Ухвала суду № 65496488, 22.03.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11955/15-к

н/п 1-кп/640/72/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Шмадченко С.І. ,

суддів Губської Я.В., Золотарьової Л.І.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

прокурора Максюк О.Л.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

адвоката Шадріна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про зміну міри запобіжного заходу ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А:

В ході розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 обвинуваченої за ч.1 ст.110, ч.2 ст.28, ст.113,ч.5 ст.27, ч.2 ст.258, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.263 КК України захисник обвинуваченої, адвокат Шадрін О.С. заявив клопотання про зміну ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на іншу, не пов"язану з позбавленням волі посилаючись на те, що у обвинуваченої зменшились ризики передбачені ст.177 КПК України. На даний час не має обставин, що переважують правило поваги до особистої свободи, а саме тільки існування обгрунтованої підозри не є підставою для продовження позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою ОСОБА_1, яка не має будь-якого наміру переховуватися від суду, адже має власне житло та є раніше не судимою.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор проти клопотання захисту заперечував, просив продовжити обвинуваченій міру запобіжного заходу тримання під вартою, посилаючись на існування у обвинуваченій ризиків передбачених ст.177 КПК України, а також посилався на положення ч.5 ст.176 КПК України , що не передбачає можливості застосування до осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд відмовляє у задоволенні клопотання адвокату Шадріну О.С., вважає за необхідне продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 діб.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Суд враховує у обвинуваченої існування ризиків, передбачених п.1., п.5. ч.1 ст. 177 КПК України, оцінює сукупність обставин передбачених ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінальних правопорушень та у суду існують обґрунтовані підстави вважати, що знаходячись на волі, обвинувачена може зникнути від суду, виїхати за межі України.

Продовжуючи обвинуваченій міру запобіжного заходу, суд враховує практику Європейського суду з прав людини про те, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного та обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На даний час судовий розгляд по справі триває не допитані всі потерпілі, свідки, не досліджені письмові докази.

Крім того, судом враховано положення ч. 5 ст. 176 КПК України згідно якого запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5,260, 261 КК України.

Таким чином, в судовому засіданні будь-яких підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченій не встановлено.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Продовжити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу тримання під вартою до 20 травня 2017 року.

У задоволенні клопотання захисту відмовити.

Головуючий суддя Шмадченко С.І.

Судді Губська Я.В.

Золотарьова Л.І.