Ухвала суду № 65499865, 22.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Головуючий в 1 інстанції: Антонова Н.В. Доповідач: Андрієнко А.М.Апеляційне провадження № 22-ц/796/2911/2017

Унікальний номер справи № 752/7353/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи тим, що 23.11.2007 року між ним та відповідачем Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1341. Від шлюбу мають спільну дитину - неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначає, що подружнє життя між ним та відповідачем не склалося, оскільки вони не зійшлися характерами, та, як наслідок, перестали підтримувати шлюбні відносини та вести спільне господарство за рік до звернення до суду з даною позовною заявою.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року позов задоволено. Шлюб, зареєстрований 16 вересня 1969 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, місце реєстрації: Голосіївський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1341, розірвано.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано фактичні обставини справи, тому рішення є незаконним та необґрунтованим. Зазначила, що не заперечує проти розірвання шлюбу, однак вказала, що судом розірвано шлюб, укладений 16 вересня 1969 року. Також вказала, що обставини, викладені у рішенні, а саме, що сторони вже рік не живуть разом та не ведуть спільне господарство, не відповідають наданим суду доказам та поясненням сторін.

В суді апеляційної інстанції апелянт підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив із того, що сторони проживають окремо та ведуть роздільне господарство, збереження шлюбу та сім'ї є неможливим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції із наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 листопада 2007 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3) (а.с. 7).

Від шлюбу мають спільну дитину - неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд прийшов до неправильного висновку, що сторони протягом року не проживають однією сім'єю, не заслуговують на увагу, оскільки судовим рішенням зазначена обставина не була встановлена. В мотивувальній частині рішення суд виклав лише пояснення позивача в цій частині.

Колегія суддів не приймає також посилання апелянта на ту обставину, що оскаржуваним рішенням розірвано шлюб, зареєстрований 16 вересня 1969 року, оскільки дане питання підлягає вирішенню в порядку виправлення описок судом, що ухвалив рішення. Представником відповідача надано копію заяви до суду першої інстанції про виправлення описки.

Сама апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначила, що проти розірвання шлюбу вона не заперечує.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді