Ухвала суду № 65499869, 22.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Лашевича В.М., Росік Т.В.

з участю секретаря Проаспет К.О.

прокурор Лебеженка М.О.

представників власників майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури м. Києва Лебеженка М.О. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Бондаренка Р.В., погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва ЛебеженкомМ.О., про арешт тимчасово вилученого майна ТОВ «Манго-Груп» у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016100000001029 від 25.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді, у зв'язку із відсутністю правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, у задоволенні клопотання слідчого було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2017 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається, серед іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів, якими визнано вилучене майно. З приводу процесуальних строків внесення на розгляд слідчого судді клопотання про арешт майна, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, то фактично воно було вилучено 24.02.2017 року, наступний календарний день (25.02.2017) - неробочий день, тому наступним робочим днем необхідно вважати 27.02.2017 року. Крім того, як вважає прокурор, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляд кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, представника власника майна, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016100000001029 від 25.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

27.02.2017 року слідчий СУ ГУ НП у м. Києві Бондаренко Р.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва Лебеженком М.О., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, що використовувалось та експлуатувалося на АГЗП із назвою «Манго», що належить ТОВ «Манго-Груп» (код ЄДРПОУ 39039648) за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева дорога, буд. 6-В та було вилучено в ході проведення огляду 24.02.2017 за вищевказаною адресою, а саме: цистерну (резервуар) білого кольору об'ємом 10 м3 для зберігання скрапленого газу №6/115, скраплений газ масою 8375 літрів, заправну колонку №11208, агрегатний насос №441403, із забороною будь-яким чином використовувати та відчужувати вказане майно, посилаючись на те, що такий захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою збереження речових доказів у кримінальному провадження, якими визнано вилучене майно.

03.03.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання слідчого було відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна,накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вважає колегія суддів наведена норма закону слідчим суддею дотримана в повному обсязі.

Відмовляючи у накладенні арешту на майно, слідчий суддя зазначає про те, що клопотання слідчого не містить у собі жодного доказу, який би вказував на наявність ознак належності вилученого під час огляду місця події майна об'єктивній частині складу кримінального правопорушення, з урахуванням поняття предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України. Колегія суддів погоджується із висновком, якого дійшов слідчий суддя щодо визнання неналежними та допустими доказами пояснення та показання спеціалістів ГУ ДСНС у місті Києві ОСОБА_4 та ГУ Держпраці у Київській області ОСОБА_5, які були залучені слідчим до огляду АГЗП і допитані у якості свідків та які б могли підтвердити наявність об'єктивної сторони злочину - існування порушення, які створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяли шкоду здоров'я потерпілого, що стало в подальшому підставою для тимчасового вилучення слідчим зазначеного майна.

Таким чином, як вважає суд першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд, клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою завдань в даному кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги про дотримання слідчим вимог ч. 5 ст. 171 КПК України при внесенні на розгляд слідчого судді клопотання про арешт майна, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки наведена обставина взагалі не була предметом розгляду слідчого судді, а оскаржувана ухвала не містить у собі жодних посилань на недотримання слідчим наведеної норми закону.

Істотних порушень норм КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це зазначається в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, за об'єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Бондаренка Р.В., погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва Лебеженком М.О., про арешт тимчасово вилученого майна ТОВ «Манго-Груп» у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016100000001029 від 25.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури м. Києва Лебеженка М.О. - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. Лашевич В.М. Росік Т.В.

Справа № 11-сс/796/1588/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Бугіль В.В.

Доповідач: Рибак І.О.