Ухвала суду № 65499709, 14.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року в справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про внесення змін до актового запису про народження складеного 16.10.1965 комітетом Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області в прізвищі дитини та батьків «ОСОБА_3» на «ОСОБА_4».

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 відмовлено у відкритті провадження в справі за вказаною заявою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що відповідно до висновку №388 про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану заявниці було відмовлено у зміні прізвища дитини та батьків «ОСОБА_3» на «ОСОБА_4» в її записі про народження. Зазначила, що у відповідних документах зазначено прізвище заявниці та її матері «ОСОБА_4». Вказала, що внесення змін до актового запису потрібно для отримання паспорту громадянки України після розірвання шлюбу.

Сторони в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомленні про розгляд справи.В зв'язку з наведеними обставинами, керуючись ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу у її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 760/6955/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/8584/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Калініченко О.Б.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги в окремому провадженні у порядку цивільного судочинства розгляду не підлягаютьта зазначено, що заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану розглядаються в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України вказано, що у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Пунктом 3 передбачено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що остання звернулася до суду із заявою про внесення змін до актового запису про народження складеного 16.10.1965 комітетом Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області в прізвищі дитини та батьків «ОСОБА_3» на «ОСОБА_4», яке не є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення в розумінні вищевказаних норм права.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до висновку № 388 про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану ОСОБА_2 було відмовлено у зміні прізвища дитині та батьків «ОСОБА_3» на «ОСОБА_4» в актовому записі про народження № 42 складеному 16.10.1965 комітетом Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області, оскільки відповідно до актового запису про шлюб батьків заявниці № 14 від 10.05.1964, складеного українською мовою виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області, прізвище нареченого зазначено «ОСОБА_3» прізвище нареченої після реєстрації шлюбу зазначено «ОСОБА_3» (а. с. 20-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» уразі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з п. 7 Розділ VIIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 2.13.2 п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Міністерством юстиції України від 12.01.2011 №96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16, п. п. 2.16.7).

Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 19.02.2013 підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану є також відповідне рішення суду, постанова адміністративного суду, в яких зазначено, які саме зміни необхідно внести до того чи іншого актового запису цивільного стану.

Таким чином, аналіз вищевказаних норм права дає можливість дійти до висновку про те, що заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення виправлення в актовий запис цивільного стану підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі не надано переконливих доказів, які б спростовували правильність висновків суду.

Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк