Постанова № 65491752, 22.03.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р. Справа № 918/507/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

скаржника: ОСОБА_1

боржника: не з'явився

арбітражного керуючого: Чепелюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 р. у справі № 918/507/16

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІС - 34" (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, б. 34, ІК 38247866) про банкрутство

Ухвалою господарського суду Рівненської області (суддя Заголдна Я.В.) від 24.01.2017р. у справі № 918/507/16, серед іншого:

Визнано вимоги наступних кредиторів до боржника ТОВ "АТІС - 34" із включенням їх до реєстру вимог кредиторів, а саме:

- ПАТ "УкрСиббанк" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 3 476 506,00 грн. в т.ч. 3 473 750,00 грн. - позачергові вимоги, які забезпечені заставою майна боржника; 2756,00 грн. - 1 черга.

- у визнанні вимог ПАТ "УкрСиббанк" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 16 170 278,53 грн. відмовлено.

- гр.ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника в розмірі 752 146,00 грн. в т.ч. 681 890,00 грн. - 4 черга, 67 500,00 грн. - 6 черга, 2 756 грн. 00 коп. - 1 черга

- ФОП - ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 24 756,00 грн. в т.ч. 22 000,00 грн. - 4 черга; 2 756 грн. 00 коп. - 1 черга /т.2, а.с.112-117/.

ПАТ "УкрСиббанк", не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.01.2017р. в частині часткового визнання вимог АТ "УкрСиббанк" та прийняти нове рішення, яким заставні вимоги АТ "УкрСиббанк" до боржника ТОВ "АТІС - 34" визнати в розмірі 19646784,53 грн., а саме нерухомим майном, що знаходиться за адресою м.Рівне, вул.Курчатова, 34 та складається з "А-3" - адмінбудинок площею 1560,4 кв.м, "Б" - прохідна площею 12,9 кв.м, "В" - склад нафтопродуктів площею 179,6 кв.м, "Г" - склад матеріальний площею 212,1 кв.м, "Д" - будинок конторського типу площею 253,8 кв.м, "Ж" - будинок конторського типу площею 117,4 кв.м, "З" - будинок конторського типу площею 197,7 кв.м, "Л-2" - будинок залізобетонний площею 250,9 кв.м, з яких 597314,39 швейцарських франків - заборгованість за кредитами та процентами, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.07.2016 року становить 14977561,57 грн. та 4666466,96 грн. пені, а всього 19 644 028,53 грн. та 2756,00 грн. (судовий збір) та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Скаржник в обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- загальний розмір грошових вимог ПАТ "УкрСиббанк" до боржника ТОВ "АТІС-34" становить 19644028,53 грн., які підтверджуються договором про надання споживчого кредиту № 11106326000 від 05.01.2007р. та додатковими угодами до нього та договором про надання споживчого кредиту № 11181910000 від 11.07.2007р. та додатковими угодами до нього, укладеними між ОСОБА_6 та ПАТ "УкрСиббанк", за іпотечними договорами № р/н-7024 від 05.01.2007р. та додатковими угодами до нього та № 7024-2 від 11.07.2007р. з додатковими угодами до нього, укладеними між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Бісмут ЛТД";

- предмет іпотеки, зазначений у вказаних договорах іпотеки, належить на праві власності ТОВ "АТІС-34" згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.05.2016р. № 60008633. А тому на підставі ст.23 Закону України «Про іпотеку» ТОВ "АТІС-34" є майновим поручителем за іпотечними договорами № р/н-7024 від 05.01.2007р. та додатковими угодами до нього та № 7024-2 від 11.07.2007р. з додатковими угодами до нього;

- господарським судом Рівнеської області у визначенні розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, помилково взято до уваги оцінку майна, погоджену сторонами у відповідному договору застави (іпотеки), що суперечить ст.ст.7, 11 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для часткового задоволення заяви ПАТ "УкрСиббанк" про визнання грошових вимог до ТОВ "АТІС-34" відсутні; просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 року та постановити нову, якою задоволити заяву ПАТ "УкрСиббанк" про визнання кредиторських вимог у загальній сумі 19646784,53 грн., в т.ч. 19 644 028,53 грн. вимог, що забезпечені заставою, та 2756,00 грн. судового збору /т.2, а.с.191-196/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Мамченко Ю.А. та призначено до розгляду на 02.03.2017 року /т.2, а.с.123-124/.

