Ухвала суду № 65494366, 21.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7291/16-ц Головуючий в 1 -й інстанції

Провадження № 22-ц/774/736/К/17 суддя Багрова А.Г.

Категорія - 53 (І) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Митрофанової Л.В.

за участю секретаря - Чубіної А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2016 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України в особі Департаменту виконавчої служби України, Державного підприємства „Сетам", третя особа ОСОБА_4, про визнання недійсним та скасування результатів електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

В С Т А Н О В И Л А:

28 грудня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі Департаменту виконавчої служби України, Державного підприємства „Сетам"та просила суд: визнати недійсними електронні торги, що були проведені 06.07.2016 року та їх результати з реалізації нежитлової будівлі А, загальною площею 151,5 кв.м. та нежитлової будівлі Б, загальною площею 67,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що оформлені протоколом №112973; визнати недійсним протокол №112973 про проведення електронних торгів та Акту державного виконавця від 13.07.2016 року про проведені електронні торги; скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на придбане нерухоме майно, а саме: нежитлової будівлі А, загальною площею 151,5 кв.м. та нежитлової будівлі Б, загальною площею 67,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; скасувати запис про право власності на вищезазначене нерухоме майно.

Того ж дня ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову та просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю А, загальною площею 151,5 кв.м. та нежитлову будівлю Б, загальною площею 67,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2016 рокув задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та постановити нову ухвалу про її задоволення, посилаючись на те, що судом не було враховано, що, у разі відчуження ОСОБА_4 нерухомого майна, неможливо буде провести повторні електронні торги у разі задоволення її позовних вимог. Також, вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що заявлений вид забезпечення позову щодо накладення арешту на це майно не відповідає позовним вимогам.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача Міністерства юстиції України в особі Департаменту виконавчої служби України - Стельмах І.В. зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Особа, яка подає апеляційну скаргу (ОСОБА_2.), будучи завчасно (28 лютого 2017 року) належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи за її апеляційною скаргою (а.с. 43), в судове засідання не з'явилася і про причини своєї неявки суд не повідомила, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах позовних вимог, заяви про забезпечення позову, доводів апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.151,152 ЦПК України, обґрунтовано посилався на те, що заявлений вид забезпечення позову, який позивач просить застосувати - накладення арешту на нерухоме майно, не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Так, відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, нею заявлено позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про право власності та запису про право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно до Міністерства юстиції України в особі Департаменту виконавчої служби України, Державного підприємства „Сетам".

При цьому, жодних позовних вимог щодо нежитлової будівлі А, загальною площею 151,5 кв.м. та нежитлової будівлі Б, загальною площею 67,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, до власника цього майна ОСОБА_4, позивачем не заявлялось.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам, оскільки вирішується лише питання про недійсність електронних торгів, протоколу, свідоцтва та запису про право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а вимог щодо права власності чи витребування майна не заявлено.

Позивачем заявлені вимоги немайнового характеру до Міністерства юстиції України в особі Департаменту виконавчої служби України, Державного підприємства „Сетам", а тому, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належать третій особі (ОСОБА_4.), не ґрунтується на нормах процесуального права.

Таким чином, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не відповідає позовним вимогам, у зв'язку з чим суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що підстави для забезпечення позову відсутні.

До того ж, заявницею належних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не надано, доводи апеляційної скарги з цього питання ґрунтується лише на припущеннях позивача.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду обґрунтована і підтверджується письмовими матеріалами справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: