Ухвала суду № 65490929, 22.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"22" березня 2017 р.

Справа

№ 916/23/17

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (вх. 700/17 від 20.03.2017 р.) - третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору по справі № 916/23/17 за позовом Фонду державного майна України до Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору „Зелений мис” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору „Зелений мис” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” про виселення відповідача з об’єктів нерухомого майна загальною площею 5771,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 101.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.01.2017 р. позовну заяву Фонду державного майна України прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/23/17, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду на 19.01.2017 р.

19.01.2017 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання від Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2017 р. по справі № 916/23/17 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, при цьому розгляд справи відкладено.

20.03.2017 р. Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору по справі № 916/23/17 подало до господарського суду Одеської області позовну заяву до Фонду державного майна України про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32981419 від 16.12.2016 р., а саме про реєстрацію за Фондом державного майна України права власності на нежитлові будівлі санаторію „Зелений мис” загальною площею 5771,3 кв.м, з яких позивач у первісному позові просить виселити ДП Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору „Зелений мис” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”.

Розглянувши та дослідивши позовну заяву ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у даній справі № 916/23/17, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Виходячи з аналізу положень вищенаведених норм процесуального законодавства, самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Так, третя особа із самостійними вимогами має заперечувати вимогу позивача і переслідувати мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу. На відміну від цього вимоги співпозивачів спрямовані на той самий предмет спору, але не суперечать одна одній, і взаємно не виключають одна одну

Як зазначено в п. 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору; з метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.

За загальним правилом, предмет спору – це матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Тому третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за первісним позовом між позивачем – Фондом державного майна України та відповідачем – Дочірнім підприємством „Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору „Зелений мис” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” є виселення відповідача з об’єктів нерухомого майна загальною площею 5771,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 101. Отже, предметом спору за позовом Фонду державного майна України є виселення відповідача з належних позивачу на праві власності вказаних об’єктів нерухомості. Натомість у поданому ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” позові заявник просить визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32981419 від 16.12.2016 р., а саме про реєстрацію за Фондом державного майна України права власності на нежитлові будівлі санаторію „Зелений мис” загальною площею 5771,3 кв.м. Відтак, заявлений Фондом державного майна України позов та позовна заява третьої особи хоча стосуються тих же самих об’єктів нерухомості, однак мають різний предмет спору, заявлені з різних обставин, отже вимоги не є тотожними. Так, самостійна вимога третьої особи не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Адже самостійність вимог третьої особи має полягати саме в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Натомість у поданому позові третя особа фактично оспорює право власності Фонду державного майна України на спірні об’єкти нерухомості.

В свою чергу такі обставини виключають можливість вступу ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” в якості третьої особи з вказаними самостійними вимогами, які заявлені поза предметом спору у даній справі № 916/23/17 за поданим третьою особою позовом.

Згідно п. 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору підлягає поверненню на підставі пункту 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову. Отже, ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” не позбавлено права звернутися до суду у загальному порядку з самостійним позовом про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові будівлі.

Керуючись ст. 26, п. 5 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору по справі № 916/23/17 до Фонду державного майна України про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі повернути без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатком на 79 арк.

Суддя В.С. Петров