Постанова № 65498912, 16.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року 12год.41хв.Справа № 808/3854/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Корольов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2016р. №0000101702,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000101702 від 18.01.2016 року.

В ході розгляду справи в порядку ст. 55 КАС України здійснено заміну первинного відповідача на його правонаступника - Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС.

У позовній заяві ОСОБА_3 вказав, що не отримував від банку будь-яких додаткових благ; сума заборгованості, яку анулював банк, позивачу не виплачувалася та не нараховувалася, тому вона не є додатковим благом та не підлягає оподаткуванню. Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що відповідно до ЦБД ДРФО за 2013 рік податковим органом отримано інформацію, що позивач отримав дохід за ознакою доходу 126 "Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо" від податкового агента ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 614642,74 грн. На вказану суму позивачу нараховано податок на доходи фізичних осіб. А відтак, податкове повідомлення-рішення є правомірним, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що в період з 23.11.2015 по 25.11.2015 року посадовими особами контролюючого органу проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 за ознакою доходу 126 - "Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо", результати якої оформлено актом перевірки від 30.11.2015 № 52/08/26-1702/НОМЕР_2 (а.с.73-76).

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем:

пп. "д" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 104259,89 грн.;

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. 179.1 ст. 179 ПК України: декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2013 році фізичною особою ОСОБА_3 не подано.

Підставою для таких висновків перевіряючих стало те, що згідно інформації ЦУБД ДРФО за 2013 рік по гр. ОСОБА_3 сума виплаченого доходу за ознакою доходу 126 - "Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо" податковим агентом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - 614642,74 грн., сума нарахованого доходу - 614642,74 грн, сума нарахованого та перерахованого податку - 0 грн.

На підставі таких висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2016 № 0000101702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на 130494,86 грн., з яких за основним платежем - 104259,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26234,97 грн. (з яких 170 грн. - за неподання декларації) (а.с.80-81).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд враховує таке.

Судом встановлено, що 27.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - банк) та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/17-46/298-55 (а.с.94-99). Через несвоєчасну оплату кредиту банк нарахував позивачу пеню у розмірі 132500,50 грн.

21.06.2013 АТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомив ОСОБА_3 про те, що йому анульовано (прощенно) заборгованість за пенею у розмірі 132500,50 грн. (а.с.93).

18.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - банк) та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/17-46/523-55 (а.с.103-109). Через несвоєчасну оплату кредиту банк нарахував позивачу пеню у розмірі 1482142,24 грн.

21.06.2013 АТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомив ОСОБА_3 про те, що йому анульовано (прощенно) заборгованість за пенею у розмірі 482142,24 грн. (а.с.102).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Підпунктом "д" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла на час направлення повідомлення про анулювання пені, було передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Змістовний правовий аналіз наведених норм податкового закону дає підстави для висновку про те, що обов'язок із самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов:

- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу, укладення відповідного договору;

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;

- відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

З'ясовуючи наявність вищезазначених умов в разі анулювання (прощення) банком пені, суд зважає на таке.

Посадовими особами відповідача не аналізувалися та не перевірялися обставини щодо того, яка саме заборгованість була прощена банком та чи може прощена заборгованість вважатися доходом у розумінні Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у відповідній редакції на момент анулювання пені) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Як вже було встановлено судом, банк анулював заборгованість позивача у вигляді пені, нарахованої за користування кредитом.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Нарахування пені є лише засобом забезпечення виконання зобов'язання перед банком.

Прощена позивачу пеня не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику та є його доходом, то пеня позичальником не отримується, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати.

Отже, пеня, нарахована боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Більше того, на час проведення контролюючим органом перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення чинною є норма пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України, яка передбачає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

На підставі наведеного суд вважає, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню, та, відповідно, і не має відображатись платником податків у податковій декларації про майновий стан та доходи платника.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000101702 від 18 січня 2016 року, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2016р. №0000101702.

Присудити на користь позивача фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 1304,95 грн. (одна тисяча триста чотири гривні 95 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька