Постанова № 65499680, 24.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2017 року письмове провадження № 826/24994/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручини Тетяни Павлівни

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Голденбрідж»

про визнання протиправним та скасування запису,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручини Тетяни Павлівни (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденбрідж» про:

- визнання протиправним та скасування запису відповідача №11922862 від 08.10.2015р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного запису.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не прибули, жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надали.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

11 жовтня 2013 року між позивачем (Покупець) та ОСОБА_3 (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Атаманюк В.А. та зареєстрований в реєстрі за №2195.

Згідно з п. 1 вказаного Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти належну Продавцю на праві власності квартиру АДРЕСА_1 та сплатити за неї обумовлену цим договором грошову суму.

Як вбачається з матеріалів реєстрації справи, відповідачем 08.10.2015р. 17:19:05 прийнято заяву за реєстраційним №13719514 від ТОВ «Голденбрідж» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру АДРЕСА_1.

02 листопада 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Хафусовою Владиславою Вячеславівною Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України було розглянуто заяву ТОВ «Голденбрідж» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 08.10.2015р. 17:19:05 та прийнято рішення №25784521 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ «Голденбрідж» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №47126381 від 06.11.2015р., відповідачем 08.10.2015р. 17:19:05 вчинено запис №11922862 про право власності ТОВ «Голденбрідж» на зазначену вище квартиру на підставі рішення державного реєстратора від 02.11.2015р. №25784521.

Не погоджуючись з оскаржуваним записом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно здійснено реєстрацію прав 20.10.2015р. на підставі рішення державного реєстратора від 02.11.2015р., яке було винесено на місяць пізніше.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормативним приписом статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Таким законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як визначено абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (станом на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлений ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та полягає в наступному: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою тощо.

Процедуру проведення державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868 (далі - Порядок № 868) (на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно даного Порядку № 868, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Перелік таких документів для здійснення державної реєстрації прав визначено пунктами 37-76 Порядку №868.

Відповідно до п. 37 Порядку №868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою ТОВ «Голденбрідж» 08.10.2015р. подано заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1. До вказаної заяви були додані наступні документи:

- рішення суду від 25.03.2015р. у справі №761/21019/14-ц Шевченківського районного суду міста Києва;

- квитанції від 08.10.2015р. та від 16.06.2015р.;

- довідка з ЄДРОРМ №48043957 від 08.10.2015р.;

- результат перевірки правосуб'єктності юридичної особи №21299288 від 08.10.2015р.;

- інформаційна довідка №45347395 від 08.10.2015р.;

- довіреність та копія паспорта.

У той же час, суд звертає увагу, що відповідачем не було надано до матеріалів реєстраційної справи судового рішення від 25.03.2015р. у справі №761/21019/14-ц Шевченківського районного суду міста Києва.

Натомість, відповідачем було надано копію рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26.03.2015р. у справі №761/21019/14-ц за позовом ТОВ «Голденбрідж» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, яким позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, від 19 липня 2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕНБРІДЖ» в особі директора ОСОБА_4, та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., зареєстрований в реєстрі нотаріуса за № 532; витребувано у ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1 та повернути її Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕНБРІДЖ».

Відповідно до відмітки, рішення набрало законної сили 13.05.2015р.

У той же час, судом при вирішенні адміністративної справи встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2017р. скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26.03.2015р. у справі №761/21019/14-ц та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16.03.2016р., а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Щодо доводів позивача, що відповідачем здійснено реєстрацію прав 20.10.2015р. на підставі рішення державного реєстратора від 02.11.2015р., яке було винесено на місяць пізніше, суд зазначає наступне.

Процедуру ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначає Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1141 (далі - Порядок № 1141, в редакції, що діяв на момент вчинення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4 Порядку №1141 ведення Державного реєстру прав передбачає:

1) формування та реєстрацію заяв (запитів) у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав (далі - база даних про реєстрацію заяв і запитів);

2) пошук відомостей у Державному реєстрі прав;

3) оформлення рішень, свідоцтв про право власності на нерухоме майно;

4) відкриття розділів Державного реєстру прав та/або внесення записів до нього;

5) внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), скасування записів Державного реєстру прав;

6) надання інформації з Державного реєстру прав;

7) закриття розділів Державного реєстру прав.

Дата і час державної реєстрації виникнення, переходу, припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна у базі даних про реєстрацію заяв і запитів, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п. 19 Порядку №1141).

Матеріалами справи підтверджується, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручин Т.П. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено реєстраційний запис №11922862 від 08.10.2015р. 17:19:05, який відповідає даті та часу реєстрації заяви ТОВ «Голденбрідж» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а тому дані доводи позивача є необґрунтованими.

У зв'язку з викладеним в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій