Постанова № 65498786, 20.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 р. Справа №805/586/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Пидоненко Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» м.Краматорськ

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2016 року №0005411201/9182/10/05-15-12-01 та №0005421201/9183/10/05-15-12-01

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2016 року №0005411201/9182/10/05-15-12-01 та №0005421201/9183/10/05-15-12-01.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що 29 червня 2016 року відповідачем було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за результатами чого складено акт №1389/05-15-12-01-33504912, в якому відображено порушення позивачем п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2016 року №0005411201/9182/10/05-15-12-01 та №0005421201/9183/10/05-15-12-01 якими зобов’язано сплатити штраф. Позивач вважає, що таке рішення суперечить податковому законодавству. Просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.07.2016 року №0005411201/9182/10/05-15-12-01 та №0005421201/9183/10/05-15-12-01.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову з тих самих підстав, що викладені у письмових заперечення на позов.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за №33504912, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено матеріалами справи, 29 червня 2016 року посадовими особами відповідача відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за результатами чого складено акт №1389/05-15-12-02-33504912.

Згідно висновків акту перевірки вбачається порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ - несвоєчасна сплата підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з ПДВ: від 20.03.2015 року №9045189463 за лютий 2015 року, від 20.04.2015 року №9073310871 за березень 2015 року, від 20.05.2015 року №9101367415 за квітень 2015 року, від 19.06.2015 року №9127921014 за травень 2015 року, від 20.07.2015 року №9152898871 за червень 2015 року, від 20.08.2015 року №9175232268 за липень 2015 року, від 18.09.2015 року №9193679130 за серпень 2015 року та від 20.10.2015 року №9215147924 за вересень 2015 року і уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року від 30.06.2015 року №9136648194.

19 липня 2016 року за підсумками камеральної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0005421201/9183/10/05-15-12-02, яким зобов’язано позивача сплатити штраф у розмірі 31377,17 грн. та №0005411201/9182/10/05-15-12-01 про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 81614,44 грн.

Позивач не погодившись проведеною перевіркою надав до відповідача заперечення.

Відповідач листом від 15.07.2016 року за №9099/10/05-15-12-01 надав відповідь на заперечення, відповідно до якої висновки за результатами камеральної перевірки залишено без змін.

Спірним питанням даної справи є правомірність притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом визначеного Законом строку, що виникла з підстав зарахування податковою інспекцією сплачених позивачем коштів за спірний період в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, тобто згідно з черговістю його виникнення, незалежно від призначення платежу визначеному платником податку.

З підстав викладеного суд зазначає наступне.

За змістом п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.

Згідно зі п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, відповідно до приписів п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем були використані декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року №9045189463 від 20.03.2015 року, березень 2015 року №9073310871 від 20.04.2015 року, квітень 2015 року №9101367415 від 20.05.2015 року, травень 2015 року №9127921014 від 19.06.2015 року, червень 2015 року №9152898871 від 20.07.2015 року, липень 2015 року №9175232268 від 20.08.2015 року, серпень 2015 року №9193679130 від 18.09.2015 року, вересень 2015 року №9215147924 від 20.10.2015 року та уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за квітень 2015 року №9136648194 від 30.06.2015 року, за червень 2015 року №9200735635 від 30.09.2015 року, липень 2015 року №9200734374 від 30.09.2015 року.

Позивачем, суми податку по вищезазначеним деклараціям з ПДВ були перераховані наступними платіжними дорученнями від 26.03.2015 року №1320 за лютий 2015 року, від 27.04.2015 року №1822 за березень 2015 року, від 27.05.2015 року №2271 за квітень 2015 року, від 26.06.2015 року №2844 за травень 2015 року, від 28.07.2015 року №7365 за червень 2015 року, від 13.08.2015 року №3919 за липень 2015 року, від 27.08.2015 року №4045 за липень 2015 року, від 28.09.2015 року №4592 за серпень 2015 року, від 13.10.2015 року №4968 за вересень 2015 року; від 27.10.2015 року №5091 за вересень 2015 року.

Вказаний факт відповідачем не спростовується та не є спірним у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних АІС «Податковий блок» по Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» станом:

- на 31.03.2015 рік обліковувався податковий борг у сумі 147560,50 грн., оскільки 30.03.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 73712,50 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за лютий 2015 року №9045189463 від 21.03.2015 року склала 221273 грн.;

- на 01.05.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 147068,06 грн., оскільки 30.04.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 98004,94грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за березень 2015 року №9073310871 від 20.04.2015 року склала 221273 грн.;

- на 01.05.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 150404,29 грн., оскільки 30.05.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 58854,71 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за квітень 2015 року №9101367415 від 20.05.2015 року склала 209259 грн.;

- на 01.07.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 44605 грн., оскільки 30.06.2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за травень 2015 року №9127921014 від 19.06.2015 року склала 44605 грн.;

- на 01.07.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 58 грн., оскільки 30.07.2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року №9136648194 від 30.06.2015 року склала 58 грн.

- на 31.07.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 99146 грн., оскільки 30.07.2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за червень 2015 року №9152898871 від 20.07.2015 року склала 99146 грн.;

- на 31.08.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 150067,66 грн., оскільки 30.08.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 93988,34 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за липень 2015 року №9175232268 від 20.08.2015 року склала 244056 грн.;

- на 01.10.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 111080 грн., оскільки 30.09.2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за серпень 2015 року №9193679130 від 18.09.2015 року склала 111080 грн.;

- на 31.10.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 123040,58 грн., оскільки 30.10.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 81857,42 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за вересень 2015 року №9215147924 від 20.10.2015 року склала 123040,58 грн.

Вказані обставини виникли у зв’язку з існуючим та не погашеним податковим боргом позивача за попередні періоди, з підстав чого відповідачем у автоматичному режимі його поточні платежі зараховувались у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Посилання позивача на прострочення платежів за попередні періоди внаслідок форс-мажорних обставин, що підтверджується сертифікатами Торгово-промислової палати України, судом до уваги не приймається.

За змісту сертифікатів, що знаходяться в матеріалах справи (від 25.07.2014 №1997/05-4 та від 27.02.2015 №921/05-4) вбачається, що видані вони відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, при цьому доказів того, що позивач звертався до податкової інспекції із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу до суду не надано.

Таким чином, грошові зобов'язання, за якими виникло прострочення платежів, є узгодженими, а відтак позивачем порушено терміни сплати узгоджених сум грошового зобов'язання, визначених Податковим кодексом України

Статтею 38 Податкового кодексу передбачено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання такої декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому Податковий кодекс України встановлює певний порядок сплати податкових зобов'язань у разі існування в платника податку податкового боргу.

Так, у відповідності до абз. 2 п. 87.9 Податкового кодексу України спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У разі порушення платником податків вимог абз. 2 п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язаний, згідно абз. 1 п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача у позовній заяві на доводи викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі №К/800/9365/16 від 21 липня 2016 року, з огляду на те, що відповідно до ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, лише рішення Верховного суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та лише висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо прийняття у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак у задоволені позову повинно бути відмовлено.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2016 року №0005411201/9182/10/05-15-12-01 та №0005421201/9183/10/05-15-12-01 – відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 24 березня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.