються та визначають строк стягнення податкового зобов'язання протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Як встановлено судом, в основу стягнення ВХОДЯТЬ суми за наступними податковими повідомленнями - рішеннями:

1) форми «Р» № 0000582342/0 від 26.01.2007 року на суму основного платежу 2014941,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1722837,00 грн.;

2) форми «Р» № 0000222342/0 від 30.05.2008 року на суму основного платежу 2679914,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1877747,00 грн.;

3) форми «Р» № 0000012342 від 18.01.2012 року на суму основного платежу 7728128,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1932032,00 грн.

При цьому суд звертає увагу, що:

1) податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000582342/0 від 26.01.2007 року на суму основного платежу 2 014 941,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1 722 837,00 грн. - є узгодженим з 26 січня 2007 року, оскільки не оскаржувалось відповідачем в судовому порядку, а отже є узгодженим, з урахуванням чого строк стягнення податкового боргу за вказаним ппр спливає 27 січня 2010 року, а як вказувалось судом вище позивач звернувся до суду вперше з даним позовом про стягнення в 2014 році (справа 805/8047/14), та з повторним позовом у даній справі в 2015 році. При цьому колегія суддів не приймає посилання позивача на те, що вказане ппр було оскаржене в судовому порядку рамках справи № 2а/0570/13261/2012, оскільки предметом наведеної справи є інше податкове повідомлення-рішення від 23 листопада 2006 року № 0000582342/2 (том 1 арк. справи 23, 129, 130, 131-136, 142-149).

2) податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000222342/0 від 30.05.2008 року на суму основного платежу 2 679 914,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1 877 747,00 грн.; - є узгодженим з 15 вересня 2009 року на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 2-а-29211/2008, якою залишено без змін постанову суду першої інстанції про визнання недійсним ппр форми «Р» № 0000222342/0 від 30.05.2008 року, оскільки ВАСУ ухвалою від 06 вересня 2011 року закрило провадження за касаційними скаргами, таким чином строк стягнення податкового боргу за вказаним ппр сплив у вересні 2012 року, а як вказувалось судом вище позивач звернувся до суду вперше з даним позовом про стягнення вказаної суми в 2014 році (справа 805/8047/14), та з повторним позовом у даній справі в 2015 році (том 1 арк. справи 61, 158-159, 160).

3) з приводу податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012342 від 18.01.2012 року на суму основного платежу 7 728 128,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1 932 032,00 грн., то останнє є узгодженим з 15 січня 2017 року на суму 47 530 грн., оскільки за постановою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі 805/200/16-а наведене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 9 612 630 грн. (у тому числі за основним платежем - 7 690 104 грн. та за штрафними санкціями 1 922 526 грн.), тому сума за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000012342 від 18.01.2012 року станом на 15 січня 2017 року складає 47 530 грн., яка і підлягає стягненню з розрахункових рахунків підприємства (том 1 арк. справи 84, том 2 арк. справи 20, 21-22).

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000012342 від 18.01.2012 року на суму 47 530 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № 805/515/15-а, - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № 805/515/15-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 17 955 599 грн.,- задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства «Селидівввугілля» на користь державного бюджету на р\р 31118002700070, відкритий в ГУ ДКСУ в Донецькій області код ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016 податковий борг з податку на прибуток в розмірі 47 530 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот тридцять грн.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі складена 23 березня 2017 року.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар