Постанова № 65498041, 23.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/762/16

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Вербицької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колосс» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колосс» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колосс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати незаконними дії податківців ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області по анулюванню в СЕА ПДВ запису про суму повернення ТОВ «Колосс» переплати з ПДВ в розмірі 324 344 грн. та зобов'язати ДПІ у м. Херсоні ГУДФС у Херсонській області скасувати запис в СЕА ПДВ про транзакцію здійснену на підставі документа №4342065 від 15.02.2016 року про анулювання поповнення рахунку ТОВ «Колосс» в СЕА ПДВ №37524100145558 на суму 324 344 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. За підсумками 2015 року у підприємства рахувалась переплата з вказаного податку, у зв'язку із чим підприємство заявило контролюючому органу про повернення відповідних сум на спеціальний рахунок платника податків. Однак, відповідач вимоги позивача не виконав, у встановленому порядку суми податку на додану вартість на рахунок підприємства не повернув, фактично зменшивши суми податку, за рахунок якого платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в реєстрі податкових накладних, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Колосс», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак в судове засідання вони не з'явились, поважність своєї неявки суду не повідомили, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Колосс» перебуває на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

02.11.2015 року позивач подав відповідачу загальну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року (а.с. 14-15, 16).

У Додатку 4 до декларації позивач відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України заявив про перерахунок суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, у розмірі 324 344 грн. - на рахунок №260400000030594 МФО 328209 Акціонерний банк «Південний» (а.с. 15).

Оскільки до кінця 2015 року перерахування цих коштів не відбулось, позивач 27.01.2016 року звернувся в ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області із заявою про повернення вказаних сум на електронний рахунок підприємства, відкритий у СЕА ПДВ за наступними реквізитами: одержувач: ТОВ «КОЛОСС», код 3712576, рах. №37524100145558 (який діє до 30.01.2016 року) Казначейство України, МФО 899998 або за реквізитами: одержувач: ТОВ «Колосс», код 37125766, рах. 3751600014558 Казначейство України, МФО 899998 (а.с. 12).

Згідно Витягу від 04.02.2016 року щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №4303237, заявлені позивачем до поповнення рахунку СЕА ПДВ кошти зараховані 29.01.2016 року та загальна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних склала 350 103,57 грн. (а.с. 17).

Разом з цим, відповідно до Витягу від 23.02.2016 року в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ №23303283, сума ліміту (сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних) на спеціальному рахунку позивача складає 25 797,07 грн. (а.с. 18).

Відповідно до відомостей Витягу від 23.02.2016 року №23303283, зменшення вказаного ліміту відбулось 15.02.2016 року о 16:14:32 год. в результаті проведення операції щодо поповнення вказаного рахунку у сумі 324 344 грн. на підставі документа від 28.01.2016 року №4342065.

Посилаючись на те, що відрахування суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 324 344 грн. відбулось у супереч вимогам податкового законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про неправомірність дій податкового органу та зобов'язання органу скасувати запис в системі електронного адміністрування податку на додану вартість про анулювання поповнення відповідного рахунку платника на вказану суму.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки відображення відомостей в системі електронного адміністрування відбувається в автоматичному режимі на підставі певних дій платника податку, тобто без безпосереднього втручання органу податкової служби, доводи позивача про протиправність дій контролюючого органу є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті.

Разом з цим, суд першої інстанції вказав на те, що, повернення коштів на спеціальний рахунок платника податків не може мати такого наслідку як одночасне залишення цих же коштів і на рахунку СЕА ПДВ з можливістю реєструвати на цю ж суму податкові накладні в майбутньому.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 209.1, 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин до 31.12.2015 року) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для такого акумулювання сільськогосподарські підприємства зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку, відкриті для перерахування коштів на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, зараховані на такі рахунки в системі електронного адміністрування податку, автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їх рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у розмірі, достатньому для перерахування на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII, з 01.01.2016 року вказані правила ст. 209 Податкового кодексу України викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п.п. 209.1, 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції від 01.01.2016 року та яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена: а) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 50 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 50 відсотків; б) за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 85 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15 відсотків; в) за операціями з продукцією тваринництва підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 20 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 80 відсотків.

Сільськогосподарські підприємства для забезпечення перерахування, зазначеного у: а) підпункті "а" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва); б) підпункті "б" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових і технічних культур; в) підпункті "в" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій із продукцією тваринництва.

Кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах: а) з рахунків, зазначених у підпункті "а" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті: 50 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 50 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; б) з рахунків, зазначених у підпункті "б" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті: 85 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 15 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; в) з рахунків, зазначених у підпункті "в" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті: 20 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 80 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Для перерахування до державного бюджету коштів, зарахованих на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з рахунків платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначених у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету, зазначена у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за звітний (податковий) період. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України від 12.01.2011 року №11 затверджено Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Так, відповідно до п. 2 Порядку від 12.01.2011 року №11 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Зазначеному сільськогосподарському підприємству відповідно до пункту 200 1.2 статті 200 1 Податкового кодексу України як платнику податку на додану вартість додатково відкривається в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, крім автоматично відкритого рахунка, рахунок, призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки підприємства, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування відповідно до пункту 209.12 статті 209 Кодексу сільськогосподарське підприємство зобов'язане в місячний строк закрити спеціальний рахунок.

Згідно із п.п. 3, 4 Порядку від 12.01.2011 року №11 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС. У такій податковій декларації сільськогосподарське підприємство зобов'язане зазначати реквізити спеціального рахунка.

Сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва, не підлягає сплаті до бюджету та акумулюється сільськогосподарським підприємством на його спеціальному рахунку.

Для акумулювання зазначеної суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство зараховує кошти на власний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритий для перерахування коштів на його спеціальний рахунок.

Кошти, зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, перераховуються автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такий рахунок, органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до п. 2 Порядку від 12.01.2011 року №11 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин з 01.01.2016 року) сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до пункту 200 1.2 статті 200 1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, додатково відкриваються: рахунки у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки таких підприємств, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для проведення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 Кодексу); рахунки у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки таких підприємств, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для проведення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 Кодексу; рахунки у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки таких підприємств, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для проведення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 Кодексу.

У разі анулювання реєстрації сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних підставах або виключення такого підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування його додаткові рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені в абзацах третьому - п'ятому цього пункту (далі - додаткові електронні рахунки), на яких відсутні кошти, закриваються не раніше робочого дня, що настає за днем такого анулювання/виключення.

Якщо реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних підставах анульовано або таке підприємство виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування і сума коштів, зарахована на додаткові електронні рахунки зазначеного підприємства, є недостатньою для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальний рахунок згідно з поданими територіальному органові ДФС податковими деклараціями, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування, остаточний перерахунок коштів здійснюється таким підприємством: до державного бюджету - з власного поточного рахунка на електронний рахунок; на спеціальний рахунок - з власного поточного рахунка на спеціальний рахунок.

Згідно із п.п. 3, 4 Порядку від 12.01.2011 року №11 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин з 01.01.2016 року) позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за операціями в межах спеціального режиму оподаткування підлягає перерахуванню на спеціальні рахунки сільськогосподарського підприємства у таких розмірах: 15 відсотків - за операціями із зерновими та технічними культурами; 80 відсотків - за операціями із продукцією тваринництва; 50 відсотків - за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва).

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні відповідного сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.

Для акумулювання зазначених сум податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство зараховує кошти на власні додаткові електронні рахунки.

Кошти, зараховані на додаткові електронні рахунки автоматично протягом операційного дня, що настає за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальний рахунок, у таких розмірах: 50 відсотків - з рахунків, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку; 15 відсотків - з рахунків, зазначених в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку; 80 відсотків - з рахунків, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за звітний (податковий) період, і в установлені статтею 203 Кодексу строки подає її в електронній формі територіальному органові ДФС. У такій податковій декларації сільськогосподарське підприємство зобов'язане зазначити реквізити спеціального рахунка та визначити суму, що підлягає перерахуванню на такий рахунок.

Сільськогосподарські підприємства у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на власні додаткові електронні рахунки коштів у сумі, достатній для перерахування задекларованих сум податку на додану вартість до державного бюджету та на спеціальний рахунок на підставі поданої відповідної податкової декларації.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2017 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Аналіз наведених норм показав, що сільськогосподарське підприємство, яке обрало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, здійснює оподаткування цього податку за особливостями, визначеними ст. 209 Податкового кодексу України.

Так, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Сільськогосподарське підприємство самостійно забезпечує перерахування на рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у розмірі, достатньому для перерахування на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

При цьому, суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні відповідного сільськогосподарського підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач за підсумками діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду забезпечив перерахування на рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у 324 344 грн. на підставі відповідної податкової декларації.

За рахунок цих коштів у січні 2016 року поповнено рахунок платника в СЕА ПДВ та станом на 29.01.2016 року загальна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних склала 350 103,57 грн.

Разом з цим, згідно Витягу від 23.02.2016 року в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ №23303283, сума ліміту (сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних) на спеціальному рахунку позивача складає 25 797,07 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, зменшення суми вказаного ліміту відбулось не з причини його використання платником на реєстрацію податкових накладних та коригування даних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені обставини свідчать про те, що зменшення даних рахунку платника, на якому акумулюються суми податку на додану вартість на спеціальні цілі, не відбулось на законних підставах.

При цьому, колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача про відсутність порушеного права позивача у зв'язку із зменшенням вказаного ліміту в СЕА у зв'язку із одночасною наявністю цих коштів на рахунку платника податку.

Колегія суддів зазначає, що, враховуючи особливості оподаткування вказаного податку за підсумками діяльності сільськогосподарського підприємства, зменшення даних ліміту щодо суми податку на додану вартість, фактично позбавило платника права на суми податку на додану вартість для їх використання у реєстрації податкових накладних та/або здійснення їх коригування на вказані суми, та призвело до втручання у таке право платника.

За правилами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист, зокрема, прав та інтересів, зокрема, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З урахуванням наведених норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що позбавлення позивача права на належні йому суми податку на додану вартість відбулось за відсутності правових підстав, не у відповідності до норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, що в силу ст. 2 КАС України є підставою для вжиття судових заходів захисту порушених прав та інтересів шляхом задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колосс» - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2016 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колосс» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконними дії Херсонської об'єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області по анулюванню 15.02.2016 року в СЕА ПДВ запису про суму повернення ТОВ «Колосс» переплати з ПДВ в розмірі 324 344 грн.

Зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області скасувати запис в СЕА ПДВ про транзакцію здійснену на підставі документа №4342065 від 15.02.2016 року про анулювання поповнення рахунку ТОВ «Колосс» в СЕА ПДВ №37524100145558 на суму 324 344 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Н.В. Вербицька