Постанова № 65498827, 21.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року 14год.55хв.Справа № 0870/1270/12 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень №0001940802 в сумі 605059,00 грн. та №0001950802 від 13.09.2011,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (далі - позивач, АТ "Мотор Січ") до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач, СДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.09.2011 № 0001940802 в сумі 605059,00 грн. та № 0001950802 у повному обсязі.

Судом допущено процесуальне правонаступництво та здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

В позовній заяві та додаткових письмових поясненнях позивач позовні вимоги підтримує та вказує, що порушення, вчинені на думку податкового органу постачальниками позивача і по ланцюгу контрагентами постачальників позивача, використовуються в якості підстави звинувачення саме позивача в недотриманні ним вимог податкового законодавства. Покладення відповідальності за дії третіх осіб (контрагента і його постачальників по ланцюгу) на позивача свідчить про запровадження податковим органом колективної відповідальності за порушення податкового законодавства, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України. Зазначає, що його контрагенти - ТОВ "Юкун" , ТОВ "Нью Стар", ПП "Союз-Екстраоіл", ТОВ "Інтехмаш", ПП "РТО", ПП "Савол", ТОВ "Компані Газресурссервіс", ТОВ "Співдружність Буд", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "Торговий дім "Інвестресурс" на момент вчинення господарських операцій з позивачем, мали не анульоване свідоцтво платників податку на додану вартість та були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі. Облік операцій з вказаними контрагентами здійснювався товариством на підставі первинних документів, що підтверджують придбання товарів і послуг, сплату на користь контрагента коштів та отриманих податкових накладних. Первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій. Окрім того позивач, обґрунтовуючи своє право, як імпортера, на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, фактично сплаченого ним митному органові при розмитненні ввезених товарів за "84" характером угоди зазначив, що таке ввезення відбулось в зв'язку з необхідністю виконання позивачем і його контрагентом - нерезидентом зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу і поставки в частині здійснення гарантійної заміни бракованого товару. Враховуючи, що такі операції є імпортом товару, то право на бюджетне відшкодування імпортеру податку на додану вартість регламентоване вимогами абз. "в" п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.8 ст.187, п.198.2 ст.198, п.201.12 ст.201, п.198.3 ст.198 ПК України. Крім того, зазначає, що відповідачем за результатом попередніх документальних перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення на завищену суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредит. Позивач вважає, що такий залишок є неузгодженим в силу судового оскарження, а тому відсутні підстави для його відображення в податковій звітності. Позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначає, що перевіркою встановлено, що позивач в порушення вимог Податкового кодексу України включив за правилом першої події до складу податкового кредиту ПДВ з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Юкун", ТОВ "Нью Стар", ПП "Союз-Екстраоіл",ТОВ "Інтехмаш", ПП "РТО", ПП "Савол", ТОВ "Компані Газресурссервіс", ТОВ "Співдружність Буд", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "Торговий дім "Інвестресурс", в яких відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Вважає, що метою господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами є штучне формування податкового кредиту, а самі операції по суті не мають реального товарного характеру.

Крім того зазначає, що позивачем при формуванні податкового кредиту травня 2011 враховано податок на додану вартість, сплачений митному органу при ввезенні на митну територію України обладнання за характером угоди "84", що не передбачає розрахунків за товар. Під час перевірки не встановлено факт придбання позивачем таких товарів та оприбуткування на склад підприємства. Вказаний товар є непридатним для його подальшого використання за призначенням

Також відповідач зазначає, що всупереч встановленого законом обов'язку позивачем не відображено в податковій звітності результати попередніх перевірок, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 податкової декларації за травень 2011 року) у розмірі 19399914,00 грн. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст.122, 128 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Посадовими особами контролюючого органу проведена позапланова виїзна перевірка АТ "Мотор Січ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з напрямом відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні 2011 року, за результатами якої складений акт від 26.08.2011 №142/08-02/14307794 (а.с.18-77 том 1).

Згідно Акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:

пп. 14.1.18, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. "а" п.200.4 ст. 200, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 1188545 грн.;

абз. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.7 п. 4.6 ст. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 податкової декларації за травень 2011 року) на суму 19399914 грн.

На підставі Акта та вказаних порушень відповідачем 13.09.2011 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001940802, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на 1188545 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 1,00 грн.;

- № 0001950802, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за травень 2011 року на суму 19399914,00 грн. (а.с.78, 80 том 1).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення № 0001940802 протиправним а частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 605059 грн. та рішення № 0001950802 - протиправним повністю, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, за приписами пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 - 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті ПК України перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. (п.201.6 ст.201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. (п.201.8 ст.201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Доказів того, що матеріальні цінності, які придбавалися у постачальників, не призначалися для використання АТ "Мотор Січ" в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності відповідачем суду надано не було.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами п.201.14, п.201.15 ст.201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV також визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч.1 ст.9 вищезазначеного підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом шляхом дослідження первинних документів встановлено наступне.

Між АТ "Мотор Січ" і ТОВ "Юкун" був укладений договір №0879/0 від 16.04.2004р. з придбання ТМЦ (паливо, тощо). В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: податкову накладну, прибуткові ордери, видаткові накладні, залізничні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Між АТ "Мотор Січ" і ТОВ "Нью Стар" був укладений договір з придбання ТМЦ (дзеркало в асортименті) на підставі виставленого рахунку №110411 від 11.04.2011р. В підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано до матеріалів справи: податкову накладну, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Між АТ "Мотор Січ" і ПП "Союз-Екстраоіл" був укладений договір з придбання ТМЦ (підшипник, хрестовина, фланець, шестерня. тощо) на підставі виставленого рахунку від 12.04.2011р. В підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано до матеріалів справи: податкову накладну, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Між АТ "Мотор Січ" і ТОВ "Інтехмаш" був укладений договір з придбання ТМЦ (ганчір'я) на підставі виставленого рахунку №УЗ/15-27698 від 10.05.2011р. В підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано до матеріалів справи: податкову накладну, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Між АТ "Мотор Січ" і ПП "РТО" був укладений договір №29/03-5 від 29.03.2011р. з придбання ТМЦ (вішалка, підставка, тумбочка, пуфік, тощо). В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Між АТ "Мотор Січ" і ПП "Савол" був укладений договір №83 від 12.05.2011р. з придбання ТМЦ (картопля, морква, цибуля, буряк, капуста, яблуко, зелень, тощо). Зазначені продукти харчування придбано структурним підрозділом - Комбінат харчування АТ "Мотор Січ". В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано при проведенні перевірки: податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Між АТ "Мотор Січ" і ТОВ "Компані Газресурс" був укладений договір №01/17 від 17.01.2011р. з придбання робіт з реконструкції об'єктів нерухомості (спального корпусу ОК "Прибій", що є структурним підрозділом позивача), які належать Позивачу. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано при проведенні перевірки: податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення

Між АТ "Мотор Січ" і ТОВ "Співдружність Буд" був укладений договір №ДГ-3 від 04.01.2010р. з придбання робіт з капітального ремонту об'єктів нерухомості, які належать Позивачу (зокрема кафе, що входить до складу структурного підрозділу Комбінат харчування). В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано при проведенні перевірки податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Між АТ "Мотор Січ" і ТОВ "Спектр" був укладений договір №9313/10/ЮД (УСІСР) від 10.12.2010р. з придбання ТМЦ (прес гідравлічний, станок токарно-гвинторізний, тощо). В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: податкові накладні, прибуткові ордери на облік основних засобів, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Між АТ "Мотор Січ" і ТОВ "Торговий дім "Інвестресурс" був укладений договір №1059/10Д від 10.02.2010р. з придбання ТМЦ (проволока молібденова, порошок, пруток, тощо). В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

В матеріалах справи містяться платіжні документи, які підтверджують перерахування на користь постачальників позивача грошових коштів та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у позивача наявні первинні документи по господарських операціях позивача з ТОВ "Юкун", ТОВ "Нью Стар", ПП "Союз-Екстраоіл",ТОВ "Інтехмаш", ПП "РТО", ПП "Савол", ТОВ "Компані Газресурссервіс", ТОВ "Співдружність Буд", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "Торговий дім "Інвестресурс".

Складені контрагентами позивача податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку оформлення. Товар, роботи/послуги позивачем придбані для використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи наявність у АТ "Мотор Січ" податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаного товару були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо їх невідповідності вимогам Податкового кодексу України акт перевірки не містить, контрагенти позивача на момент здійснення операцій зареєстровані у встановленому законом порядку як платники ПДВ, тому позивачем цілком правомірно включені суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність або недійсність угод з вказаними контрагентами позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦК України ); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст.203 ЦК України).

Згідно із ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, суд вважає, що відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті висновки щодо нікчемності і безтоварності договорів, укладених між позивачем і ТОВ "Юкун", ТОВ "Нью Стар", ПП "Союз-Екстраоіл",ТОВ "Інтехмаш", ПП "РТО", ПП "Савол", ТОВ "Компані Газресурссервіс", ТОВ "Співдружність Буд", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "Торговий дім "Інвестресурс", та доказів, що вказують на недодержання позивачем та його контрагентами під час укладення відповідних договорів вимог ст.203 ЦК України, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Щодо господарської діяльності контрагентів позивача ТОВ "Юкун", ТОВ "Нью Стар", ПП "Союз-Екстраоіл",ТОВ "Інтехмаш", ПП "РТО", ПП "Савол", ТОВ "Компані Газресурссервіс", ТОВ "Співдружність Буд", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "Торговий дім "Інвестресурс" суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Платник податку на додану вартість (покупець товару, роботи/послуги) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, підприємство не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств-контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку. Тим більше, платник податків не може нести відповідальність за усіх контрагентів, з якими має відносини його постачальник.

Крім того, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Зміст Акту перевірки 142/08-02/14307794 від 26.08.2011 свідчить про те, що висновки щодо неможливості виконання контрагентами позивача операцій з постачання товарів (надання послуг) зроблено без дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку контрагентів, і виключно на підставі аналізу та співставлення даних інформаційних баз податкового органу. Зазначені акти перевірки контрагентів позивача, що покладені в основу висновків Акту перевірки позивача, на думку суду, не можуть використовуватись в якості доказів порушення позивачем приписів податкового законодавства, оскільки не містять інформації про здійснення ним господарських операцій та не встановлюють наявність спільних дій між позивачем та його контрагентами, які б були спрямовані на приховування податків та отримання податкової вигоди.

Доказів обізнаності позивача щодо певних обставин здійснення господарської діяльності його контрагентів відповідачем суду не надано.

За наведених обставин суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Юкун", ТОВ "Нью Стар", ПП "Союз-Екстраоіл",ТОВ "Інтехмаш", ПП "РТО", ПП "Савол", ТОВ "Компані Газресурссервіс", ТОВ "Співдружність Буд", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "Торговий дім "Інвестресурс", а відтак, і правомірність включення суми ПДВ в розмірі 574081 грн. по вказаних господарських операціях до бюджетного відшкодування за травень 2011 року.

Щодо права платника податків (імпортера) на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 30977,52 грн., фактично сплаченого ним митному органові при розмитненні ввезених товарів за "84" характером угоди, суд зазначає таке.

В травні 2012 року підприємством були розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі "імпорт" та оформлено ВМД типу ІМ-40, в яких у графі 24 "Характер угоди" зазначено код "84-інші випадки".

Так, за наступними ВМД було ввезено товар:

№ 112000011/2011/001288 - Запасні частини (деталі та вузли), які знято (дефектовано) в процесі ремонту з авіадвигунів ТВ3-117В: ротор компресору, лопатки направляючого апарату, поставлені компанією "Motor Sich Middle East FZE, ОАЕ, на виконання умов договору №МЕ/003/2006 від 20.07.2006р. в результаті здійснення АТ "Мотор Січ" заміни, згідно з Доповненням №23 від 11.02.2010р. до договору № МЕ/003/2006 від 20.07.2006р. Отже позивачем в процесі ремонту була виконана заміна дефектного товару, який згідно умов контракту надійшов у його власність, на якісний товар, який надійшов у власність нерезидента.

№112000011/2011/001353 - Запасні частини (деталі та вузли), які знято (дефектовано) в процесі ремонту з авіадвигунів ТВ3-117В: ротор компресору, лопатки направляючого апарату, поставлені компанією "Motor Sich Middle East FZE, ОАЕ, на виконання умов договору №МЕ/003/2006 від 20.07.2006р. в результаті здійснення АТ "Мотор Січ" заміни, згідно з Доповненням №23 від 11.02.2010р. до договору № МЕ/003/2006 від 20.07.2006р. Отже позивачем в процесі ремонту була виконана заміна дефектного товару, який згідно умов контракту надійшов у його власність, на якісний товар, який надійшов у власність нерезидента.

№112000011/2011/001276 - Комплектуючі агрегати до виробу 95ТП,95ТМ: Датчик температури повітря П-102, поставлені ВАТ Казанський завод "Електроприлад", РФ, на виконання таким нерезидентом-постачальником гарантійних зобов'язань згідно умов договору поставки №5326/08-Д (УЗ) від 08.09.2008р., в результаті здійснення гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено рекламаційними актами №60 від 24.06.2010р., № 116 від 25.10.2010р. Отже, позивачем в межах договору шляхом заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.

№112000011/2011/001275 - Термопара (без провода) Т-102, поставлені ВАТ Казанський завод "Електроприлад", РФ, на виконання таким нерезидентом-постачальником гарантійних зобов'язань згідно умов договору поставки №5326/08-Д (УЗ) від 08.09.2008р., в результаті здійснення гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено рекламаційними актами №83 від 18.08.2010р., № 84 від 18.08.2010р. Отже, позивачем в межах договору шляхом заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.

№112000011/2011/001117 - Запасні частини (деталі та вузли), які знято (дефектовано) в процесі ремонту з авіадвигунів ТВ3-117В: ротор компресору, лопатки направляючого апарату, поставлені компанією "Motor Sich Middle East FZE, ОАЕ, на виконання умов договору №МЕ/003/2006 від 20.07.2006р. в результаті здійснення АТ "Мотор Січ" заміни, згідно з Доповненням №22 від 11.02.2010р. до договору № МЕ/003/2006 від 20.07.2006р. Отже Позивачем в процесі ремонту була виконана заміна дефектного товару, який згідно умов контракту надійшов у його власність, на якісний товар, який надійшов у власність нерезидента.

ПДВ, на суму якого податковим органом зменшено податковий кредит за травень 2011р. в розмірі 30 977,52 грн., було сплачено позивачем відповідно до вимог пп.в) п. 185.1 ст. 185 ПК України: під час розмитнення запасних частин до авіаційних двигунів, знятих під час ремонту, що проводився за межами митної території України. При цьому ремонт авіадвигунів здійснювався шляхом заміни відповідних запасних частин, які після його завершення надійшли у власність позивача в обмін на нові, які надійшли у власність нерезидента; при ввезенні товару в зв'язку з виконанням контрагентом-нерезидентом своїх контрактних зобов'язань з поставки товару на заміну раніше поставлених позивачу дефектних товарів.

Таким чином, підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД, що в повній мірі відповідає положенням Податкового кодексу України, що визначають спеціальні правила справляння такого податку у разі здійснення операції з імпорту.

Так, пп.в) п. 185.1 ст. 185 ПК України, зазначається, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі "імпорт" або "реімпорт". Пункт 188.1 ст. 188 ПК України визначає базу оподаткування - митна вартість імпортованого товару. В момент розмитнення товару у імпортера виникає обов'язок сплати митним органам ПДВ згідно п. 187.8 ст. 187 ПК України з вартості товару, що оформлюється у митному режимі "імпорт". У момент сплати податку митним органам відповідно до п.198.2 ПК України, у платника податку виникає право на податковий кредит, що посвідчується згідно п. 201.12 ПК України, вантажно-митною декларацією, оформленою відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

З огляду на наявність в ПК України наведених вище спеціальних норм, що регулюють порядок оподаткування імпортних операцій, висновки податкового органу по зменшенню податкового кредиту та бюджетного відшкодування на суми ПДВ, сплачені при розмитнені зазначених товарів - є неправомірними.

Більш того, вказане в повній мірі відповідає положенням п.198.3 ст.198 ПК України, яка визначає загальні правила формування податкового кредиту, водночас навіть таке загальне правило передбачає, що податковий кредит формується за наслідком вчинення платником податків однієї із трьох дій: придбання товарів і послуг; виготовлення товарів і послуг; імпорт (ввезення на митну територію України) товарів і послуг (що прирівнюється до придбання або виготовлення товарів і послуг).

Натомість, незважаючи на наведене, контролюючий орган визначає протиправним віднесення до податкового кредиту фактично сплачену підприємством митному органу суму ПДВ при імпорті товарів за угодами з характером "84", оскільки такий імпорт на думку податкового органу здійснюється начебто при відсутності укладеного договору купівлі-продажу такого товару та при відсутності розрахунків за нього з постачальником - нерезидентом, що спростовує факт придбання АТ "Мотор Січ" таких ТМЦ.

Водночас такий висновок не відповідає дійсності з огляду на таке.

Так, АТ "Мотор Січ" на підставі укладених з нерезидентами зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки, виконання робіт (доданих до матеріалів справи) і на виконання передбачених в таких договорах гарантійних зобов'язань (з приводу виявленого браку) і зобов'язань з виконання робіт, було ввезено матеріальні цінності, перелічені в вантажно-митних деклараціях. Окрім того, такі ВМД містять вказівку за яким зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу, поставки, виконаних робіт здійснюється імпорт за 84 характером угоди. Однією із суттєвих умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки, є гарантійні зобов'язання продавця з гарантійної заміни (обмін непридатних ТМЦ на нові). Гарантійна заміна по суті є усталеним світовим звичаєм ділового обороту в розумінні ст. 7 ЦК України в сфері купівлі-продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей і викликано, в першу чергу, необхідністю виявлення продавцем (постачальником) недоліків реалізованого товару для можливості їх майбутнього усунення на етапі виробництва. Більш того, виконання зобов'язань з гарантійної заміни викликане низкою законодавчих приписів.

Що стосується відсутності розрахунків з постачальником за імпортовані ТМЦ, то з цього приводу необхідно зазначити, що пунктом 14.1.191 ПК України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власнику, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Отже наявність розрахунків при імпорті в розумінні ПК України не є обставиною, наявність чи відсутність якої вказує на правомірність або протиправність формування податкового кредиту. Більш того, виконання гарантійних зобов'язань, які включають в себе і обмін, не є безоплатною, оскільки їх вартість включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія згідно умов укладеного зовнішньоекономічного контракту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача про неправомірність врахування АТ "Мотор Січ" у складі податкового кредиту травня 2011 року податку на додану вартість в сумі 30977,52 грн., який сплачений митному органу при ввезенні на митну територію України запасних частин та вузлів за характером угоди "84".

Щодо доводів відповідача про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації та травень 2011) на суму 19399914 грн., суд зазначає наступне.

Контролюючий орган обґрунтовує свою позицію щодо виявлених порушень наявністю у платника обов'язку щодо врахування результатів попередніх перевірок правильності визначення суми від'ємного значення податку на додану вартість у податковій звітності наступних періодів.

Разом з тим, акти перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення, які зазначені в акті перевірки (а.с.75 том 1) та на які спирається податковий орган, як на доказ порушень з боку підприємства при відображенні розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, оскаржені позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2011 по справі №2а-0870/4785/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001550802/0 від 30.12.2010, прийняте на підставі акту перевірки №407/08-02/14307794 від 17.12.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2012 у справі №2а-0870/5395/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2016, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 000860802 та 000870802 від 19.04.2012, прийняті на підставі акту перевірки №7/08-02/14307794 від 18.01.2011.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011 у справі № 2а-0870/6318/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2013, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000610802 та 000620802 від 12.03.2011, прийняті на підставі акту перевірки №25/08-02/14307794 від 21.02.2011.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2011 у справі № 2а-0870/8700/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2013, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001840802 та 0001830802 від 22.09.2011, прийняті на підставі акту перевірки №130/08-02/14307794 від 05.08.2011.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі № 2а-0870/10946/11, яке набрало законної сили 16.12.2015 у зв'язку з поверненням Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги контролюючому органу, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001250802 та 0001260802 від 16.05.2011, прийняті на підставі акту перевірки №80/08-02/14307794 від 27.05.2011.

Крім того, протиправність зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування вже були предметом розгляду інших адміністративних справ, у зв'язку з чим провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішеннями по справах №2а-0870/5395/11, №2а-0870/6318/11, №2а-0870/10946/11 (а.с.177-183 том 1, а.с.186-191 том 1, а.с.200-208 том 1).

Суми від'ємного значення, відображені в актах перевірок №407/08-02/14307794 від 17.12.2010, №7/08-02/14307794 від 18.01.2011, №25/08-02/14307794 від 21.02.2011, №130/08-02/14307794 від 05.08.2011 та №80/08-02/14307794 від 27.05.2011 на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001950802 від 13.09.2011 були неузгодженими у зв'язку з їх оскарженням в судовому порядку, а отже обов'язку відображення результатів таких перевірок у податковій звітності з податку на додану вартість наступних періодів у позивача не виникло.

Крім того, вищезазначеними судовими рішеннями підтверджено протиправність зменшення контролюючим органом розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування за попередні періоди, тому прийняття оскаржуваного у даній справі рішення є неправомірним.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2011 № 0001940802 в частині зменшення Публічному акціонерному товариству "Мотор Січ" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 605059,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2011 № 0001940802 в повному обсязі.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС судові витрати у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька