Постанова № 65496126, 16.03.2017, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/50/17

2-а/610/20/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді - Носова Г.С.,

секретаря - Виноградської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області про визнання незаконним рішення сесії та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області в якому просила:

- визнати незаконним рішення XX сесії VII скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 23.12.2016 р. № 384-VII про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної форми власності для ведення селянського ( фермерського ) господарства, розташованої в межах населеного пункту с. Довгалівка на території Савинської селищної Балаклійського району Харківської області площею 54, 8162 га та наданні зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років;

- зобов'язати Савинську селищну раду Балаклійського району Харківської області затвердити проект землеустрою і надати дану земельну ділянку ОСОБА_1 у користування ( оренду) згідно Закону;

- покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказала, що постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 27.10.2016 року визнано незаконним рішення від 07.07.2016 року № 253-VII, щодо відмови ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою та зобов»язано переглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2016 року про затвердження даного проекту .

На виконання даного рішення Савинська селищна рада на черговій ХХ сесії VII скликання переглянула заяву та в черговий раз 23.12.2016 р. № 384- VII винесла рішення яким відмовила в затвердженні проекту землеустрою та наданні зазначеної земельної ділянки в оренду на 49 років.

Позивач зазначила, що нею з цих підстав вже двічі були подані заяви за якими Балаклійським районним судом Харківської області 06.05.2016 р. та 27.10.2016 р. були прийняті відповідні постанови. Відповідач вперто приймає незаконні рішення, ігноруючи висновки попередніх постанов суду.

Заперечуючи проти рішення відповідача від 23.12.2016 року вказала, що при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки та його погодженні відповідними органами державного управління діяла у відповідності до вимог чинного земельного законодавства. Попередні постанови суду з аналогічних справ підтверджують незаконність рішень відповідача .

Проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає затвердженню Савинською селищною радою та надання даної земельної ділянки їй у користування.

Вважає, що у відповідача не було законних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Позивач в судове засідання не з»явилася, її інтереси за довіреністю представляє ОСОБА_2.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовільнити.

Представники відповідача в судове засідання не з"явилися , надали заяви про розгляд справи без їх участі, позов не визнали.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Згідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції в редакції, чинній на момент подачі клопотання), особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

За ч. 3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4 серпня 2014 року в Савинській селищній раді Балаклійського району Харківської області зареєстровано клопотання в порядку ч. 2 ст. 123 ЗК України позивача ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності з метою одержання в користування для ведення фермерського господарства в межах с. Довгалівка орієнтовною площею 61,2 га на умовах оренди на 49 років.

Вказане клопотання відповідачем до теперішнього часу не розглянуто та відповідне рішення не прийнято.

Відповідно до вимог частини 3 статті 123 ЗК України без надання дозволу відповідача ОСОБА_1 5 вересня 2014 року уклала з ТОВ «АКР-2008» договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а 11 вересня 2014 року в порядку ч. 3 ст. 123 ЗК України ОСОБА_1 письмово повідомила Савинську селищну раду Балаклійського району Харківської області про замовлення розроблення документації із землеустрою без надання дозволу відповідача, додавши договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з ТОВ «АКР-2008» від 05.09.2014 року.

23 вересня 2014 року в процесі виготовлення проекту землеустрою Савинська селищна рада Балаклійського району Харківської області в особі селищного голови погодила межі земельної ділянки, а 10.10.2014 року проект землеустрою був погоджений відділом Держземагенства у Балаклійському районі.

12.02.2016 року позивач подала проект землеустрою до селищної ради із заявою про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням сесії від 18.02.2016 року позивачу було відмовлено в затверджені проекту землеустрою, однак вказане рішення було визнано незаконним Балаклійським районним судом Харківської області 06.05.2016 року та зобов'язано відповідача переглянути заяву позивача.

21 червня 2016 року позивач подала Савинському селищному голові проект землеустрою із заявою про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду терміном на 49 років.

Рішенням VIV сесії VII скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 7 липня 2016 № 253-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності для ведення фермерського господарства в межах с. Довгалівка» ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 54,8162га в межах с. Довгалівка.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідача позивач звернулась до Балаклійського районного суду з позовом до Савинської селищної ради.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 27.10.2016р. позов задоволено частково, визнано незаконним рішення VIV сесії VII скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 7 липня 2016 № 253-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності для ведення фермерського господарства в межах с. Довгалівка», та зобов'язано Савинську селищну раду Балаклійського району Харківської області переглянути заяву ОСОБА_1 від 21 червня 2016 року (вх. № 127) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 року постанова Балаклійського районного суду Харківської області від 27.10.2016 року залишена без змін.

На виконання постанови Балаклійського районного суду від 27.10.2016 року Савинська селищна рада 23.12.2016 року винесла на повторний розгляд ХХ сесії Савинської селищної ради VII скликання заяву ОСОБА_1 від 21.06.2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в с. Довгалівка та надання земельної ділянки в оренду.

Рішенням ХХ сесії VII скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 23 грудня 2016 № 384-VII «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 21.06.2016 р. № 127 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в с. Довгалівка та надання земельної ділянки в оренду» відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства розташованого в межах населеного пункту с. Довгалівка на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області площею 54,8162га та наданні зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років.

З даного рішення вбачається, що підставами для його прийняття стали порушення: ст. 123 ЗК України - не отримання дозволу селищної ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та ч.ч. 6 ст. 118, ч. 1 ст. 124, ст.134, ч. 2 ст. 186-1 ЗК України, ст.ст. 22, 50 Закону України «Про землеустрій», ч.3, ч.5, ч.6 ст.24, ч.5, ч.6 ст.26 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»

Згідно до ч. 13 ст. 123 ЗК України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Так, за ст. 22 Закону України «Про землеустрій» не було підстав для виготовлення документації із землеустрою, дозволу селищної ради на її розроблення надано не було.

Але, позивач на правових підставах скористалася принципом «мовчазної згоди», замовивши розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу.

Статтею 22 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій здійснюється на підставі:

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;

в) судових рішень.

Вказана норма залишилась незмінною з часу прийняття Закону України «Про землеустрій» 22 травня 2003 року.

Частину 3 статті 123 Земельного кодексу України було доповнено новим абзацом щодо запровадження принципу «мовчазної згоди» згідно із Законом № 366-VII від 02.07.2013р., але відповідні зміни до Закону України «Про землеустрій» внесені не були.

Вирішуючи неузгодженості між нормами Земельного кодексу України і Закону України «Про землеустрій» щодо наявності підстав для здійснення землеустрою без надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою суд виходить з того, що застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

Таким актом, що підлягає застосуванню, є абзац ч. 3 ст. 123 ЗК України, яким запроваджено принцип «мовчазної згоди». З цієї ж підстави проект землеустрою не містить в собі рішення відповідача про надання дозволу на розроблення цього проекту, як то передбачено ст. 50 Закону України «Про землеустрій».

Згідно до ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Що стосується такої підстави для прийняття оскаржуваного рішення як не погодження проекту землеустрою уповноваженими органами у сфері містобудування та архітектури, то суд зазначає наступне.

Ця причина вже була підставою для прийняття відповідачем аналогічних рішень та була предметом судового оскарження. Як було вказано вище, ця підстава була визнана необґрунтованою, а рішення відповідача було визнано незаконними.

Згідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також суд звертає увагу на наступне.

Згідно до ч. 10 ст. 123 ЗК України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

1)затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

2)вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

3)надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Натомість відповідач прийняв рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, не вирішивши заяву позивача про надання земельної ділянки у користування та не прийняв рішення про надання земельної ділянки у користування, як то передбачено ч.ч. 6, 10 ст. 123 ЗК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено законність та обґрунтованість прийнятого рішення.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, тому воно є незаконним.

Рішення про надання земельної ділянки у користування приймає орган місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку прийняти таке рішення, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20.11.2012 року, яка в силу ч. 2 ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування законодавцем віднесено до виключної компетенції відповідного органу місцевого самоврядування, а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області затвердити зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у користування.

Разом з тим, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За правилом ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки позов задоволено судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-11, 18, 71, 158-170 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення XX сесії VII скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 23.12.2016 р. № 384-VII про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної форми власності для ведення селянського ( фермерського ) господарства, розташованої в межах населеного пункту с. Довгалівка на території Савинської селищної Балаклійського району Харківської області площею 54, 8162 га та наданні зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років.

Зобов'язати Савинську селищну раду Балаклійського району Харківської області переглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2016 року (вх. № 127) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397106) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) 640,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2016 року.

Суддя