Ухвалою суду від 02.03.2017 року розгляд справи відкладено на 22.03.2017р.

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2017р. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 918/507/16 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Мамченко Ю.А. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчука Ю.Г., суддя Юрчук М.І., про що складено протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.03.2017 р.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22.03.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Юрчук М.І.

Представник ПАТ "УкрСиббанк" в судових засіданнях підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Арбітражний керуючий-ліквідатор ТОВ "АТІС-34" Терлецький В.М. відзиву на апеляційну скаргу не подав, уповноважений представник ліквідатора в судових засіданнях заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає господарським судом Рівненської області оскаржувану ухвалу прийнято з урахуванням всіх обставин справи та норм матеріального права, просить останню залишити без змін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників скаржника та ліквідатора, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.07.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АТІС-34", (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, б.34, ІК 38247866) в порядку ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та призначено попереднє засідання на 27.07.2016 року /т.1, а.с.133/.

14.07.2016р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "АТІС-34" /т.1, а.с.134/.

Постановою господарського суду Рівненської області від 27.07.2016р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "АТІС 34" (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, б. 34, ІК 38247866), відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "АТІС-34" строком на 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута Терлецького Володимира Миколайовича /т.1, а.с.143-144/.

27.07.2016р. з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "АТІС-34" /т.1, а.с.145/.

У відповідності до ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон України про банкрутство), кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Згідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява кредитора має містити: розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.

В межах вищевказаного строку до господарського суду Рівненської області та ліквідатора Терлецького В.М. надійшли письмові заяви з вимогами до боржника, зокрема, кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 19 646 784 грн. 53 коп., в т.ч. 14 977 561,57 грн. основного боргу та 4 666 466,96 грн. пені, 2 756,00 грн. судового збору, що підтверджуються:

- договором про надання споживчого кредиту № 11106326000 від 05.01.2007р., укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6 (позичальник), та додатковими угодами до нього, згідно яких ОСОБА_6 надано кредит в іноземній валюті в сумі 366036,45 швейцарських франків, відсотки за користування яким - 8,49 % річних;

- договором іпотеки № р/н-7024 від 05.01.2007р. та додатковими угодами до нього, укладеними між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ «Бісмут ЛТД» в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 11106326000 від 05.01.2007р.;

- станом на 27.07.2016р. заборгованість ОСОБА_9 за кредитним договором № 11106326000 від 05.01.2007р. складає по основному боргу та відсоткам 381073,35 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ становить 9 555 352,52 грн., та 2914506,57 грн. пені, нарахованої згідно п.7.1 кредитного договору;

- договором про надання споживчого кредиту № 11181910000 від 11.07.2007р., укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6 (позичальник), та додатковими угодами до нього, згідно яких ОСОБА_6 надано кредит в іноземній валюті в сумі 184300,00 швейцарських франків, відсотки за користування яким - 8,99 % річних;

- договором іпотеки № 7024-2 від 11.07.2007р. та додатковими угодами до нього, укладеними між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ «Бісмут ЛТД» в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 11181910000 від 11.07.2007р.;

- станом на 27.07.2016р. заборгованість ОСОБА_9 за кредитним договором № 11181910000 від 11.07.2007р. складає по основному боргу та відсоткам 216241,04 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ становить 542220905 грн., та 1751960,39 грн. пені, нарахованої згідно п.4.1 кредитного договору.

- заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16.01.2014р. у справі № 569/10128/13-ц; рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.02.2014р. у справі № 569/10120/13-ц.

Таким чином, ПАТ "УкрСиббанк" заявлено до ТОВ "АТІС-34" грошові вимоги в розмірі 19 646 784 грн. 53 коп., з яких 14 977 561,57 грн. основного боргу, 4 666 466,96 грн. пені та 2 756,00 грн. судового збору.

Судом встановлено, основним боржником по договорах надання споживчого кредиту № 11106326000 від 05.01.2007р. та про надання споживчого кредиту № 11181910000 від 11.07.2007р. є ОСОБА_6, а ТОВ «Бісмут ЛТД» є майновим поручителем за іпотечними договорами № р/н-7024 від 05.01.2007р. та № 7024-2 від 11.07.2007р.

Предметом іпотеки за вказаними іпотечними договорами є нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Рівне, вул.Курчатова, 34, а саме: "А-3" - адмінбудинок площею 1560,4 кв.м., "Б"-прохідна площею 12,9 кв.м, "В" - склад нафтопродуктів, площею 170,6 кв.м, "Г" - склад матеріальний, площею 212,1 кв.м, "Д"- будинок конторського типу, площею 253,8 кв.м, "Ж"- будинок конторського типу, площею 117,4 кв.м, "З" - будинок конторського типу, площею 197,7 кв.м, "Л-2"- будинок залізобетонний, площею 250,9 кв.м, що належало на праві приватної власності ТОВ «Бісмут ЛТД».

Згідно п.1.1 іпотечного договору № 7024-2 від 11.07.2007р., за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки, нежитлових приміщень визначено у сумі 3 473 750,00 грн.

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.05.2016 року за № 60008633 предмет іпотеки, зазначений в вищезазначених договорах іпотеки, належить на праві власності ТОВ "АТІС-34" на підставі свідоцтва про право власності, виданого 03.07.2012 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради.

Факт внесення в статутний капітал майна і як наслідок факт набуття права власності на вищезазначене майно боржником ТОВ "АТІС-34" підтверджується: протоколом установчих зборів засновників ТОВ "АТІС-34" №1/2012 від 31.05.2012 року, статутом ТОВ "АТІС-34", витягом про державну реєстрацію прав № 34692869 від 03.07.2012 року, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САЕ № 597312 від 03.07.2012 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, ТОВ "АТІС-34" є майновим поручителем за іпотечними договорами № р/н-7024 від 05.01.2007р. з додатковими угодами до нього та № 7024-2 від 11.07.2007р. з додатковими угодами до нього.

Ліквідатор боржника ОСОБА_8 у поданих до місцевого господарського суду поясненнях визнає вимоги ПАТ "УкрСиббанк" на загальну суму 3 473 750,00 грн. в межах визначеної за домовленістю сторін вартості предмета іпотеки.

Згідно ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Згідно ст.572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст.575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави, а саме, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем, відповідно до ч.1 ст.583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Виходячи з вимог частини 1 статті 7 та частини 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на момент визначення зобов'язань, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з врахуванням обсягу поруки за умовами забезпечувального договору (поруки, іпотеки). Оцінка предмета забезпечення (майна) на момент укладення договору поруки (іпотеки) не впливає на визначення розміру забезпечувального зобов'язання. На момент припинення забезпечувального зобов'язання юридичне значення має вартість фактичної реалізації предмета застави (іпотеки), за наслідком проведення якої припиняється зобов'язання з майнової поруки на певну суму.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частинами 1, 2, 6, 8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, вимоги забезпечених кредиторів, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, повинні визначатися у розмірі на час порушення справи про банкрутство з врахуванням положень цивільного законодавства, які регулюють виникнення зобов'язань застави (іпотеки), зокрема, статей 572, 575 589 ЦК України, ст.19 Закону України «Про заставу, ст.ст.7, 11 Закону України «Про іпотеку»..

Відповідно до частини 2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Згідно з частиною 9 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Тобто правомірність та обґрунтованість грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника та наявність у боржника предмета забезпечення, перевіряє суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок заставного кредитора у випадку подання ним заяви з грошовими вимогами полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами. Також, у розпорядника майна існує обов'язок включити до реєстру вимоги до боржника, забезпечені заставою його майна згідно з даними обліку боржника, які виражаються у грошовій формі та випливають із розміру цивільних зобов'язань, за якими боржник здійснив забезпечення, а також внести до реєстру окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

За наведеного, законодавство про банкрутство не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 черги вимог кредиторів, якщо боржник у справі про банкрутство отримував кредит чи надав фінансову поруку і вона не припинилася, або погашаються (припиняються), якщо боржник у справі є тільки майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит.

Розглядаючи спірні вимоги кредитора ПАТ "УкрСиббанк" на суму 19644028,53 грн., судом встановлено, що на забезпечення кредитних зобов'язань третіх осіб боржником ТОВ "АТІС-34" було укладено ряд договорів майнової поруки (іпотеки), згідно яких боржник є солідарним відповідачем основних боржників (отримувачів кредитів) в межах реалізаційної вартості переданого на забезпечення майна та власних позик.

Зокрема, з метою забезпечення договорів про надання споживчого кредиту № 11106326000 від 05.01.2007р. та № 11181910000 від 11.07.2007р. (позичальник ОСОБА_9) між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ«Бісмут ЛТД» укладено наступні договори забезпечення, власником предмету іпотеки за якими є боржник ТОВ "АТІС-34":

- договір іпотеки № р/н-7024 від 05.01.2007р., який забезпечує договір про надання споживчого кредиту № 11106326000 від 05.01.2007р., за яким заборгованість складає по основному боргу та відсоткам 381073,35 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ становить 9 555 352,52 грн., та 2914506,57 грн. пені, нарахованої згідно п.7.1 кредитного договору;

- договір іпотеки № 7024-2 від 11.07.2007р., який забезпечує договір про надання споживчого кредиту № 11181910000 від 11.07.2007р., за яким заборгованість складає по основному боргу та відсоткам 216241,04 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ становить 542220905 грн., та 1751960,39 грн. пені, нарахованої згідно п.4.1 кредитного договору.

Тобто загальна сума вимог ПАТ "УкрСиббанк" до боржника ТОВ «АТІС-34» становить 19644028,53 грн., в т.ч. 14 977 561,57 грн. сума по тілу кредиту та 4 666 466,96 грн. пені.

Враховуючи, що вся сума вимог ПАТ "УкрСиббанк" до боржника є зебезпеченою іпотекою, відповідно вся сума кредиторських вимог банку - 19644028,53 грн. підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою боржника ТОВ «АТІС-34». У відповідності до ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 2756,00 грн. судових витрат слід віднестти до першої черги вимог.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із п.2, 4 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення, змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Рівненської області від « 24» січня 2017 року у даній справі необхідно змінити в частині розміру визнаних кредиторських вимог ПАТ "УкрСиббанк" та скасувати в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ "УкрСиббанк" на загальну суму 16 170 278,53 грн. Вимоги ПАТ "УкрСиббанк" в розмірі 19644028,53 грн. слід задоволити та внести останні до реєстру вимог кредиторів як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника ТОВ «АТІС-34».

Керуючись ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 р. у справі № 918/507/16 задоволити.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 р. у справі № 918/507/16 в частині розміру визнаних кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" змінити та скасувати в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ "УкрСиббанк" на загальну суму 16 170 278,53 грн.

Викласти абзац перший та другий резолютивної частини ухвали господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 р. у справі № 918/507/16 в наступній редакції:

"Визнати вимоги наступних кредиторів до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІС - 34" із включенням їх до реєстру вимог кредиторів, а саме:

- ПАТ "УкрСиббанк" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 19 646 784,53 грн., в т.ч. 19 644 028,53 грн. - позачергові вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, 2756,00 грн. (судовий збір) - 1 черга".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/507/16 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.