Рішення № 65497783, 16.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22ц/790/490/17 Головуючий 1 інст. - Вельможна І.В.

Справа № 641/3735/14-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: стягнення заборгованості

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Малінської С.М.,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Сокуренко Наталії Вікторівни на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк (ПАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2014 року ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулося до Комінтернівського районного суду м. Харкова із позовом до ТОВ «УФА «ВЕРУС», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, який заочним рішенням від 23.11.2015 року був задоволений частково.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.02.2016 року заочне рішення суду від 23.11.2015 року було скасовано, а справу - призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.05.2016 року провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «УФА «ВЕРУС» заборгованості за кредитним договором у розмірі 200 грн. було закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Крім того, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.05.2016 року цивільну справу за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості передано до Зміївського районного суду Харківської області для розгляду згідно правил підсудності.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 30.05.2016 року вищевказана справа прийнята до провадження цього суду.

31 серпня 2016 року ПАТ «КБ «Приватбанк» уточнив свої позовні вимоги. В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до договору, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «Приватбанк» від 12.12.2005 року № DNH4KP93040164 ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2969 грн. 19 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ «КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку з чим 30.04.2009 року було змінено найменування позивача.

ОСОБА_4 в порушення норм законодавства та умов договору зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 08.08.2016 року утворилася заборгованість у розмірі 6974 грн. 40 коп., яка складається з наступного: заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 3261,71 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 2904,39 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; штрафу (процентна складова) - 308,30 грн.

На підставі вищевикладеного ПАТ «КБ «Приватбанк» просило стягнути з відповідача ОСОБА_4 вищевказану заборгованість у розмірі 6974 грн. 40 коп., а також понесені банком судові витрати.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання районного суд не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову ПАТ «КБ «Приватбанк» заперечував та просив задовольнити його заяву про застосування строків позовної давності.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року в задоволенні позову ПАТ «КБ «Приватбанк» відмовлено.

З вказаним рішенням не погодилось ПАТ «КБ «Приватбанк».

В апеляційній скарзі представник ПАТ «КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» в повному обсязі.

Вважає, що ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до суду в межах строку позовної давності, оскільки відповідачем на погашення заборгованості за договором були внесені платежі в період з 2010 до 2016 року, тому строк позовної давності було перервано шляхом визнання боргу ОСОБА_4.

Зазначає, що оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, то проценти, які нараховуються за кредитом, є періодичними платежами, а тому початок перебігу позовної давності за кожен черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питания: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «КБ «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з того, що банком було пропущено строк позовної давності звернення до суду із зазначеним позовом.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 12.12.2005 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Приватбанк», був укладений договір № DNH4KP93040164, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2969,19 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. При цьому ОСОБА_4 своїм підписом у заяві про надання кредиту підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» (далі - Умови) складає кредитний договір.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, за відсотками. Комісією, а також інші витрати згідно Умов. Відповідно до п. 2.4.5.5 Умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості.

В забезпечення виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору від 12.12.2005 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та філією ТОВ «Українське фінансове агенство «ВЕРУС» у Комінтернівському районі м. Харкова 22.03.2011 року було укладено договір поруки, предметом якого було надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_4 всіх своїх зобов'язань за кредитним договором від 12.12.2005 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.05.2016 року провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» заборгованості за кредитним договором у розмірі 200 грн. закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України. Зазначена ухвала набула законної сили та не скасована в установленому законом порядку.

ПАТ «КБ «Приватбанк» належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором від 12.12.2005 року, надавши відповідачу ОСОБА_4 кредит у визначеному розмірі, а останній його отримав та користувався, що не заперечувалося самим ОСОБА_4.

Крім того, відповідачем здійснювалося часткове погашення заборгованості, що підтверджується наданими ним копіями квитанцій.

Відповідіч свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 08.08.2016 року заборгованість відповідача перед банком становить 6974 грн. 40 коп., та складається з наступного: 1) заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 3261,71 грн.; 2) пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 2904,39 грн.; 3) штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; 4) штрафу (процентна складова) - 308,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 27.09.2007 року ЗАТ «КБ «Приватбанк» звернулося до Київського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12.12.2005 року № DNH4KP93040164 у розмірі 4937 грн. 13 коп., витрат по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., а також витрат по розміщенню оголошення в газеті в розмірі 153 грн. 60 коп. Вказаний позов заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2008 року було задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість на загальну суму 5171 грн. 73 коп.

Вказана заборгованість була погашена ОСОБА_4 27.10.2010 року, що підтверджується копією відповідної квитанції № 74/1 та копією постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту від 01.10.2010 року.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що після стягнення з ОСОБА_4 на користь банку заборгованості за кредитним договором № DNH4KP93040164 у розмірі 5171 грн. 73 коп. на підставі заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2008 року кредитний договір був розірваний, тому останній продовжував діяти.

Зазначене підтверджується й здійсненням двох платежів на суму 1344,95 грн. від 31.10.2012 року та на суму 573, 52 грн. від 09.11.2012 року. Зазначені суми були перераховані з належної позичальнику ОСОБА_4 картки № НОМЕР_1 (соціальних рахунок), що підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника (а.с.30, 54).

Зазначені обставини не заперечувалися ОСОБА_5 та його представником й у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Таким чином, вчиненням вищевказаних дій відповідачем було перервано перебіг строку позовної давності.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду 15.04.2014 року, тобто в межах п'ятирічного строку позовної давності, встановленого п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Виходячи з наведеного, районний суд дійшов помилкового висновку про необхідність застосування до виниклих правовідносин строків позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Виходячи iз системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за

невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбаченихумовами договору та нормами ЦК України.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-1206 цс 15 від 23 вересня 2015 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Вищенаведене свідчить про те, що нарахування позивачем процентів в сумі 3261,71 грн. за користування кредитом за період з 20.09.2007 року до 27.10.2010 року (до фактичного виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2008 року), а також пені в межах строку, передбаченого ч.2 ст. 258 ЦК України, є правомірним.

Між тим вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача штрафу в сумі 500 грн. (фіксованачастина) та 113,78 грн. ( процентна складова) задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником будь-якого із зобов»язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3. вказаних Умов, банк має право нараховувати пеню, а позичальник зобов»язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми непогашеної заборгованості, але нем менше 1 гривні за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2.4.5.5 Умов надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості.

Порушення відповідачем зазначених умов кредитного договору здійснено поза межами передбаченого ч.2 ст. 258 ЦК України строку, у зв'язку із чим це є самостійною підставою, передбаченою ч.4 ст.267 цього Кодексу для відмови у задоволенні позову банку в цій частині.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, то з передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України вказане рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк»

Оскільки ОСОБА_4 як інвалід другої групи звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ст.5 Закону України «Про судовий збір», колегією суддів розподіл судових витрат здійснюється в порядку вимог ст. 88 ЦПК України та покладається на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відсотки за користування кредитом в сумі 3261 (три тисячі двісті шістдесят одну) гривню 71 копійку та пеню в сумі 590 (п»ятсот дев»яносто) гривень 73 копійки.

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: