Постанова № 65492484, 05.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/5068/2011

05.08.11

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Чалої А.С.,

при секретарі судового засідання: Журавлі В.В.,

за участю: помічника прокурора міста Черкаси -Пампущенко Ю.В., представника позивача -Недосєки І.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Черкаси до публічного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся прокурор м. Черкаси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Черкаси, в якій просить стягнути з публічного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» податковий борг по орендній платі за землю в сумі 298585 грн. 98 коп.

04.08.2011 року на адресу суду надійшла заява, з якої вбачається, що в зв'язку з частковою сплатою відповідачем податкового боргу в сумі 50 000 грн., позивач просить стягнути борг, що виник за період з 26.12.2008 року по 31.05.2011 року в розмірі 248 585 грн. 98 коп.

Прокурор та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги в сумі 248 585 грн. 98 коп. підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув з невідомих причин, хоча повідомлявся про день та час розгляду справи. В попередніх судових засіданнях представник позивача не заперечував з існуванням заборгованості, зазначив, що в рахунок погашення податкового боргу відповідачем продано на аукціоні трансформаторну підстанцію згідно договору купівлі - продажу від 27.05.2011 року № 6, в зв'язку з чим заборгованість періодично погашається.

20 липня 2011 року провадження в адміністративній справі 2а/2370/5068/2011 було зупинено до 04 серпня 2011 року, в зв'язку з необхідністю отримання доказів щодо повного погашення відповідачем боргу.

На підставі вищевказаної обставини 04 серпня 2011 року в судовому засіданні було поновлено провадження в справі 2а/2370/5068/2011.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод»згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 585164, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.07.1993 року, ідентифікаційний код 14309572 та перебуває на обліку як платник податків з 24.03.1992 року за № 199, про що свідчить довідка про взяття на облік від 28.11.2006 року № 377/К.

Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі -це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про оренду землі» використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку на 2008, 2009 та 2010 роки здійснювалося відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ (далі Закон № 2535-XIІ) та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон № 2181-ІІІ), котрі були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 2 Закону № 2535-XIІ встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів -учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із Законом № 2535-XIІ об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон № 2181-ІІІ), який був чинний до 01 січня 2011 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу подавались декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008, 2009 та 2010 роки. Вказані податкові декларації відображають розмір плати за земельну ділянку, орендовану згідно з договором, укладеним між відповідачем та Черкаською міською радою.

В даних деклараціях відповідач самостійно визначав податкове зобов'язання по орендній платі за землю державної і комунальної власності.

Пункт 1 ст. 17 Закону № 2535-XIІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами державної податкової інспекції у місті Черкаси проведена виїзна планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатом перевірки складено акт від 06.05.2009 року № 674/23-2, в якому зафіксовано порушення ст. 2, ст. 13, ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (що був чинний в момент виникнення правовідносин), невірно розраховано податок за землю за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року, в результаті чого встановлено його заниження у сумі 14469 грн. 04 коп., в тому числі за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 14420 грн. 68 коп. та за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 48 грн. 36 коп.

31.12.2010 року податковим органом проведена перевірка відповідача щодо своєчасності сплати останнім податкового зобов'язання, в результаті чого складено акт від 31.12.2010 року № 8277/15-31, в якому зафіксовано порушення ст. 17 Закону № 2535-XIІ, а саме порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ: у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема:

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі актів перевірки державною податковою інспекцією у місті Черкаси були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 20.05.2009 року № 0008111504/0, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 21703 грн. 56 коп., згідно акта перевірки від 06.05.2009 року № 674/23-2;

- від 31.12.2010 року № 0021631503/0, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 9994 грн. 38 коп. на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

Вказані рішення не оскаржені відповідачем в апеляційному чи судовому порядку, а отже відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення.

Відповідно до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/2519 від 25.12.2008 року та друга № 2/341 від 04.02.2009 року. Зазначені вимоги отримані відповідачем 05.01.2009 року та 13.02.2009 року відповідно.

Справляння плати за землю на 2011 рік, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення земельного податку здійснюється відповідно до Податкового Кодексу України.

Пунктом 286.2 та пунктом 286.3 ст.286 Податкового кодексу України, передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Положення пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України передбачає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Судом встановлено, що відповідачем 27.01.2011 року подано до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік за № 9000101041, в якій відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання з січня по квітень 2011 року.

Положенням пункту 46.1. статті 46 встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 288.3. статті 288 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за період з січня по квітень податкове зобов'язання з орендної плати за землю не виконав.

Також до податкової заборгованості відповідача включені суми згідно:

- рішення про розстрочення від 26.08.2008 року № 108/24-115 в сумі 12032 грн. та проценти за користування розстроченням в сумі 274грн. 57 коп.;

- рішення про розстрочення від 30.01.2008 року № 6/24-114 від 31.03.2008 року в сумі 3500 грн., від 31.03.2008 року № 34/24-114 в сумі 4360 грн. та проценти за користування розстрочення в сумі 182 грн. 46 коп.;

- рішення про розстрочення від 01.12.2008 року № 181/24-115, № 34/24-114 від 31.03.2008 року в сумі 23613 грн. 64 коп. та проценти за користування розстроченням в сумі 269 грн. 43 коп. Проте, в даній частині позовних вимог суд відмовляє, в зв'язку з тим, що позивачем не надано належних доказів з приводу даної заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини та часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням часткової вплати боргу в сумі 50000 грн., загальна сума податкового боргу відповідача становить 204 353 грн. 88 коп.

Оскільки спір вирішено частково на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. 86, ст. ст.159, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»(18000, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, ідентифікаційний код 14309572) на користь державної податкової інспекції у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг з орендної плати за землю в сумі 204353 (двісті чотири тисячі триста п'ятдесят три) грн. 88 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.С. Чала