Ухвала суду № 65500080, 23.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/7009/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Жук М.В.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/3667/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді: - Ратнікової В.М.

суддів: - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_7 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_5, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_5, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про здійснення кредитування № 05.1-165ю/2013/2-1 від 24.09.2013 року та кредитним договором № 05.1-166ю/2013/2-1 від 24.09.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України-Експрес», в розмірі 7 246 485 грн. 74 коп., відповідно до умов договору наступної іпотеки № 04-645/1-1 від 24.09.2013 року, звернуто стягнення на предмети іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_5, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 4 330 000 грн. 00 коп.

В рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про здійснення кредитування № 05.1-165ю/2013/2-1 від 24.09.2013 року та кредитним договором № 05.1-166ю/2013/2-1 від 24.09.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України-Експрес», в розмірі 7 246 485 грн. 74 коп., відповідно до умов договору іпотеки № 04-646/1-1 від 24.09.2013 року, звернуто стягнення на предмети іпотеки - машиномісце № 220, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 6, що належить ОСОБА_5, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 627 160 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» у відшкодування витрат по сплаті судового збору 3654,00 грн..

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи. Поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що за умовами кредитних договорів Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» було наділене правом списувати кошти з рахунків боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес», проте, враховуючи, що наразі ПАТ «Банк Національний Кредит» перебуває в стані ліквідації і не проводить розрахунко - касові операції, позичальник не може фактично перевірити, яка сума була списана з його рахунків в порядку погашення боргу та чи врахована ця сума в розрахунку заборгованості. Зазначила, що позивач не надав суду для дослідження актуальну на момент розгляду справи виписку по рахунку ТОВ «Кур'єрська авіапошта України - Експрес», а суд вирішив спір без вивчення такої виписки, що свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи. Посилалася на те, що кредитні кошти були надані Товариству «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» в іноземній валюті - доларах США, що суперечить положенням Конституції України та Цивільного кодексу України, так як єдиним законним платіжним засобом на території України є національна грошова одиниця гривня.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. В попереднє судове засідання, призначене на 02 березня 2017 року, відповідач та її представник також не з'явилися, від представника відповідача ОСОБА_12 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням у щорічній відпустці до 21 березня 2017 року. Вказане клопотання колегією суддів було задоволено, розгляд справи відкладено з урахуванням тривалості відпустки представника відповідача. Після відкладення розгляду справи ОСОБА_5 та її представник станом апеляційного провадження не цікавилися, дату наступного судового засідання не з'ясували, поштові направлення від суду не отримали, незважаючи на обізнаність про наявність цієї справи в провадженні суду, жодних повідомлень про неможливість явки в засідання від них не надходило, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача та її представника.

Представник позивача Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» ОСОБА_13 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про день та час слухання справи судом повідомлялося у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність його представника.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» було укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 05.1-165ю/2013/2-1.

За умовами вказаного Генерального договору, банк зобов'язувався в порядку і на умовах визначених цим договором та кредитними договорами, що будуть укладені в межах та на виконання умов цього договору, що становлять його невід'ємну частину, надавати позичальнику кредитні кошти, що не повинні перевищувати 2 748 000 грн., а позичальник зобов'язувався в порядку і на умовах, визначених цим договором та кредитними договорами повернути кредитні кошти, своєчасно сплатити проценти за користування кредитними коштами та сплатити інші платежі, визначенні цим договором та кредитними договорами, строк протягом якого банк здійснює надання кредиту за цим договором встановлюється з 24 вересня 2013 року по 21 вересня 2018 року.

В межах та на виконання Генерального договору про здійснення кредитування від 24 вересня 2013 року № 05.1-165ю/2013/2-1, між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» 24 вересня 2013 року було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-166ю/2013/2-1 (в режимі мультивалютності), з відповідними змінами та доповненнями.

Відповідно до умов договору кредитної лінії банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в гривні, доларах США та євро, окремими частинами (траншами) в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 2 748 000 грн., із встановленою платою за користування кредитом у розмірі 23% річних за користування кредитом у гривні, 14% річних - в доларах США, та комісії, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться у додатку № 1 до кредитного договору, з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 23 вересня 2014 року або достроково у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно Договору наступної іпотеки від 24 вересня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_5 (іпотекодавець), в забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором про здійснення кредитування № 05.1-165ю/2013/2-1 від 24 вересня 2013 року та Кредитним договором № 05.1-166ю/2013/2-1 від 24 вересня 2013 року, банку було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана квартира належить іпотекодавцю ОСОБА_5 на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 30 березня 2006 року, виданим Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради.

