Постанова № 65492421, 19.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2010 року Справа № 2а-7499/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Петросян К.Є.

при секретарі - Гришиній О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача: Кравченко І.М. (дов. №2 від 06.01.2010),

представника відповідача ДПІ у м.Сєвєродонецьку: Боровської С.М. (дов. №17288/10-028 від 27.09.2010),

прокурора: Прибіга І.О. (посв. №984 від 13.05.2010),

представника відповідача УДК в Луганській області: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латєст» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьк, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2010 року позивач ТОВ «Латєст» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку, яка виразилася у неприйнятті передбачених чинним законодавством України заходів, щодо бюджетного відшкодування на поточний рахунок ТОВ «Латєст» податку на додану вартість у сумі 93745,00 грн. на підставі податкової декларації за лютий 2010 року №9000622531 від 18.03.2010 року, у сумі 99863,00 грн. на підставі податкової декларації за травень 2010 року №9002127985 від 17.06.2010 року та у сумі 47384,00 грн. на підставі податкової декларації за червень 2010 року № 9002741380 від 19.07.2010 року, а саме: у не наданні в п'ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства висновку із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету - незаконною та протиправною. Також просить стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Латєст» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 93745,00 грн. на підставі податкової декларації за лютий 2010 року, у сумі 99863,00 грн. - податкової декларації за травень 2010 року та у сумі 47384,00 грн. - податкової декларації за червень 2010 року, а всього 240992,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Латєст» як платник податків, зборів та обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м.Сєвєродонецьку з 27.11.2000 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №187, ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ - 24183749. Відповідно до свідоцтва №100030986 від 27.03.2007 року ТОВ «Латєст» є платником податку на додану вартість.

По закінченню звітних податкових періодів за лютий 2010 року, травень 2010 року та червень 2010 року, ТОВ «Латєст» в порядку, передбаченому п.п. 7.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та на підставі п.п. 7.7.1 ст.7 цього Закону, маючи в попередніх податкових періодах від'ємне значення ПДВ, подало до ДПІ в м.Сєвєродонецьк податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2010 року із розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань, розрахунком суми бюджетного відшкодування, а саме декларацію від 18.03.2010 року №9000622531, від 17.06.2010 року №9002127985 та від 19.07.2010 року №9002741380, та заявами про відшкодування, відповідно 93745,00 грн., 99863,00 грн. та 47384,00 грн. ПДВ (разом 240992,00 грн.), фактично сплачених у попередніх податкових періодах постачальником товарів у складі вартості товарів.

Заявами від 22.03.2010 року, 18.06.2010 року та 20.07.2010 року №12, 30, 42 ТОВ «Латєст» на виконання вимог п.п. 7.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» надало до відділення Державного казначейства у м.Сєвєродонецьку копії відповідних декларацій разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування, розрахунком коригування суми ПДВ та заявами про повернення суми бюджетного відшкодування.

Позивач зазначив, що факт сплати ТОВ «Латєст» у попередні податкові періоди податку на додану вартість, у розмірі не меншому від заявленого до відшкодування, підтверджується довідками про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Латєст» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за відповідний період №1133/23-24183749 від 17.05.2010 року та №1684/23-24183749 від 30.07.2010 року у відповідності до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327.

ТОВ «Латєст» 19.07.2010 року звернулось до ДПІ в м.Сєвєродонецьку з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (отримано 19.07.2010 вх.№9002720042) та подало відповідну податкову декларацію №9002741380. Однак, ДПІ у м.Сєвєродонецьк ні довідки, ні акту щодо результатів позапланової виїзної перевірки, яку мала провести в період не пізніше як до 19.09.2010 року, позивачу не надала.

Разом з тим, в порушення порядку і строків перерахування, заявленого до відшкодування ПДВ, передбачених п.п. 7.7.5, 7.7.6 ст.7 Закону «Про ПДВ», не зважаючи на те, що остання перевірка ДПІ у м.Сєвєродонецьку мала б закінчитись ще 19.09.2010 року, а за результатами інших перевірок було складено відповідні довідки про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Латєст» від зазначених дат, до теперішнього дня з бюджетного рахунку на банківський рахунок позивача не перерахована сума бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 240992,00 грн. Вважає, що відповідачі фактично ухиляються своїх обов'язків щодо відшкодування ТОВ «Латєст» податку на додану вартість.

Відповідно до довідок виїзної позапланової перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок №1133/23-24183749 від 17.05.2010 року та №1684/23-24183749 від 30.07.2010 року, перевіркою достовірності нарахованої суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2010 року та травень 2010 року порушень не встановлено. За даними перевірки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 93745, 00 грн. та 99863,00 грн.

Згідно податкової декларації з ПДВ від 19.07.2010 року №9002741380 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2010 року, складає 47384,00 грн. Жодних заперечень щодо правильності нарахування та обов'язковості відшкодування цієї суми у передбачені Законом «Про ПДВ» терміни не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. В своїх запереченнях представник Боровська С.М. зазначила наступне.

Згідно наказу ДПА України від 18.08.2005 №350 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органами державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», ДПІ при надходженні податкової декларації із заявленим до бюджетного відшкодування податком на додану вартість повинні організовувати проведення зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання.

У зв'язку із викладеним, щодо відшкодування ПДВ за лютий 2010 в сумі 93745 грн. по декларації за лютий 2010 року було здійснено позапланову виїзну перевірку з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування (Довідка №1133/23-24183749 від 17.05.2010). За результатами перевірки порушень не встановлено. Станом на 11.10.2010 року по податковій декларації з ПДВ за лютий 2010 року сума невідшкодованого ПДВ становить 93745 грн. Із них підтверджено результатами перевірки 89693,90 грн., не підтверджено 4051,10 грн., у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за березень 2008 року, січень 2010 року, а саме:

- ТОВ «Середа Компані» (м.Запоріжжя), у якого було придбано Заг.ОЦС 555, сума ПДВ по податковим накладним становить 1413,33 грн.

Сформовано податковий кредит за січень 2010 року:

- ТОВ «Тонмет Груп» (м.Запоріжжя), у якого було придбано лист х/к, конструкція х/к 08Ю, сума ПДВ по податковим накладним становить 24133,71 грн.

- ПП «Юнімет» (м.Заоріжжя), у якого було придбано лист х/к, сума ПДВ по податковим накладним становить 16666,67 грн.

Стосовно відшкодування ПДВ за травень 2010 року в сумі 99863 грн. по податковій декларації за травень 2010 року було здійснено позапланову виїзну перевірку з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування (Довідка №1684/23-24183749 від 30.07.2010). За результатами перевірки порушень не встановлено.

Станом на 11.10.2010 року по податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року сума невідшкодованого ПДВ становить 99863 грн. Із них не підтверджено 99863 грн., у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за грудень 2008 року:

- ТОВ «Тонмет Груп» (м.Запоріжжя), у якого було придбано х/к, сума ПДВ по податковим накладним становить 15366,74 грн.

- ДП «Донецька залізниця» (м.Донецьк), у якого було придбано залізничні послуги, сума ПДВ по податковим накладним становить 4033,33 грн.

- ТОВ «Ойл карт центр» (м.Луцьк), у якого було придбано паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо), сума ПДВ по податковим накладним становить 8962,04 грн.

Сформовано податковий кредит за лютий 2009 року:

- ТОВ «Тонмет Груп» (м.Запоріжжя), у якого було придбано х/к, сума ПДВ по податковим накладним становить 27637,03 грн.

- ТОВ «Ойл карт центр» (м.Луцьк), у якого було паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо), сума ПДВ по податковим накладним становить 7967,32 грн.

Сформовано податковий кредит за квітень 2010 року:

- ТОВ «Тонмет Груп» (м.Запоріжжя), у якого було придбано х/к, сума ПДВ по податковим накладним становить 40686,67 грн.

- ТОВ «Континент Нафто Трейд» (м.Луцьк), у якого було придбано бензин, дизельне паливо, газ СПБТ, сума ПДВ по податковим накладним становить 6725,81 грн.

Щодо відшкодування ПДВ за червень 2010 року в сумі 47384 грн. по податковій декларації за червень 2010 року було здійснено позапланову виїзну перевірку з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування (Довідка №2074/23-24183749 від 01.10.2010). За результатами перевірки порушень не встановлено.

Станом на 11.10.2010 року по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року сума невідшкодованого ПДВ становить 47384 грн. Із них не підтверджено 47384 грн., у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за квітень 2010 року, а саме:

- ТОВ «Тонмет Груп» (м.Запоріжжя), у якого було придбано х/к, сума ПДВ по податковим накладним становить 40686,67 грн.

- ДП «Континент Нафто Трейд» (м.Луцьк), у якого було придбано бензин, дизельне топливо, газ СПБТ, сума ПДВ по податковим накладним становить 6725,81 грн.

Сформовано податковий кредит за травень 2010 року:

- ТОВ «Тонмет Груп» (м.Запоріжжя), у якого було придбано лист х/к, сума ПДВ по податковим накладним становить 42710,59 грн.

- ТОВ «Континент Нафто Трейд» (м.Луцьк), у якого було бензин, дизельне паливо, газ, СПБТ, сума ПДВ по податковим накладним становить 5731,17 грн.

З метою підтвердження взаємовідносин з контрагентами було направлено запити за місцем їх реєстрації, однак відповіді до цих пір не надійшли. У зв'язку із викладеним, вважаю, що дії ДПІ м.Сєвєродонецьку є правомірними.

Прокурор у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Луганській області у судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення, та пояснив наступне.

Згідно з п.4.1. «Порядку відшкодування податку на додану вартість», встановленого спеціальним наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України №200/86 від 21 травня 2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року №489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

На теперішній час до Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу, у зв'язку із чим просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. У подальшому заявою від 15.11.2010 року просив суд розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, територіальний орган державного казначейства), наділений публічно-правовими повноваженнями.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Судом встановлено, що ТОВ «Латєст», код за ЄДРПОУ 24183749, зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.10.2000 за № 1 383 105 0004 000120 (а.с. 26), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100030986 НБ № 025070 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 27.03.2007 (а.с. 27).

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Як вбачається з матеріалі справи, позивачем на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», до відповідача ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області для вирішення питання про бюджетне відшкодування були подані з необхідними обґрунтуваннями податкові декларації з ПДВ за березень 2010 року із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 93745,00 грн., за травень 2010 року - у розмірі 99863,00 грн. та за червень 2010 року - у розмірі 47384 грн.

На підставі направлень на перевірку від 17.05.2010 № 352, від 14.07.2010 №542 та від 15.09.2010 №718, уповноваженими особами ДПІ у м. Сєвєродонецьку були проведені позапланові виїзні перевірки ТОВ «Латєст» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди з 01.03.2008 по 31.03.2008, з 01.01.2001 по 31.01.2010; за травень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди з 01.12.2008 по 31.03.2008, з 01.02.2009 по 28.02.2009 та з 01.04.2010 по 30.04.2010; за червень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 по 31.07.2010, за результатами яких складено довідки №1133/23-24183749 від 17.05.2010, №1684/23-24183749 від 30.07.29010 та №2074/23-24183749 від 01.10.2010 року.

Як вбачається з довідки від 17.05.2010 №1133/23-24183749, за результатами перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджено відображене ТОВ «Латєст» у декларації за лютий 2010 року бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 89693,90 грн. Висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в сумі 4051,10 грн. буде зроблено після отримання інформації по взаємовідносинам з контрагентам - постачальникам ТОВ «Середа Компані», ТОВ «Тонмет Груп», ПП «Юнімет» по яким сформовано податковий кредит у березні 2008 року, січні 2010 року (т.1 а.с. 18-25).

Відповідно до довідки від 30.07.2010 №1684/23-24183749, підтверджено відображене ТОВ «Латєст» у декларації за травень 2010 року бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 79465,53 грн. Висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 20397,47 грн. буде зроблено після отримання інформації по взаємовідносинам з контрагентам - постачальникам ТОВ «Тонмет Груп», ТОВ «Ойл карт центр», ДП «Донецька залізниця», ТОВ «Континент Нафто Трейд» по яким сформовано податковий кредит у грудні 2008 року, лютому 2009 року та квітні 2010 року (т.2 а.с. 152-160).

Згідно довідки від 01.10.2010 №2074/23-24183749, підтверджено відображене ТОВ «Латєст» у декларації за червень 2010 року бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 34528,38 грн. Висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за червень 2010 року в сумі 12855,62 грн. буде зроблено після отримання інформації по взаємовідносинам з контрагентам - постачальникам ТОВ «Тонмет Груп», ТОВ «Континент Нафто Трейд» по яким сформовано податковий кредит у квітні, травні 2010 року (т.1 а.с. 39-51).

Суд вважає, що дії відповідача ДПІ у м. Сєвєродонецьку щодо часткового підтвердження сум бюджетного відшкодування згідно заявлених податкових декларацій позивача та ненадання відповідних висновків для отримання такого відшкодування, не відповідають вимогам закону.

П.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної

суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку

провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачеві ДПІ у м. Сєвєродонецьку всі необхідні документи, проти чого не заперечує відповідач ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

Суми заявленого бюджетного відшкодування підтверджені вищенаведеними довідками про результати виїзної позапланової перевірки, під час проведення перевірки фахівцями ДПІ у м.Сєвєродонецьку були перевірені наданими позивачем первинними документами, які підтверджують виконання укладених контрактів: рахунки -фактури, сертифікати якості та сертифікати походження товару, вантажно-митні декларації та інші документи.

Зважаючи на вищевикладене, не підтвердження відповідачем ДПІ у м.Сєвєродонецьку сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року в сумі 4051,10 грн., за травень 2010 року в сумі 20397,47 грн. та за червень 2010 року в сумі 12855,62 грн. з посиланням на неотримання довідок про результати документальних невиїзних перевірок щодо основних постачальників ТОВ «Латєст» суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким, як зазначено вище, право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.

Суд вважає, що відповідач ДПІ у м.Сєвєродонецьку, як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірки або надати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Тому позовні вимоги ТОВ «Латєст» по відшкодуванню суми податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість - спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість», згідно п.4.1 якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки у даному випадку відповідач ДПІ у м.Сєвєродонецьку не виконав покладений на нього законом обов'язок та не надав у встановленому порядку відповідачеві ГУ ДКУ у Луганській області висновок про відшкодування ТОВ «Латєст» податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2010 року, позивач не зміг отримати від відповідача ГУ ДКУ передбаченого законом бюджетного відшкодування ПДВ у загальній сумі 240992,00 грн.

Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача про таке відшкодування шляхом стягнення суми з Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Латєст» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн. та 1700,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 805 від 28.09.2010 року (а.с.2) та № 153 від 29.09.2010 року (а.с.3) відповідно, тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19 листопада 2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з Обмеженою відповідальністю «Латєт» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Латєст» податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латєст», код ЄДРПОУ 24183749, суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за лютий 2010 року в сумі 93745,00 грн. (дев'яносто три тисячі сімсот сорок п'ять гривень 00 копійок), за декларацією з ПДВ за травень 2010 року в сумі 99863,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 00 копійок) та за декларацією за червень 2010 року в сумі 47384,00 грн. (сорок сім тисяч триста вісімдесят чотири гривні 00 копійок), разом 240992,00 грн. (двісті сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латєст» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 19 листопада 2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяК.Є. Петросян