Ухвала суду № 65491800, 15.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Мельника В.В.,

суддів Сітайло О.М., Юрдиги О.С.

за участі секретаря Сердюк О.С.

особи, що подала скаргу ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» на бездіяльність слідчого з ОВС ВРКП СУ ГУ ДФС у Київській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, повернуто особі, що її подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що у скарзі до слідчого судді порушувалось питання про бездіяльність слідчого, яка полягає у невиконанні вимог ч. 6 ст. 173 КПК України, тобто у неповерненні тимчасово вилученого майна після завершення 72-годинного строку на постановлення слідчим суддею ухвали за результатами розгляду клопотання слідчого від 23 грудня 2016 року про арешт тимчасово вилученого майна.

Однак слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що скарга подана на бездіяльність слідчого з підстав, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, та обчислив строк звернення зі скаргою з дня проведення обшуку - 07 грудня 2016 року, а тому безпідставно відмовив у поновленні строку оскарження бездіяльності слідчого та повернув скаргу.

Крім того, апелянт зазначав, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 07 лютого 2017 року, та у передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України строк звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду міста Києва. Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року подану ним апеляційну скаргу повернуто, копію вказаної ухвали він отримав 20 лютого 2017 року. З урахуванням положень ч. 7 ст. З99 КПК України, на думку апелянта, апеляційну скаргу ним подано у межах строку апеляційного оскарження.

В судове засідання прокурор не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, відомостей щодо поважності причин своєї неявки не надав.

У судовому засіданні під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» заявив клопотання, в якому просив поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що зазначений процесуальний строк він пропустив з поважних причин, обумовлених поверненням поданої ним апеляційної скарги, на його думку, без законних на те підстав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який просив поновити строк апеляційного оскарження та задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню з таких підстав.

За правилами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути продана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Як зазначив в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1, копію оскаржуваної ухвали він отримав 07 лютого 2017 року, та 10 лютого 2017 року подав апеляційну скаргу, яку ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року повернуто. Копію вказаної ухвали судді Апеляційного суду міста Києва він отримав 20 лютого 2017 року, а 21 лютого 2017 року повторно подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу.

Враховуючи наведене, доводи захисника ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» щодо наявності перешкод для подання апеляційної скарги у визначені законом строки колегія суддів вважає обґрунтованими, а тому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді підлягає поновленню.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

На переконання колегії суддів, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні доводів апеляційної скарги та матеріалів кримінального провадження, ухвала слідчого судді зазначеним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, 18 січня 2017 року захисник ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» звернувся зі скаргою до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва на бездіяльність слідчого, яка полягає у невиконанні вимог ч. 6 ст. 173 КПК України, тобто у неповерненні тимчасово вилученого майна після завершення 72-годинного строку на постановлення слідчим суддею ухвали за результатами розгляду клопотання слідчого від 23 грудня 2016 року про арешт тимчасово вилученого майна.

У поданій до слідчого судді скарзі захисник просив поновити строк оскарження бездіяльності слідчого, та зобов'язати слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №32016110000000069, повернути тимчасово вилучене під час обшуку 07 грудня 2016 року приміщення за місцем діяльності ТОВ «ЛХП Україна»майно.

Постановляючи ухвалу про повернення скарги з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя виходив з того, що обшук у приміщенні ТОВ «ЛХП Україна» проведено 07 грудня 2016 року, однак зі скаргою на бездіяльність слідчого захисник звернувся до слідчого судді 18 січня 2017 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на оскарження, при цьому у клопотанні про поновлення процесуального строку на оскарження не вказав поважних причин його пропуску.

Проте з такими висновками слідчого судді колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

За правилами ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За змістом зазначеної норми кримінального процесуального законодавства, повернення скарги із зазначеної підстави допускається у тому разі, якщо вказана скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що підлягає оскарженню, однак особою пропущений передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України процесуальний строк.

Як убачається з поданої до слідчого судді скарги та доданих до неї документів, 07 грудня 2016 року старшим слідчим з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Кольцовим О.П., у ході досудового розслідування кримінального провадження №32016110000000069 проведено обшук за місцем діяльності ТОВ «ЛХП Україна», під час якого вилучено речі та документи ТОВ «ЛХП Україна».

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» на бездіяльність слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Кольцова О.П., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого під час обшуку 07 грудня 2016 року майна.

Згідно вказаної ухвали, вилучене під час обшуку 07 грудня 2016 року майно ТОВ «ЛХП Україна» не є тимчасово вилученим майном, а отже закон не вимагає внесення клопотання про накладення арешту на таке майно, та законною підставою для його зберігання в органі досудового розслідування є ухвала слідчого судді та протокол обшуку.

Крім того, зі змісту скарги захисника ОСОБА_1 убачається, що 14 грудня 2016 року слідчий з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Вальчук Н.С. подав до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва клопотання про арешт вилученого у ТОВ «ЛХП Україна» під час обшуку 07 грудня 2016 року майна. Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 16 грудня 2017 року вказане клопотання слідчого повернуто прокурору для усунення недоліків, та 23 грудня 2016 року прокурор подав повторне клопотання про арешт майна.

Однак постановляючи ухвалу про повернення скарги у зв'язку з пропуском строку оскарження та відсутністю підстав для його поновлення, слідчий суддя залишив поза увагою наведені у скарзі захисника обставини, та не врахував, що ухвалою слідчого судді, яка набрала законної сили, вилучене 07 грудня 2016 року під час обшуку ТОВ «ЛХП Україна» майно визнано таким, що не має статусу тимчасово вилученого.

З аналізу ст. 169 КПК України убачається, що її норми стосуються лише тимчасово вилученого майна. За таких обставин, неповернення майна особі, яке не має статусу тимчасово вилученого, не зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.

Разом з тим, вирішуючи питання про пропуск особою строку оскарження бездіяльності слідчого, слідчий суддя не перевірив доводи скарги про звернення слідчого у межах кримінального провадження №32016110000000069 із клопотанням до слідчого судді про арешт майна, не перевірив статус вилученого під час обшуку 07 грудня 2016 року майна та не з'ясував, чи є наведена у скарзі захисника ОСОБА_1 бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого у ТОВ «ЛХП Україна» майна предметом оскарження під час досудового розслідування у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про повернення скарги з підстав пропуску строку оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.

З урахуванням того, що при розгляді справи слідчий суддя не дослідив наведені у скарзі доводи та додані до неї матеріали, колегія суддів позбавлена можливості їх перевірити, та встановити наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, оскільки такі питання не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду у суді першої інстанції, слідчому судді належить перевірити статус вилученого під час обшуку у ТОВ «ЛХП Україна» майна, та в залежності від встановленого, вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання захисника ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «ЛХП Україна» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді :

__ ______ ______

В.В. Мельник О.М. Сітайло О.С. Юрдига