Додатково, в забезпечення виконання зобов'язань позичальником за Генеральним договором про здійснення кредитування № 05.1-165ю/2013/2-1 від 24 вересня 2013 року та кредитним договором № 05.1-166ю/2013/2-1 від 24 вересня 2013 року, між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_5 24 вересня 2013 року укладено договір іпотеки №04-646/1-1, відповідно до якого відповідач передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: машиномісце АДРЕСА_3

Вказане машиномісце належить іпотекодавцю ОСОБА_5 на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 від 27 серпня 2008 року, виданим Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради.

З наявних у справі документів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» належним чином свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконувало, регулярних платежів в рахунок погашення боргу не здійснювало, за останнім рахується непогашена заборгованість по кредиту.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов Генерального договору та Договору про надання відновлювальної кредитної лінії, вимогою від 27 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» про необхідність добровільної сплати боргу в розмірі 942 790,70 грн. та 228 035,83 доларів США на протязі 30 днів.

Вимогою від 27 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» повідомило іпотекодавця ОСОБА_5 про добровільну сплату боргу в розмірі 942 790,70 грн. та 228 035,83 доларів США на протязі 30 днів.

Вказані вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» позичальником та іпотекодавцем не виконано, заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-166ю/2013/2-1 у визначений у вимозі строк погашена не була.

Як встановлено з виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» та розрахунку заборгованості, станом на 30 вересня 2015 року заборгованість Товариства перед Банком становить 1 881 887 грн. 87 коп. та 336 614 доларів США 71 цент, що за курсом НБУ еквівалентно 7 246 485 грн. 74 коп..

Маючи намір задовольнити свої вимоги кредитора за рахунок предмета іпотеки, Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» було замовлено проведення незалежної оцінки об'єкта нерухомого майна - машиномісця № 220, що розташоване за адресою м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 6.

Звітом про незалежну оцінку нерухомого майна - машиномісця № 220, що розташоване за адресою м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 6, що була проведена суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна власність», встановлено, що станом на 22 травня 2015 року ринкова вартість зазначеного нерухомого майна складає 336 940 грн..

Також, Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» було замовлено проведення незалежної оцінки об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Звітом про незалежну оцінку нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, що була проведена суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна власність», встановлено, що, станом на 18 листопада 2015 року ринкова вартість зазначеного нерухомого майна становить 4 330 000 грн..

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» про звернення стягнення на передане в іпотеку майно, Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» посилалося на те, що позичальник та іпотекодавець вимоги банку про погашення заборгованості за кредитним договором в добровільному порядку не виконують, заборгованість не погашають, а тому, наявні правові підстави для задоволення вимог кредитора за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги та звертаючи стягнення, в рахунок погашення заборгованості в розмірі в розмірі 7 246 485 грн. 74 коп., на іпотечне майно - квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце № 220, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 6, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною відповідно до звітів незалежної оцінки нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності заборгованості за кредитним договором є доведеним, в добровільному порядку борг не погашається, а тому наявні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції в повній мірі відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, з наступних підстав.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 4.1 Договору наступної іпотеки від 24 вересня 2013 року, у випадку настання будь-якого випадку невиконання за основним зобов'язанням, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання позичальником або іпотекодавцем основного зобов'язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої, забезпечені іпотекою вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічне положення передбачене е пунктом 4.1. Договору іпотеки від 24 вересня 2013 року.

Враховуючи наявні в матеріалах справи виписку по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес», розрахунок заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-166ю/2013/2-1, якими підтверджується, що позичальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» отримало кредитні кошти, проте належним чином свої зобов'язання по їх поверненню не виконувало та має непогашену заборгованість, виходячи з положень статей 12, 33 Закону України «Про іпотеку» та умов Договору наступної іпотеки від 24 вересня 2013 року і Договору іпотеки від 24 вересня 2013 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у кредитора Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» виникло передбачене законодавством право звернути стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення своїх майнових вимог за основним зобов'язанням.

Згідно статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Як встановлено в статті 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Підпунктами 4.2.1 Договору наступної іпотеки від 24 вересня 2013 року та Договору іпотеки від 24 вересня 2013 року передбачено, що іпотекодержатель, на свій вибір, звертає стягнення на предмет іпотеки одним із наступних способів, зокрема, на підставі рішення.

Оскільки положеннями законодавства та умовами укладених між сторонами іпотечних договорів було передбачено право Публічного акціонерного товариство «Банк Національний Кредит» звернути стягнення на іпотечне майно на підставі рішення суду, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи вимоги про усунення порушень за кредитним договором, які позичальником та іпотекодавцем не були виконані, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та звернення стягнення на передані в іпотеку квартиру та машиномісце, з метою задоволення вимог банку за кредитним зобов'язанням.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно статті 41 вказаного Закону, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі, у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог даного Закону.

Враховуючи встановлену чинним законодавством вимогу визначати при зверненні стягнення на іпотечне майно за рішенням суду спосіб його подальшої реалізації, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи Звіти про незалежну оцінку вартості квартири за адресою: АДРЕСА_2 та машиномісця АДРЕСА_3, якими встановлено актуальну ціну переданого в іпотеку майна, про звернення стягнення на яке звернулося Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив спосіб реалізації предметів іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів з їх продажу в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що була визначена за результатами незалежної оцінки.

Доводи апеляційної скарги про те, що Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» мало право договірного списання за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-166ю/2013/2-1, а тому, за відсутності актуальної на момент розгляду справи виписки по рахунку позичальника, неможливо встановити, які суми були списані та чи враховані вони в розрахунку заборгованості, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість в розмірі 7 246 485,74 грн., в рахунок погашення якої звернуто стягнення на предмети іпотеки, була обрахована станом на 30 вересня 2015 року.

В обґрунтування зазначених в розрахунку заборгованості сум, позивачем Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» було подано до суду також виписку по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес», в якій відображаються всі прибуткові та видаткові операції. Вказана виписка сформована станом на 30 вересня 2015 року.

Жодних доказів на підтвердження того, що вказані у виписці та розрахунку заборгованості відомості не відповідають дійсності чи банком не було враховано будь-які здійснені в рахунок погашення боргу платежі, відповідачем ОСОБА_5 суду не було надано.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про можливе договірне списання позивачем коштів з рахунків третьої особи, без відображення такого списання в розрахунку заборгованості, так як правильність вказаного розрахунку, вчиненого станом на 30 вересня 2015 року, підтверджується випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська авіапошта України - Експрес», вчиненою станом на цю ж дату, наявною в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок пені було здійснено Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» без урахування встановленого законодавством однорічного строку позовної давності, за період з 16 січня 2014 року по 31 лютого 2015 року, тобто, за рік і п'ятнадцять днів, спростовуються матеріалами справи, оскільки з покладеного в основу заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року розрахунку заборгованості від 30 вересня 2015 року вбачається, що пеня обрахована за період з 31 березня 2015 року по 29 вересня 2015 року, тобто за шість місяців.

Доводи апеляційної скарги про те, що кредитні кошти були видані Товариству «Кур'єрська авіапошта України - Експрес» незаконно, оскільки єдиним законним платіжним засобом на території України є національна грошова одиниця гривня, в той час як кредит було видано в іноземній валюті, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 533 ЦК України визначає, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного Банку України.

Пункт 4 даної статті закріпив, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції, зокрема, як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

В правовій позиції Верховного суду України, що викладена в постанові у справі № 6-190цс15 від 16 вересня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, роз'яснено, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті.

Таким чином, з зазначених положень законодавства вбачається, що за наявності ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, проведення операцій з іноземною валютою, зокрема, і видача кредитних коштів в іноземній валюті, не суперечать ст.ст. 192, 533 ЦК України.

Згідно офіційних даних реєстру Національного Банку України, Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» має ліцензію № 103 від 02 листопада 2011 року на здійснення операцій з валютними цінностями, з огляду на що, видача позивачем кредиту в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України і доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_7 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5ОСОБА_7 відхилити.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: