Ухвала суду № 65499610, 22.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 березня 2017 року м. Київ № 826/7833/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши заяву Національного банку України про встановлення способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016

за позовом ОСОБА_1 до третя особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Національного банку України Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЮЗ"про визнання протиправним та скасування постанови №299/БТ від 28.04.2016 р., В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю :

- визнано протиправною та скасовано Постанову Правління Національного банку України № 299/БТ від 28 квітня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ";

- визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 615 від 28.04.2016 "Про початок процедури ліквідації АТ "КБ "СОЮЗ" та делегування повноважень ліквідатора банку";

- визнано протиправним та скасовано Розпорядження Національного банку України від 06.06.2016 № 1740-р про відкликання генеральної ліцензії ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" на здійснення валютних операцій;

- зобов'язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити функціонування ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" в якості діючої банківської установи, в т.ч., але не виключно відновити функціонування кореспондентського рахунку АТ "КБ "СОЮЗ" в НБУ, відновити АТ "КБ "СОЮЗ" в якості учасника системи електронних платежів (СЕП), відновити АТ "КБ "СОЮЗ" в якості абонента системи електронної пошти НБУ, відновити роботу АТ "КБ "СОЮЗ" у всіх інформаційних задачах НБУ до яких банк був підключений раніше, а саме: система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України "VAL-CLI"; інформаційно-довідкова система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку "КредІнфо2"; система розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів Національного банку України "СЕРТЛАЙН2"; система обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик "ОВДП-онлайн2"; система автоматизації здійснення Національного банку України реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів "Реєстр договорів з нерезидентами 2"; програмний продукт депозитарного обліку "Модуль зберігача" Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"; АРМ "Заявка"; АРМ "Статзвiтнiсть"; Єдина інформаційна система "Реєстр позичальників", відновити інформаційний обмін АТ "КБ "СОЮЗ" з державними установами, а саме: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; Державна митна служба; Державний комітет фінансового моніторингу, дозволити усі початкові платежі банку АТ "КБ "СОЮЗ" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу АТ "КБ "СОЮЗ" у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, повідомити усі банки про відновлення роботи АТ "КБ "СОЮЗ" у зазначених вище системах;

- зобов'язано НБУ в порядку встановленому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити інформацію про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" як діючу банківську установу (в т.ч., але не виключно - шляхом, розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ України);

- присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2016 залишено без змін.

18 липня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення від 12.07.2016. Також просив суд встановити спосіб і порядок законного виконання вищевказаної постанови суду від 12.07.2016 по справі № 826/7833/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2016 у задоволенні заяв Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про роз'яснення та про встановлення способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року у справі № 826/7833/16 відмовлено.

В подальшому Національним банком України через канцелярію суду подано заяву про встановлення способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016 у справі № 826/7833/16 шляхом прийняття Правлінням Національного банку України акта індивідуальної дії, яким передбачатимуться порядок і послідовність дій підрозділів Національного банку України та ПАТ "КБ "Союз" щодо відновлення діяльності останнього як банку.

Судом викликано сторін та третю особу в судове засідання задля вирішення заяви Національного банку України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

У судовому засіданні представник заявника та представник відповідача-1 подану заяву підтримали та просили її задовольнити, в той час як представники позивача та третьої особи заперечували проти її задоволення.

Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Статтею 2 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією, Законом України "Про Національний банк України" та іншими законами України.

Обсяг функцій НБУ, визначений в статтях 7 та 73 Закону "Про Національний банк України", передбачає в тому числі і можливість Правління Національного банку України (на підставі статті 15 Закону "Про Національний банк України"):

- вирішення питань про застосування до банків заходів впливу, до яких відноситься в тому числі і відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку на підставі Постанови Правління НБУ № 299/БТ від 28.04.2016 , яка була визнана протиправною та скасована згідно з постановою суду;

- видавати акти (нормативно-правові та розпорядчі), які можуть бути оскаржені у встановленому законодавством порядку згідно норм статті 56 Закону "Про Національний банк України".

Згідно норм статті 56 Закону "Про Національний банк України" Національний банк видає нормативно-правові акти (з питань, віднесених до його повноважень) та розпорядчі акти (з питань організаційно-розпорядчого характеру або індивідуальної дії), які в сукупності є актами НБУ, що можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Зміст всіх вищевказаних норм слід розглядати як законодавчо встановлені можливості Правління НБУ не тільки безпосередньо приймати рішення про застосування заходів впливу до банків, а також і для прийняття ним рішень про скасування таких (раніше прийнятих) рішень про застосування заходів впливу - особливо у випадках, коли раніше прийняті рішення з цього питання були у встановленому порядку визнані судом протиправними та скасовані (що має місце в даному випадку).

Крім того, Правління НБУ керується в своїй діяльності також і нормами Регламенту Правління НБУ. Постановою Правління НБУ № 680 від 08.10.2015 встановлюється порядок організації діяльності Правління НБУ, що діє з метою забезпечення виконання основної функції НБУ та в межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про Національний банк України" та іншими законодавчими актами.

Нормами Регламенту також передбачено, зокрема, що:

Правління НБУ реалізовує свої повноваження шляхом прийняття рішень у формі постанов, якими затверджуються нормативно-правові акти НБУ, та рішень, якими затверджуються розпорядчі акти НБУ (пункт 5);

приймає рішення щодо застосування заходів впливу (санкцій) до банків відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" га інших законів (пункт 8):

видає нормативно-правові акти НБУ (пункт 9);

право на внесення питань, що потребують включення до порядку денного засідання Правління, мають Голова НБУ. члени Правління, керівники структурних підрозділів центрального апарату НБУ (пункт 11);

структурні підрозділи мають подавати питання, що потребують включення до порядку денного засідання Правління та матеріали до них за погодженням Голови НБУ або його заступниками згідно зі встановленим розподілом функціональних обов'язків (пункт 11);

проект постанови, рішення Правління перед поданням на розгляд Правління має обговорюватись на засіданні відповідного комітету та отримати рішення цього комітету після внесення його на засідання Правління (пункт 14);

підготовка нормативно-правових і розпорядчих актів здійснюється відповідно до Регламенту та розпорядчих актів, що регулюють порядок розроблення проектів нормативно- правових та розпорядчих актів у НБУ (пункт 15);

до проекту постанови, рішення можуть додаватись інформаційно-аналітичні та довідкові матеріали (пункт 19);

у разі потреби перед поданням матеріалів на розгляд Правління відповідальним за їх підготовку особам рекомендується провести консультації, результати яких оформлюються у встановленому порядку, із зацікавленими особами, включаючи банки (пункт 22);

у разі потреби на засідання Правління запрошується керівник банку, питання щодо якого обговорюється на засіданні Правління, присутність якого забезпечує структурний підрозділ, що є головним розробником проекту постанови, рішення Правління (пункт 34);

постанови, рішення Правління можуть прийматися в робочому порядку шляхом підписання проекту рішення членами Правління (пункти 57,58 та 60).

Зважаючи на все вищезазначене, Національний банк України має всі належні правові механізми, достатні для виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2016 у справі № 826/7833/16.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявний лист № 05/01-БТ від 19.10.2016, з яким АТ "КБ "СОЮЗ" звертався до Голови Національного банку України Гонтаревої В.О. з пропозицією щодо організації спільної робочої групи з числа фахівців НБУ та представників АТ "КБ "СОЮЗ" для належного виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2016 по справі № 826/7833/16. Зокрема, АТ "КБ "СОЮЗ" у даному листі зазначав, що готовий усіляко сприяти виконанню Національним банком України постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2016 по справі № 826/7833/16. Відповідь на даний лист Національним банком України не надана, жодних заходів щодо виконання постанови суду Національним банком України не вжито.

Крім того, АТ "КБ "СОЮЗ" листами № 20/354 від 27.09.2016, № 07/355 від 27.09.2016, № 07/356 від 27.09.2016, № 05/399 від 20.10.2016, № 05/400 від 20.10.2016, № 05/401 від 20.10.2016 звертався до Заступників Голови НБУ (Смолія Я.В., Сологуба Д.Р., Чурія О.С. Борисенка Р.М., Рожкової К.В.), Директора департаменту безпеки НБУ Скомаровського О.А, Директора юридичного департаменту НБУ Заморського О.В.. Директора Центральної розрахункової палати НБУ Годік М.В., Директора операційного департаменту Подіка С.М. щодо належного виконання Національним банком України постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2016 по справі № 826/7833/16. Однак, жодний пункт резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2016 по справі № 826/7833/16 Національним банком України не виконано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що будь-який адміністративний орган (в т.ч. НБУ) повинен дотримуватись соціальних цінностей, які обумовлюють способи здійснення державного адміністрування та які формуються на основі політичної і соціальної моралі суспільства, знаходять своє закріплення в Конституції України, в законах, кодексах (особливо в процесуальних); для досягнення зазначених цілей державний орган не позбавлений права самостійно вирішувати і приймати рішення у певних питаннях і йому надані права діяти задля забезпечення виконання покладених на нього функцій, користуючись правом власного адміністративного розсуду; свобода державного органу при виконанні чи застосуванні норм права розглядається законодавством як дискреційні повноваження такого органу, єдиною умовою для застосування яких є лише те. що при ньому такий орган не повинен виходити за межі його компетенції, визначені законодавством.

Виходячи із змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган мас можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, при прийнятті відповідних рішень державний орган (або його посадові особи) має право вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах. Це надає можливість представникові такого органу здійснювати вибір варіанта рішення відповідно до власних міркувань, не обмежуючись чітко визначеним варіантом вирішення для конкретної ситуації.

Частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочиснтва України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду примусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Принцип розподілу влади, закріплений в Конституції, заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, а ключовим завданням його є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. З ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Відповідно, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі наданих суду повноважень.

Зазначена позиція була викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі № К/800/35996/14; від 12 листопада 2014 року у справі № К/800/57908/13; від 3 вересня 2014 року у справі К/ 9991/62411/12; від 9 липня 2014 року у справі № К/800/24191/14; від 23 липня 2013 року у справі № К/800/24673/13.

Оскільки розгляд питання щодо прийняття Правлінням НБУ акту індивідуальної дії є виключною компетенцією Національного банку України (в особі його Правління), то суд не повинен і не може втручатись у здійснення дискреційних повноважень Національним банком України і не може перебирати на себе зазначені вище дискреційні повноваження Національного банку України.

Враховуючи все вищевикладене та те, що заявником не надано доказів існування виняткових обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочиснтва України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Між тим, у ситуації, що склалась, суд вважає за доцільне зауважити, що дії учасників процесу мають не лише за формою, а й за змістом відповідати цілям і завданням правосуддя та нормам права, тобто бути добросовісними. При цьому у будь-якому разі зробити остаточний висновок про кваліфікацію поведінки суб'єкта як зловживання процесуальним правом і застосування відповідальності належить суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Національного банку України про встановлення способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року у справі № 826/7833/16 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов